Справа № 127/16445/15-ц Провадження № 22-ц/772/1435/2016Головуючий в суді першої інстанції Ан О. В.

Категорія 39 Доповідач Колос С. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого Колоса С. С.

суддів :Стеблюк Л. П., Якименко М. М.

при секретарі : Сніжко О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за завою ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю більше п»яти років за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Вінницького міського суду від 09 березня 2016 року,

встановила :

Рішенням Вінницького міського суду від 09 березня 2016 року зазначену заяву залишено без задоволення .

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_6 не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили факт спільного проживання однією сім»єю більше п»яти років заявника разом з ОСОБА_7 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права .

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі та вимог заявлених в суді першої інстанції, заслухавши ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_8, які просять рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог з підстав викладених у скарзі, представника Вінницької міської ради ОСОБА_9, яка просить рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення, мотивуючи її необґрунтованістю, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного .

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим .

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом .

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що стороною не надано належних доказів на підтвердження своїх вимог відповідно до ст.. 60 ЦПК України, а саме щодо спільного проживання ОСОБА_6 зі спадкодавцем та, що вони були пов'язані спільним побутом і мали взаємні права та обов'язки .

Проте, з таким висновком суду повністю погодитися неможливо, виходячи з наступного .

Судом першої інстанції встановлено, і не заперечується учасниками, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та близьких родичів не мав ( а. с. 55 ) .

В заяві про встановлення факту проживання однією сім»єю понад п»ять років ОСОБА_6 зазначив, що в зв»язку з переїздом до м. Вінниця на роботу та відсутністю житла з січня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ( день смерті ) проживав з ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_1 однією сім»єю, доглядав за ним, мали взаємні права та обов»язки .

Згідно зі ст.. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім»єю на менше як п»ять років до часу відкриття спадщини .

Зазначена норма матеріального закону вказує на те, що до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка ( чоловік ), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо. Ці ж висновки зазначені в постанові Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року « Про судову практику у справах про спадкування » .

Відповідно до ст.. 256 ч. 1 п. 5 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу .

Цивільне законодавство визначає, що для встановлення факту необов'язково, щоб спільне проживання тривало безперервно, тобто спадкоємець або спадкодавець за особливостями своєї роботи (тривалі відрядження, експедиції, плавання), навчання або необхідністю лікування можуть певний час разом не проживати, що не впливає на їх статус як членів однієї сім'ї. Фізична особа може мати декілька місць проживання (ст. 29 ЦК України), будучи зареєстрованою за одним з них. Адреса місця реєстрації спадкоємця і спадкодавця може не співпадати, що не є перепоною для встановлення відповідного факту. Такі ж висновки випливають з постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року « Про судову практику по справам про встановлення фактів, що мають юридичне значення » . Як вбачається з зазначеного вище для встановлення факту необхідні наступні умови, а саме спільне проживання особи зі спадкодавцем, вони були пов'язані спільним побутом і мали взаємні права та обов'язки .

Так, з пояснень свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_6 проживав з ОСОБА_7, доглядав за ним та надавав відповідну допомогу, брав на себе спільні обов»язки. Це ж підтверджується актом від 05 серпня 2011 року ( а. с. 56 ).

Зазначені обставини вказують на те, що позивач тривалий час, а саме більше п»яти років проживав з померлим та мали взаємні права та обов»язки .

Наявність взаємних прав та обов»язків вказує і ті факти, і дана обставина не оспорюється учасниками, що ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_7 здійснив його поховання, взяв на себе зобов»язання по сплаті заборгованості за надані житлово - комунальні послуги та виконував їх .

Відповідно до ст.. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є : неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, висновок не відповідає обставинам справи, а тому за таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню із винесенням нового рішення про задоволення заяви про встановлення факту, а саме проживання однією сім»єю більше п»яти років .

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити .

Рішення Вінницького міського суду від 09 березня 2016 року - скасувати, та ухвалити нове, яким :

Заяву ОСОБА_6 - задовольнити .

Встановити факт, що ОСОБА_6 протягом п»яти років проживав однією сім»єю з ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення .

Протягом двадцяти днів з часу проголошення на рішення може бути подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .

Головуючий С. С. Колос

Судді : Л. П. Стеблюк

М. М. Якименко