Справа №2-111-07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2007 р.                                                                                                         м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді                                                  Піскунової НА.

при секретарі                                                            Кофановій О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вільнянеького районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Підпри­ємства «Агрофірма «Прогрес» про визнання договору оренди земельної частки (паю) припиненим, поверненню земельної ділянки в належному стані, стягненню орендної плати в розмірі 539 грн. 50 коп. за 2005 р. та судових витрат -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернулася до суду з позовною заявою до Приватного Підпри­ємства «Агрофірма Прогрес» (далі ІШ «АФ Прогрес») про визнання договору оре­нди земельної частки (паю) припиненим, стягненню невиплаченої орендної плати в розмірі 539 грн. 50 коп. за 2005 p., поверненню земельної ділянки в належному етапі та стягненню судових витрат згідно доданих квитанцій.

Свої вимоги мотивує тим, що між нею та відповідачем по справі був укладе­ний договір оренди земельної части (паю) який зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_1 в Книзі реєстрації договорів оренди за НОМЕР_1, але їй на руки договір оренди виданий не був. В жовтні 2004 р. вона отримала Державний Акт про право власності на землю внаслідок чого змінився предмет договору орен­ди. Крім того, відповідач не виплатив орендну плату за 2005 р.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги і прохає задово­льнити їх в повному обсязі, пояснивши суду, що між нею та ГІП «АФ Прогрес» у 2002 р. був укладений договір оренди земельної частки (паю) розміром 4,22 умов­них кадастрових гектара, які належали їй на підставі Сертифікату на земельну час­тку (пай) строком на 10 років. Цей договір був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1  НОМЕР_1. Орендар ПП «АФ Прогрес» їй договір на руки не видав, але весь час користувався її земельною часткою (паєм). За 2005 р. за договором оренди за відповідачем зали­шилась заборгованість по оплаті орендної плати в сумі 539 грн. 50 коп.

Після отримання в жовтні 2002 р. Державного Акту про право власності на земельну ділянку і виділення земельної ділянки в натурі розміром 3.34 га. вважає що земельний пай розміром 4,22 умовних кадастрових га. перестав бути об'єктом орендних відносин, а відтак договір оренди перестав відповідати вимогам закону, оскільки суттєво змінився предмет зобов'язання по договору. Крім того, вона має намір в подальшому самостійно обробляти свою земельну ділянку.

Крім вище зазначеного, орендар систематично неналежним чином виконував умови договору в частині виплати орендної плати, що підтверджується її заявами на адресу відповідача ГІН «АФ Прогрес». А відповідно до положень ст. 1 Указу Президента України від 02.02.2002 р. № 92 «Про додаткові заходи щодо соціально­го захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» розмір

 

2

орендної плати не може бути меншим 1,5%   від вартості земельної ділянки що складає 539 грн. 50 кой.

Через невідповідність умов договору діючому законодавству та неналежне ви­конання умов договору і невиплату орендної плати в 2005 p., прохає припинити дію договору оренди земельної частки(паю)  зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1 за НОМЕР_1 у зв'язку із зміною предмета зобов'язання за договором та невиплатою орендної плати. Зняти вказаний договір з реєстрації в Купріянівській сільській раді, зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку в належному стані, стягнути невиплачену орендну плату за 2005 р. в сумі 539 грн. 50 коп. та відшкодувати судові витрати.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач не надав суду договір оренди в підтвердження своїх позовних вимог. А також посилається що відповідно до Наказу Державного комітету України по земельним ресурсам від 17.01.2000 р. № 5 затверджено Типовий договір оренди земельної частки (паю) від­повідно до п. З цього договору ОСОБА_1 зобов'язується протягом усього часу дії договору утримуватися від використання належного їй права на виділення земе­льної частки (паю) в натурі; не втручатися в виробничу діяльність Орендаря і не створювати будь яких перешкод при виконанні умов цього договору; не вносити без згоди Орендаря зміни у договір і без згоди ПП «АФ Прогрес» в односторон­ньому порядку відмовилася від виконання своїх обов'язків за договором, скориста­вшись своїм правом на виділення земельної частки (паю) в натурі і отримала Дер­жавний акт про право власності на землю.

Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 24.09.2001 р. № 166 пункт про утримання орендодавця від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі було вилучено з умов Типового договору, але, оскільки зміни в умови договору не вносилися, то вважає що даний пункт договору діє і його вимоги не суперечать діючому законодавству.

