АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1529 \ 2006р. Головуючий
Категорія 21. в інстанції Дюбін В.В.
Доповідач Карташов О.Ю.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року червня «7» дня Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого Карташова 0.Ю.
Членів суду Савченко В.О., Свинцової Л.М. при секретарі Малошонок О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську
за участю:
позивача - ОСОБА_1 адвоката - ОСОБА_2 представника відповідача - ОСОБА_3
цивільну справу
за апеляційною скаргою
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і профзахворювання України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області
на рішення
місцевого Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 16 березня 2006р.
за позовом
ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і профзахворювання України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про відшкодування моральної шкоди
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2005р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення ВД Фонду СНВ у м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про відшкодування моральної шкоди.
Позивач зазначав, що тривалий час працював у вугільній промисловості, внаслідок чого, МСЕК від 17.02.2004р. йому встановлено 20% втрати працездатності у зв'язку з професійним захворюванням пиловий бронхіт.
Посилаючись на те, що в результаті професійного захворювання у нього з'явились супутн: захворювання, він позбавлений можливості повноцінно працювати, був змушений зміните роботу, стали обмеженими функції його життєздатності, порушилися психологічні функції, виникло почуття неповноцінності, що призвело до фізичних і моральних страждань, чим йому була заподіяна значна морально шкода, для відшкодування якої позивач просив суд стягнути з відповідача суму - 60000грн.
Рішенням місцевого Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 16.03.2006р. позов задоволено частково, вирішено: стягнути з Відділення ВД Фонду СНВ у м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 6000грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати у розмірі 549,36грн.
У апеляційній скарзі Відділення ВД Фонду СНВ у м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області просить скасувати зазначене рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права і, не передаючи справу на новий розгляд, постановити рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши сторони, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок сплати позивачеві моральної шкоди у даному випадку, чинним законодавством, покладається на відповідача, факт заподіяння моральної шкоди позивачу підтверджується висновком судово-психологічної експертизи, тому, у рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню сума - 6000грн.
Відповідно до ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", - моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпшого з викладом характеру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, відповідач тривалий час працював на підприємствах ВАТ „Краснодонвугілля'', де внаслідок виконання трудових обов'язків отримав професійне захворювання, МСЕК від 17.02.2004р. йому встановлено 20% втрати працездатності у зв'язку з професійним захворюванням пиловий бронхіт.
20.01.2006р. Луганським відділенням Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, відносно ОСОБА_1, була проведена судово-психологічна експертиза, відповідно до висновків якої - виявлені несприятливі зміни особистості ОСОБА_1 перебувають у причинному зв'язку з пошкодженням здоров'я, втратою професійної працездатності і погіршенням у зв'язку з цим матеріального положення його і його сім'ї.
Таким чином, відповідно до висновку медичного органу, компетентного у вирішенні питання заподіяння моральної шкоди особі, така шкода позивачу була заподіяна.
В рішенні Конституційного Суду України від 27.01.2004р. № 1-рп/2004 дано офіційне тлумачення частини третьої статті 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а саме, що в аспекті конституційного звернення положення частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку - лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Зазначене положення не виключає обов'язку Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, в інших випадках, коли здійснення права застрахованих на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, має забезпечуватися Фондом на підставі статей 1, 5, 6,13, 21 та частини третьої статті 28 цього Закону ( 1105-14 ) всім потерпілим, у тому числі в разі тимчасової, стійкої часткової чи повної втрати професійної працездатності.
Під шкодою, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, треба розуміти таку шкоду, за якої не втрачається здатність працівника до роботи за своєю професію (фахом) і кваліфікацією або за іншою адекватною їй професією (фахом).
Крім того, в зазначеному рішенні встановлено, що передбачене статтею 237 КЗпП України і статтею 1167 ЦК України відшкодування моральної шкоди, не застосовується до осіб, що підлягають обов'язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Проаналізував наявні дані, колегія суддів вважає, що місцевий суд повно та всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, правильно дійшов висновку про заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди та обов'язок відшкодування такої шкоди відповідачем, однак допустив помилку при визначені розміру суми відшкодування моральної шкоди.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, колегія суддів, враховуючи ступінь втрати працездатності у зв'язку з професійним захворюванням 20%, ступень несприятливих змін особистості ОСОБА_1, вважає необхідним стягнути з відповідача, у рахунок відшкодування моральної шкоди потерпілому, суму у розмірі -4000грн.
Відповідно до Статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист основних свобод і прав людини,
яка є частиною національного законодавства України, - кожна фізична або юридична особа
має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше
як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами
міжнародного права.
Колегія суддів вважає, що грошові кошти, відшкодування моральної шкоди потерпшому, охоплюються поняттям володіння, застосованим у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а тому, не приймає до уваги положення Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" в частині призупинення на 2006 рік стягнення моральної шкоди з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, фінансові труднощі держави не повинні перешкоджати здійсненню гарантії, передбаченої Законом.
За таких обставин, оскільки судом правильно встановлені дійсні обставини справи, однак неправильно застосовані норми матеріального закону, при визначені розміру моральної шкоди, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду змінити.
Керуючись ст. ст. 304 п. 1, 307, 309 ч. 1 п. 4, 313, п. 1 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.ст. 1, 5, 6, 13, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області, ~
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і профзахворювання України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області - задовольнити частково.
Рішення місцевого Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 16 березня 2006р., по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і профзахворювання України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про відшкодування моральної шкоди - змінити в частині розміру суми стягнутої у рахунок відшкодування моральної шкоди, в іншій частині рішення залишити без змін.
Позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і профзахворювання України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і профзахворювання України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди - 4000грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.