Справа № 2-92-06                            РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

15 січня 2007 р.                                                                                                         м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді                                                  Піскунової Н.А.

при секретарі                                                            Кофановій О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вільнянського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Підпри­ємства «Агрофірма «Прогрес» про визнання договору оренди земельної частки (паю) припиненим, поверненню земельної ділянки в натурі та стягненню орендної плати в розмірі 1079 грн. за 2005 p., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Приватного Підпри­ємства «Агрофірма «Прогрес» (далі ПП АФ «Прогрес») про визнання договору оренди земельної частки (паю) припиненим, стягненню невиплаченої орендної плати в розмірі 1079 грн. за 2005 p., поверненню земельної ділянки в належному стані та стягненню судових витрат згідно доданих квитанцій.

В судовому позивач підтримав свої позовні вимоги, прохає задовольнити їх в повному обсязі, пояснивши суду, що між нею та ПП «АФ Прогрес» ІНФОРМАЦІЯ_1 р. був укладений договір оренди земельної частки (паю) розміром 8,44 умов­них кадастрових гектара, які належали їй на підставі Сертифікату на земельну час­тку (пай) серії НОМЕР_1 строком на 10 років.

Після отримання в жовтні 2004 р. Державного Акту про право власності на земельну ділянку і виділення земельної ділянки в натурі розміром 6,77 га. вона вважає що земельний пай розміром 8,44 умовних кадастрових га. перестав бути об'єктом орендних відносин, а відтак договір оренди перестав відповідати вимогам закону, оскільки суттєво змінився предмет зобов'язання по договору. Крім того, вона має намір в подальшому самостійно обробляти свою земельну ділянку.

Крім вище зазначеного, орендар систематично неналежним чином виконував умови договору в частині виплати орендної плати, що підтверджується її заявами на адресу відповідача ПП «АФ Прогрес». А відповідно до положень ст. 1 Указу Президента України від 02.02.2002 р. № 92 «Про додаткові заходи щодо соціально­го захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» розмір орендної плати не може бути меншим 1,5% від вартості земельної ділянки що складає 1079 грн.

Через невідповідність умов договору діючому законодавству та неналежне ви­конання умов договору і невиплату орендної плати в 2005 p., прохає припинити дію договору оренди земельної частки(паю) від ІНФОРМАЦІЯ_1р. зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2 за НОМЕР_2 у зв'язку із зміною предмета зобов'язання за договором та невиплатою орендної плати. Зняти вказаний договір з реєстрації в ІНФОРМАЦІЯ_2, зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку

 

2

в належному стані, стягнути невиплачену орендну плату за 2005 р. в сумі 1079 грн. та відшкодувати судові витрати.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір оренди був укладений у відповідності до Наказу Державного комітету України по земельним ресурсам від 17.01.2000 р. № 5 затверджено Типовий договір оренди земельної час­тки (паю) відповідно до п. З цього договору ОСОБА_1 зобов'язується протя­гом усього часу дії договору утримуватися від використання належного їй права на виділення земельної частки (паю) в натурі; не втручатися в виробничу діяльність Орендаря і не створювати будь яких перешкод при виконанні умов цього договору; не вносити без згоди Орендаря зміни у договір.

Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 24.09.2001 р. № 166 пункт про утримання орендодавця від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі було вилучено з умов Типового договору, але, оскільки зміни в умови договору не вносилися, то вважає що даний пункт договору діє і його вимоги не суперечать діючому законодавству.

ОСОБА_1 ігнорує умови норм Закону «Країни» «Про оренду землі» та уникає від укладення договору оренди землі на підставі Державного Акта на право на земельну ділянку, не повідомив про отримання Державного Акту про право вла­сності на земельну ділянку і таким чином порушує право ПП «Агрофірма Прогрес» на оренду земельної ділянки на тих же умовах, що і раніше укладений договір.

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву та­кою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

В своїх усних та письмових поясненнях ПП «Агрофірма Прогрес» визнає той факт, що договір оренди, який було укладено на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай), але потім із виділенням цієї частки в натурі відповідно до державного Акту про право власності на земельну ділянку, має відбутися припи­нення зобов'язання угодою сторін шляхом переукладання договору або припинен­ня зобов'язання у зв'язку з неможливістю виконання (оскільки відсутній предмет договору) - тобто розірвання договору.

При цьому суд звертає увагу на те, що ПП «Агрофірма Прогрес» не звернуло­ся до орендодавця ОСОБА_1 з пропозицією про переукладення договору оре­нди з договору оренди земельної частки (паю) на договір оренди земельної ділянки, як це передбачено діючим законодавством.

Отримавши від ОСОБА_1 позовну заяву про припинення дії договору оренди НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1г. земельної частки (паю), ПП «Агрофірма Прогрес» 08.12.2006 р. подало зустрічну позовну заяву про спонукання ОСОБА_1 укла­сти договір оренди земельної ділянки, яка належить їй на праві власності відповід­но до Державного Акту на умовах договору оренди НОМЕР_2 від  ІНФОРМАЦІЯ_1 г. з ура­хуванням норм діючого законодавства. В подальшому ПП «Агрофірма Прогрес» відмовилося від розгляду даного питання в судовому засіданні, звернувшись з за­явою про залишення своєї зустрічної позовної заяви без розгляду, про що винесена відповідна ухвала суду.