ОСОБА_1 ігнорує умови норм Закону «Країни» «Про оренду землі» та уникає від укладення договору оренди землі на підставі Державного Акта на право на земельну ділянку, не повідомив про отримання Державного Акту про право вла­сності на земельну ділянку і таким чином порушує право ПП «АФ Прогрес» на оренду земельної ділянки на тих же умовах, що І раніше укладений договір.

В своїх усних та письмових поясненнях ПП «АФ Прогрес» визнає той факт, що договір оренди, який було укладено на підставі Сертифікату на право на земе­льну частку (пай), але потім із виділенням цієї частки в натурі відповідно до дер­жавного Акту про право власності на земельну ділянку, має відбутися припинення зобов'язання угодою сторін шляхом переукладання договору або припинення зо­бов'язання у зв'язку з неможливістю виконання (оскільки відсутній предмет дого­вору) - тобто розірвання договору.

Не згоден з припиненням дії договору оренди, а вважає, що від повинен бути переукладений на умовах Типового договору.

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву та­кою, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідач не виконав ухвалу суду, не надав суду копію договору оренди, не надав суду і довідку про відсутність такого договору, або про те, що такий договір не укладався.

Доводи позивача про наявність договору оренди підтверджуються оглянутим в судовому засіданні Журналом реєстрації договорів оренди Купріянівською сіль­ською Радою в якому на за НОМЕР_1 зроблено запис про реєстрацію договору оренди між ОСОБА_1  та ПП «АФ Прогрес» земельної частки

 

 

3

(паю) розміром 4,22 га на підставі Сертифікату на земельну частку (пай) строком на 10 років.

Відповідач не заперечує факт направлення на адресу позивача ОСОБА_1 поштової листівки про виклик в строк до 05.10,2006 р. до дирекції ПП «АФ Про­грес» для отримання розрахунку за оренду земельної ділянки (паю) за 2005-2006 роки і надає суду оригінал поштового повідомлення про отримання вказаної листі­вки позивачем ОСОБА_1.

При цьому суд звертає увагу на те, що ПП «Агрофірма Прогрес», отримавши заяви про розірвання договору оренди від 28.01.2004 р. та 10.02.2005 р. не зверну­лося до орендодавця ОСОБА_1 з пропозицією про переукладення договору оренди з договору оренди земельної частки (паю) на договір оренди земельної ді­лянки, як це передбачено діючим законодавством.

Отримавши від ОСОБА_1 позовну заяву про припинення дії договору оренди земельної частки (паю), ПП «Агрофірма Прогрес» подало письмові запере­чення проти позову, в яких вказує, що у випадку, коли орендодавець, після переда­чі земельної частки (паю) в оренду, одержав земельну ділянку в натурі на підставі Державного Акту про права на земельну ділянку, то він повинен переукласти дого­вір оренди вказаної земельної ділянки на тих же умовах. Але оскільки ПП «АФ Прогрес» після отримання позовної заяви та ухвал суду не звернувся з зустрічною позовною заявою про затвердження умов договору оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного Акту про право власності на зе­мельну ділянку, суд розглядає тальки питання про наявність обставин для припи­нення дії договору оренди шляхом його розірвання.

Представник відповідача постійно звертав увагу на те, що до справи не додано договір оренди, який повинен подати позивач але не подав для підтвердження своїх позовних вимог.

Оскільки позивач в позовній заяві вказує, що вона не отримала договір оренди і прохає витребувати його у відповідача, суд, ухвалою попереднього слухання, та в судовому засіданні зобов'язав відповідача надати суду копію договору оренди. Отримавши ухвалу попереднього слухання по справі, відповідач в жодне з судових засідань не подав ні договору оренди ні доказів про те, що вказаного договору оре­нди не існує. Посилаючись на те, що позивач не підтвердив свої вимоги (наявність договору оренди та розрахунки по заборгованості по орендній платі) відповідач сам не надав суду докази про те, що вказані вимоги (факт оренди земельної частіш (паю) та розрахунки) є безпідставними та необгрунтованими.

Заперечуючи проти зобов'язання повернути орендовану ділянку (пай) - не по­дав документи, які б свідчили що ця земельна ділянка ним не обробляє. Тобто від­повідач в жодне з судових засідань не подав доказів про безпідставність та необ­ґрунтованість позовних вимог.

