Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа № 2-2822/ 2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Мартинов Є.О.,

при секретарі - Макаревич Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 В»ячеславівни про припинення права власності на частку майна, що перебуває у спільному майні, -

В С Т А Н О В И В :

09.06.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом з проханням припинити право ОСОБА_2 В»ячеславівни на ? частину житлового будинку по вул. М. Копач в с. Любарці Бориспільського району Київської області; стягнути з ОСОБА_2 В»ячеславівни судові витрати; стягнути з ОСОБА_2 В»ячеславівни на його користь витрати за проведення експертизи про оцінку нерухомого майна в сумі 450 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтував наступним. Він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, 10 жовтня 2006 року даний шлюб було розірвано. Від даного шлюбу у них народилась донька ОСОБА_3 2 березня 1996 року. З відповідачкою вони проживають окремо з 2003 року. 22 жовтня 2002 року він за власні кошти придбав будинок № 40 по вул. М. Копача в с. Любарці Бориспільського району, який складається з двох кімнат площею 8,3 кв.м. та 13 кв.м., підсобних приміщень : веранди 10,4 кв.м., вбиральні 3,9 кв.м., кладової 4,7 кв.м., кухні 13 кв.м., біля будинку також знаходяться господарські будівлі : сарай-гараж «Б», сарай «В», льох «Г», криниця «К», огорожа. Відповідач в даному будинку не проживає та не користується ним, комунальні послуги не сплачує. В даному будинку проживає він, його дочка, та його мама. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 19 грудня 2005 року за відповідачкою визнано право власності на ? частини даного житлового будинку. Відповідач відмовляється від сплати їй вартості ? частини житлового будинку.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з»явилась, про дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причину неявки суд не повідомила, ніяких письмових пояснень, клопотань чи заперечень до суду на направила.

Відповідно до вимог ст. ст. 169, 224 Цивільного процесуального кодексу України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи позивача не заперечує.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В»ячеславівна перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 10 жовтня 2006 року актовий запис № 388, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу Серії 1-ОК № 020440 виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області (а.с. 7).

В даному шлюбі у сторін народилась донька ОСОБА_3 02 березня 1996 року, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії І-ТV № 0290954 (а.с. 8).

Судом встановлено, що під час перебування сторін в шлюбі, 22 жовтня 2002 року позивачем ОСОБА_1 був придбаний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Любарці вул. М. Копач б. № 40 Бориспільського району Киїської області, що підтверджується договором купівлі-продажу Серії ВАВ № 415865, який зареєстровано в Любарецькій сільській раді за № 909 від 15.01.2003 року (а.с.9).

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу майно, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до змісту частин 1, 2, 3 статті 61 Сімейного кодексу України об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту, а також заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з частиною 1 статті 69, частиною 1 статті 70 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч. 1 ст. 365 Цивільного кодексу України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішення суду на підставі позову інших співвласників, якщо : частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї.

Згідно ч. 3 ст. 368 Цивільного процесуального кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановолено договором або законом.

Шлюбний договір, а також будь-які інші письмові договори щодо майна, яке є їх особистою приватною власністю, а також щодо майна, яке є об’єктом спільної сумісної власності сторони не укладали.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що зазначене позивачем майно - є спільною сумісною власністю сторін, оскільки було придбане ними під час перебування в зареєстрованому шлюбі. Підстав для припинення права власності на частку майна суд не вбачає, зважаючи на те, що частка ОСОБА_2 у спільному майні є значною та складає ? частини спірного домоволодіння.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 60, 209, 169, 224-226, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд–

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 В»ячеславівни про припинення права власності на частку майна, що перебуває у спільному майні – відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути переглянуто Бориспільським міськрайонним судом Київської області за заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, а також може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня його проголошення або протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мартинов Є.О.