Справа №2-230/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2007 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Шевчука А. В.,
при секретарі Неголюк Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Головного військового клінічного ордена Червоної зірки госпіталю, треті особи: ДПІ у Печерському районі м. Києва, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, ДПІ у Подільському районі м. Києва про перерахунок заробітної плати,
встановив:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, вказуючи, що при працевлаштуванні до Головного військового клінічного ордена Червоної зірки госпіталю одночасно із заявою про прийняття на роботу подав ксерокопію посвідчення інваліда війни 2-ї групи для правильного розрахунку пільг при проведенні утримань із заробітної плати. Під час праці у відповідача із заробітної плати ОСОБА_1 щомісячно утримується прибутковий податок. На звернення до відповідача щодо повернення утриманого податку та виплати в подальшому заробітної плати в повному обсязі отримав відмову з посиланням на ст.б Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Вважаючи зазначену відмову безпідставною, а відрахування такими, що не узгоджуються із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», просив стягнути утримані із його заробітної плати податки з 1 січня 1999 року по даний час та припинити в подальшому утримувати із його заробітної плати прибутковий податок.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила суд задовольнити позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник Головного військового клінічного ордена Червоної зірки госпіталю та представник ДПІ у Солом'янському районі м. Києва заперечуючи проти позову посилалася на законність утримання податків та зборів із заробітної плати позивача.
Представники ДПІ у Печерському районі м. Києва, ДПІ у Подільському районі м. Києва про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, причину своєї неявки суду не повідомили.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 працює ІНФОРМАЦІЯ_1 із 3 січня 1996 року. Згідно свідоцтва серії Б №НОМЕР_1 (ах. 4) ОСОБА_1 є інвалідом війни 2-ї групи і має пільги встановлені законодавством України.
У відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і в розмірах встановлених законом.
Згідно ст.1 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 p., ставки, механізм справляння податків І зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Позивач як однією із підстав своїх вимог про звільнення від сплати податків посилається на п.23 ч.І ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, однак зазначений закон не є Законом України про оподаткування.
Крім того, згідно ст. 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 1994 рік», учасникам бойових дій, інвалідам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) встановлено граничний розмір пільги щодо прибуткового податку.
З 1 січня 2004 року порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується загальними нормами Закону України від 22.05.2003 року №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до ст. 6 якого, існують податкові соціальні пільга. Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподаткованого доходу, отримуваного з джерела на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму визначеної податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що утримання податків і зборів із заробітної плати ОСОБА_1 здійснюється у відповідності із вимогами податкового законодавства.
На підставі викладеного, та керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Законом України «Про Державний бюджет України на 1994 рік», ст.ст. 10,60,130, 174, 175, 197,198, 208,209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1до Головного військового клінічного ордена Червоної зірки госпіталю, треті особи: ДШ у Печерському районі м. Києва, ДШ у Солом'янському районі м. Києва, ДШ у Подільському районі м. Києва про перерахунок заробітної плати - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подасться протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.