Виходячи з наведеного, суд робить висновки про те, що між сторонами дійсно був укладено договір оренди земельної частки (паю) розміром 4,22 умовних кадас­трових гектара на підставі Сертифікату про право на земельну частку (гай). Тобто орендар ПП «АФ Прогрес» в своїй діяльності використовував земельну ділянку, на яку ОСОБА_1 мала право на отримання земельної ділянки в натурі, але не ма­ла право власності на земельну ділянку в натурі.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право, зокрема, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю: право приватної влас­ності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправ­но позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

В ст.ст. 1, 3, 21, 22, 64 Конституція Україна закріпила положення, що Україна, як демократична і правова держава, закріпила принцип поваги і непорушності прав

 

 

4

та свобод людини, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держа­ви. Конституційний принцип правової держави вимагає від неї утримуватися від обмеження загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі майнових прав.

Закони, інші нормативно-правові акти, які визначають порядок реалізації встанов-лених Конституцією України та міжнародними договорами прав і свобод людини і громадянина, в тому числі порядок набуття права власності, не повинні звужувати, заперечувати чи в будь-який інший спосіб обмежувати ці права і свобо­ди.

Відповідно до етапі 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законо­давства не мають зворотної дії в часі, їх дія поширюється на відносини, які виникли раніше, лише у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відпо­відальність особи.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що положення Наказу Державного комі­тету України по земельним ресурсам від 24.09.2001 р. № 166 пункт про вилучення пункту про утримання орендодавця від використання належного йому права на ви­ділення земельної частки (паю) в натурі з умов Типового договору, має зворотню дію у часі оскільки від пом'якшує, або скасовує цивільну відповідальність орендо­давця за виконання, чи невиконання своїх зобов'язань за договором.

Із заяв від 28.01.2004 р. та 10.02.2005 р. вбачається, що ОСОБА_1 неод­норазово зверталася до орендаря з вимогами дострокового розірвання договору оренди через порушення суттєвих умов договору - виплати орендної плати за ко­ристування земельною часткою (паєм). Дану обставину ПП «АФ Прогрес» не ви­знає, але позивач надала суду докази про надсилання вказаних листів ПП «АФ Прогрес». В судовому засіданні було встановлено, що ні в 2004 ні в 2005 роках, ОСОБА_1 не робила ніяких спроб у самовільному вилученні своєї земельної ділянки від орендаря, а також не приймала ніяких дій у втручання в діяльність оре­ндаря, в односторонньому порядку не припиняла дію договору, а звернулася до су­ду з позовною заявою, як це передбачено діючим законодавством.

Не визнаючи отримання вказаних заяв, відповідач не надав суду відповідним чином оформлену довідку про відсутність реєстрації у ПП «АФ Прогрес» вказаних заяв, через що він - відповідач - не реагував на ці заяви відповідним чином.

ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_1 отримала Державний Акт серії НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 3,34 га. з виділенням її в натурі з присвоєнням кадас­трового номеру НОМЕР_3.

В позовній заяві ОСОБА_1 як на підставу припинення дії договору шля­хом його розірвання посилається на дві обставини - зміна умов договору, виклика­на отриманням Державного Акту про право на земельну ділянку та неналежне ви­конання умов договору ПП «АФ Прогрес» по виплаті орендної плати - наявності заборгованості по орендній платі за 2005 р. в сумі 539 грн. 50 коп.

Вказані обставини, викладені позивачем ОСОБА_1., відповідачем ПП «АФ Прогрес» в судовому засіданні не оспорені. В судовому засіданні було також встановлено, що ПП «АФ Прогрес» дійсно має заборгованість перед ОСОБА_1  по виплаті орендної плати за 2005 p., що підтверджується листом ПП «АФ Прогрес» з проханням прибути до 05.10.2006 р. для отримання розрахунків за оре­нду земельної ділянки (паю) за 2005-2006 роки. Представник ПП «АФ Прогрес» не заперечував того факту, що даний лист направлявся ОСОБА_1. Виходячи з наведеного, суд вважає, що ПП «Агрофірма Прогрес» дійсно порушила умови до­говору та своєчасно не розрахувалось з орендодавцем ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_3, в судовому засіданні підтвердила, що вона отримала від ОСОБА_1 довіреність на отримання від орендаря ПП «АФ Прогрес» оре-

 

 

5

ндної плати за 2005 p., але на день слухання справи орендну плату не отримала. Підставою видачі на її ім'я довіреності. на отримання в інтересах ОСОБА_1 орендної платі слугувало те, що у 2003 р. ОСОБА_1 в рахунок орендної плати отримала неякісну продукцію, а тому доручила їй - ОСОБА_3 - в подаль­шому отримувати орендну плату, яка належить їй - ОСОБА_1.