Таким чином, суд вважає, що ПП «Агрофірма Прогрес» в даному судовому за­сіданні визнавши факт, що дія договору оренди НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1р. повинна бути припинена, а договір розірвано, відмовилося від узгодження з ОСОБА_1 умов договору оренди належної їй земельної ділянки. Через що суд розглядає таль­ки питання про наявність обставин для припинення дії договору оренди НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1г. шляхом його розірвання.

 

 

3

В судовому засідання встановлено, що відносини між сторонами оформлені договором оренди НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1р. земельної частки (паю) розміром 8,44 умовних кадастрових гектара, які належали ОСОБА_1 на підставі Сертифіка­ту на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 строком на 10 років з оплатою оре­ндної платі в розмірі 700 грн. в строк до 25 грудня або продуктами сільськогоспо­дарського виробництва на вказану суму. Договір оренди зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_2  Книзі записів реєстрації договорів оренди за НОМЕР_2.

ІНФОРМАЦІЯ_3 р. ОСОБА_1 отримала Державний Акт серії НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 6,84 га з виділенням її в натурі з присвоєн­

ням кадастрового номеру НОМЕР_3.

В судовому засіданні встановлено, що вказаний договір оренди між сторонами було укладено на підставі Сертифікату про право на земельну частку (пай). Тобто орендар ГЇЇ1 «АФ Прогрес» в своїй діяльності використовував земельну ділянку, на якій ОСОБА_1 мала право на отримання земельної ділянки в натурі, але не мала право власності на земельну ділянку в натурі.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право, зокрема, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

В ст.ст. 1, 3, 21, 22, 64 Конституція Україна закріпила положення, що Україна, як демократична і правова держава, закріпила принцип поваги і непорушності прав та свобод людини, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави. Конституційний принцип правової держави вимагає від неї утримуватися від обмеження загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі майнових прав.

Закони, інші нормативно-правові акти, які визначають порядок реалізації встановлених Конституцією України та міжнародними договорами прав і свобод людини і громадянина, в тому числі порядок набуття права власності, не повинні звужувати, заперечувати чи в будь-який інший спосіб обмежувати ці права і свободи.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства не мають зворотної дії в часі, їх дія поширюється на відносини, які виникли раніше, лише у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що положення Наказу Державного комі­тету України по земельним ресурсам від 24.09.2001 р. № 166 пункт про вилучення пункту про утримання орендодавця від використання належного йому права на ви­ділення земельної частки (паю) в натурі з умов Типового договору, має зворотню дію у часі оскільки від пом'якшує, або скасовує цивільну відповідальність орендо­давця за виконання, чи невиконання своїх зобов'язань за договором.

13  заяв від 28.01.2004 р. та 10.02.2005 р. вбачається, що ОСОБА_1 неод­

норазово зверталася до орендаря з вимогами дострокового розірвання договору

оренди через порушення суттєвих умов договору - виплати орендної плати за ко­

ристування земельною часткою (паєм). Дану обставину ГІН «Агрофірма Прогрес»

не визнає. Позивач не надала суду доказів про надсилання вказаних листів ПП

«Агрофірма Прогрес», але в судовому засіданні було встановлено, що ні в 2004 ні в

2005 роках, ОСОБА_1 не робила ніяких спроб у самовільному вилученні своєї

земельної ділянки від орендаря, а також не приймала ніяких дій у втручання в дія­

льність орендаря, в односторонньому порядку не припиняла дію договору, а звер-

 

 

4

нулася до суду з позовною заявою, як це передбачено діючим законодавством та умовами договору.

В позовній заяві ОСОБА_1 як на підставу припинення дії договору шляхом його розірвання посилається на дві обставини - зміна умов договору, ви­кликана отриманням Державного Акту про право на земельну ділянку та неналеж­не виконання умов договору ПП «Агрофірма Прогрес» по виплаті орендної плати -наявності заборгованості по орендній платі за 2005 р. в сумі 1079 грн. 00 коп.

Вказана обставина, викладена позивачем ОСОБА_1, відповідачем ПП «АФ Прогрес» в судовому засіданні не оспорена. В судовому засіданні було також встановлено, що ПП «Агрофірма Прогрес» дійсно має заборгованість перед ОСОБА_1 по виплаті орендної плати за 2005 p., що підтверджується листом ПП «Агрофірма Прогрес» з проханням прибути до 05.10.2006 р. для отримання розра­хунків за оренду земельної ділянки (паю) за 2005-2006 роки. Представник ПП «Аг­рофірма Прогрес» не заперечував того факту, що даний лист направлявся ОСОБА_1. Виходячи з наведеного, суд вважає, що ПП «Агрофірма Прогрес» дійсно порушила умови договору та своєчасно не розрахувалась з орендодавцем ОСОБА_1. оскільки в 2.2 договору оренди вказується, що орендар сплачує орендну плату у термін від 1 березня до 25 грудня кожного року. Тобто, ПП «Агрофірма Прогрес» повинна була виплатити орендну плату за 2005 р. до 25 грудня 2005 р.