Свідок заперечує отримання рекомендованих листів на її ім'я направлених відповідачем і підпис на поштовому повідомленні № НОМЕР_4 не визнає, посилаючись на те, що він відрізняється від її підпису.

Посилаючись в своїх письмових поясненнях на ту обставину, що свідок ОСОБА_3, яка отримала довіреність від ОСОБА_1 на отримання орендної плати, до ПП «АФ Прогрес» за отриманням орендної плати не звергалась, та ви­знаючи той факт, що обов'язок по виплаті орендної плати, є обов'язком орендаря, відповідач не надав суду доказів про прийняття ним заходів для своєчасної виплати орендної плати орендодавцю ОСОБА_1. і не виконав ухвалу суду в цій час­тині.

В судовому засіданні, вислухавши пояснення представника позивача та свідка, відповідач заявив клопотання про допит свідків - голови ПП «АФ Прогрес» ОСОБА_4 та головного бухгалтера підприємства ОСОБА_5 яке було задо­волено. Але в судове засідання вказані свідки не з'явилися, як пояснив представник позивача через перебування на санаторно-курортному лікуванні. Підставою для за­доволення клопотання про виклик свідків було те, що ці свідки повинні були під­твердити наявність або відсутність заборгованості перед ОСОБА_1  у 2005 р. Оскільки в судовому засіданні представник ПП «Аїрофірма Прогрес» визнав факг направлення ОСОБА_1  листа про необхідність з'явитися до 05.10.2006 р. за отриманням орендної плати за 2005 р. і таким чином фактично визнав наявність договору оренди земельної частки (паю) укладеного між сторонами та наявність заборгованості по орендній платі, суд вважає що справу можливо закінчити без до­питу свідків, оскільки розрахунки, або їх відсутність, за договором підтверджують­ся тільки письмовими доказами, а показання свідків про наявність якихось інших обставин несвоєчасного виконання умов договору по виплаті орендної плати сут­тєвого значення для розгляду справи не мають, тим паче, що ПП «АФ Прогрес» не надало суду доказів того, що відповідно до Закону орендар не несе відповідальнос­ті за невиконання умов договору внаслідок дії непереборної сили.

На думку суду вимоги позивача про визнання договору оренди припиненим у зв'язку із зміною предмета зобов'язання за договором та невиплатою орендної пла­ти, що є суттєвими умовами договору оренди повністю відповідають положенням ст. 651 ЦК України відповідно до яких «договір .може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховува­ла при укладенні договору.» Оскільки неоплата орендної плати є істотним пору­шенням ПП «АФ Прогрес» договору внаслідок чого орендодавець ОСОБА_1 значною мірою позбавилася того, на що вона розраховувала при укладенні догово­ру оренди, а саме - отримання орендної плати за користуванням її власністю в грошовому або натуральному виразі.

В жодне з судових засідань, відповідач не надав суду доказів того, що ненале­жне виконання умов договору - неоплата орендної плати за 2005 р. викликані внаслідок дії непереборної сили.

 

 

6

Позивач ОСОБА_1 в порядку, встановленому Указом Президента Украї­ни від 03.12.1999 р. № 1529/99 «Про невідкладні заходи по прискоренню реформу­вання аграрного сектору економіки» реалізувала своє право на землю шляхом її виділення в натурі і отримання на неї Державного Акту про право приватної влас­ності за землю від 12.10.2004 р.

Відповідно до ч. 2 п. 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю, а тому дія договору оренди, укладе­ного між ОСОБА_1 та ГШ «АФ Прогрес» на підставі сертифікату повинна бу­ди припинена оскільки змінився предмет оренди.

Суд також приймає до уваги і заяву представника позивача про те, що ОСОБА_1, після отримання земельної ділянки в натурі має намір в подальшому об­робляти земельну ділянку самостійно.

Суд не може погодитися з доводами відповідача, викладеними ним в усних та письмових поясненнях про те, що ОСОБА_1 в одностороньому порядку від­мовилася від виконання своїх обов'язків за договором «утримуватися протягом усього часу від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі», оскільки отримавши від ОСОБА_1 заяви від 10.02.2005 р. про те, що нею орендарем ГШ «АФ Прогрес» порушуються норми діючого законодав­ства а саме:

· розмір орендної плати встановлено менший ніж передбачено Указом Прези­дента України від 13.09.2002 р. № 830/2002 «Про внесення змін до етапі 1 Указу Президента України від 2.02.2002 р. № 92» відповідно до якого «одним із пріорите­тних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом за­провадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призна­чення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотка визначеної відпові­дно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю)...»;

· договір укладено без обов'язкового його посвідчення в нотаріальній конторі;

· договір не пройшов реєстрації в кадастровому центрі;

· а також повідомлення про отримання Державного акту на земельну ділянку та виділення її в натурі у зв'язку з чим змінився предмет договору оренди -

ТІЛ «АФ Прогрес» не прийняло ніяких заходів про виправлення вказаних не­доліків договору оренди, не запропонував ОСОБА_1. переукласти договір оренди на нових умовах, які б відповідали діючому законодавству і продовжував користуватися земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1. на умовах дого­вору, який не відповідає умовам діючого законодавства.

ПП «АФ Прогрес» посилається на Типовий договір оренди землі, затвердже­ний постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.1994 р. № 220 «Про затвер­дження Типового договору оренди землі», але ні вказаний ГШ «АФ Прогрес» Ти­повий договір оренди, ні Типовий договір оренди, який діяв раніше і був затвер­джений постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.1993 р. № 197 «Про фо­рму договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)» не мав таких умов як обов'язок орендодавця утримуватися протягом усього часу від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі.

Немає вказаної обставини і в Указах Президента України від 2.02.2002 р. № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земе­льних ділянок та земельних часток (паїв)» із внесеними згідно з Указом Президента України № 830/2002 від 13.09.2002, ні в Законі України «Про оренду землі» від 6.10.1998 р. № 161-XIV на в Законі «Про оренду землі від 2.10.2003 р. № 1211-IV.

 

 

7

Тобто законодавець в жодному з нормативних актів не закладав положення про обмеження особи в своїх правах - в нашому випадку «утримуватися протягом усього часу від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі».

Відмовляючи представнику ПП «АФ»Прогрес» у задоволенні клопотання про виклик свідків - голови ПП «АФ Прогрес» та головного бухгалтера ПП «АФ «Про­грес» які б підтвердили про те, що орендар приймав заходи оплати орендної плати ОСОБА_1 суд виходив з того, що факти розрахунків між сторонами або від­мови сторони від розрахунків, підтверджуються тільки письмовими доказами і не можуть підтверджуватися показаннями свідків, тим паче зацікавленими особами підприємства-відповідача - його головою та головним бухгалтером. Інших докуме­нтів, які б свідчили про виконання відповідачем ПП «АФ Прогрес» умов договору - оплата орендної плати за користування земельною ділянкою, відповідач суду не надав.

Відповідно до вимог ст.. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, так І на підставу своїх заперечень, ч. 1 ст. 131 ЦПК України встановлює що «Сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судово­го засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуван­ням часу, необхідного для подання доказів.»

Через не надання суду письмових доказів, які визначені в ухвалах суду, суд вважає, що відповідач не довів суду обґрунтованість своїх заперечень проти позов­ної заяви.

В своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 прохає стягнути з відповідача ПП «АФ Прогрес» орендну плату в сумі 539 грн. 00 коп. за 2005 р. Через ненадання суду відповідачем заперечень в цій частині позовних вимог, суд вважає, що відпо­відач визнав як наявність заборгованості, так і розмір цієї заборгованості, а тому позовні вимоги в цій частині суд вважає доведеними в повному обсязі.

Керуючись ст. 31, 32, 33 Закону України «Про оренду землі» ст. 10, 11, 58-60, 83, 84, 88, 212-214, 218, 2932,294,298 ЦПК України,

В И РІIII И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агрофірма «Прогрес» задовольнити.

Припиниш дію договору оренди земельної частки (паю) укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Агрофірма «Про­грес» зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1.

Зобов'язати Приватне підприємство «Агрофірма «Прогрес» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку в належному стані.

Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Прогрес» на користь ОСОБА_1 орендну плату в сумі 539 грн. 50 коп., державне мито в сумі 51 грн. 00 коп. та 30 грн. 00 коп. інформаційно-технічного забезпечення роз­гляду цивільної справи.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляцій­не оскарження.

 

 

 

Суддя                         .Піскунова

8

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було пода­но. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо йо­го не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.