Свідок ОСОБА_2, в судовому засіданні підтвердила, що вона отримала

від ОСОБА_1 довіреність на отримання від орендаря ПП «АФ Прогрес» оре­

ндної плати за 2005 p., але на день слухання справи орендну плату не отримала.

Підставою видачі на її ім'я довіреності на отримання в Інтересах ОСОБА_1

орендної платі слугувало те, що у 2003 р. ОСОБА_1 в рахунок орендної плати

отримала неякісну продукцію, а тому доручила їй - ОСОБА_2 в подальшо­

му отримувати орендну плату в натуральному вигляді, яка належить їй - ОСОБА_1

Свідок заперечує отримання рекомендованих листів на її ім'я направлених відповідачем і підпис на поштовому повідомленні № НОМЕР_4 не визнає, посилаючись на те, що він відрізняєгься від її підпису.

В судовому засіданні, вислухавши пояснення представника позивача та свідка, відповідач заявив клопотання про допит свідків - голови ПП «АФ Прогрес» ОСОБА_3 та головного бухгалтера підприємства ОСОБА_4  яке було задо­волено. Але в судове засідання вказані свідки не з'явилися, як пояснив представник позивача через перебування на санаторно-курортному лікуванні. Підставою для за­доволення клопотання про виклик свідків було те, що ці свідки повинні були під­твердити наявність або відсутність заборгованості перед ОСОБА_1 у 2005 р. Оскільки в судовому засіданні представник ПП «Агрофірма Прогрес» визнав факт направлення ОСОБА_1 листа про необхідність з'явитися до 05.10.2006 р. за отриманням орендної плати за 2005 р. і таким чином фактично визнав наявність за­боргованості по орендній платі, суд вважає що справу можливо закінчити без до­питу свідків, оскільки розрахунки, або їх відсутність, за договором підтверджують­ся тільки письмовими доказами, а показання свідків про наявність якихось інших обставин несвоєчасного виконання умов договору по виплаті орендної плати сут­тєвого значення для розгляду справи не мають, тим паче, що ПП «Агрофірма Про­грес» не надало суду доказів того, що у відповідності до р. З Договору оренди НОМЕР_2 від  ІНФОРМАЦІЯ_1 р. орендар не несе відповідальності за невиконання умов догово­ру внаслідок дії непереборної сили.

 

 

5

На думку суду вимоги позивача про визнання договору оренди припиненим зв'язку із зміною предмета зобов'язання за договором та невиплатою орендної пла­ти, що є суттєвими умовами договору оренди повністю відповідають положенням ст. 651 ЦК України відповідно до яких «договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.» Оскільки неоплата орендної плати є істотним порушенням ПП «АФ Прогрес» договору внаслідок чого орендодавець ОСОБА_1 значною мірою позбавилася того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди, а саме - отримання орендної плати за користіванням її власністю в грошовому або натуральному виразі.

ОСОБА_1 в порядку, встановленому Указом Президента України від 03.12.1999 р. № 1529/99 «Про невідкладні заходи по прискоренню реформування аграрного сектору економіки» реалізувала своє право на землю шляхом її виділен­ня в натурі і отримання на неї Державного Акту про право приватної власності за землю від 12.10.2004 р.

Відповідно до ч. 2 п. 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю, а тому дія договору оренди, укладе­ного між ОСОБА_1 та ПП «АФ Прогрес» на підставі сертифікату повинна бу­ди припинена оскільки змінився предмет оренди.

Суд також приймає до уваги і заяву позивача про те, що вона після отримання земельної ділянки в натурі має намір в подальшому обробляти земельну ділянку самостійно.

В своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 прохає стягнути з відповідача ПП «АФ Прогрес» орендну плату в сумі 1079 грн. за 2005 p., але не надала суду до­казів про вартість земельної ділянки, і про те, що 1,5% від вартості земельної діля­нки що складає 1079 грн., а тому суд вважає що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 700 грн. - як це вказано в п. 2.2 Договору оренди НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1р. - оскільки ОСОБА_1 не надала суду доказів вартості належної їй земельної ділянки.

Керуючись ст. 31, 32, 33 Закону України «Про оренду землі» ст. 10, 11, 58-60, 83, 84, 88, 212-214, 218,293,294,298 ЦПК України,

ВИРІШИ В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агрофірма «Прогрес» задовольнити частково.

Припинити дію договору оренди земельної частки (паю) від ІНФОРМАЦІЯ_1р. укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Аг­рофірма «Прогрес» зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2 в книзі ре­єстрації договорів оренди за НОМЕР_2.

Зобов'язати Приватне підприємство «Агрофірма «Прогрес» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку в належному стані.

Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Прогрес» на користь ОСОБА_1 орендну плату за 2005 р. в сумі 700 грн., державне ми-

 

 

6

то в сумі 51 грн. 00 коп. та 30 грн. 00 коп. інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

В іншій частині позову відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було

подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга

не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення

строку на подачу апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення,

якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним

судом.                                                      

Суддя                                                                                        Н.А. Піскунова