Справа №2-42/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 року м.Чернігів

Новозаводський районний суд

міста Чернігова

у складі :

головуючого - судді Ченцової С.М.

секретаря Биховець Н.М.

з участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача – ОСОБА_3, представника відповідачів , ОСОБА_4, ОСОБА_5- ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради , Комунального підприємства «ЖЕК -13» , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права користування квартирою , визнання наймачем квартири та зобов»язання укласти договір найму квартири,

В С Т А Н О В И В :

10.09.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівської міської ради , в якому просив : визнати за ОСОБА_1 право користування квартирою № 3 по вул.. Гагаріна , 7 у місті Чернігові , як за членом сім»ї наймача; зобов»язати відділення паспортної , реєстраційної та міграційної роботи Новозаводського відділу міліції зареєструвати ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 , в якості члена сім»ї ; визнати ОСОБА_1 наймачем вищевказаної квартири та зобов»язати КП « ЖЕК-13» укласти з ОСОБА_1 договір найму квартири АДРЕСА_2.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач з червня 2008 року постійно проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1 з рідною тіткою, ОСОБА_7 Дана квартира перебуває у комунальній власності , квартиронаймачем була ОСОБА_7 За вищевказаною адресою зареєстровані брати позивача: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Приймати участь у долі матері та утриманні житла вони не мали можливості , оскільки мали певні залежності та різні терміни позбавлення волі. Вихованням братів та доглядом за тіткою фактично займався позивач , якого і тітка , і її сини визнавали членом сім»ї , не заперечували проти реєстрації місця проживання позивача у квартирі АДРЕСА_3. Зазначає, що до літа 2008 року позивач фактично проживав за вищевказаною адресою , оскільки вів з сім»єю тітки спільне господарство, мали спільний бюджет , допомагав сплачувати витрати за комунальні послуги , оплачував медичні послуги. ОСОБА_7 неодноразово пропонувала позивачу зареєструватись у її квартирі , як член сім»ї, переїхати жити постійно разом з родиною , але умови проживання у квартирі були важкі для родини позивача , тому він особисто допомагав та проживав у тітки. Після смерті ОСОБА_7 він вимушений був звільнити приміщення у зв»язку з неможливістю нормального проживання у квартирі та звернувся до представників ЖЕКу з проханням опломбувати квартиру.

Ухвалою суду від 02.02.2010 року до участі у справі в якості співвідповідачів залучено : Комунальне підприємство «ЖЕК -13» , ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

У судовому засіданні позивач та його представник , в усній заяві, відмовилися від частини вимог , а саме : «зобов»язати відділення паспортної , реєстраційної та міграційної роботи Новозаводського відділу міліції зареєструвати ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 , в якості члена сім»ї» провадження по справі в цій частині закрити, відмова від частини позову судом прийнята , про що винесена ухвала від 02.02.2010 року ( а.с.92). В іншій частині , позивач позовні вимоги підтримав , посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Крім того , пояснив що він є двоюрідним братом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Оскільки , брати зловживають наркотиками, знаходились у місцях позбавлення волі , тітка була інвалідом 1 групи , хворіла на цукровий діабет , пізніше їй ампутували ногу, він фактично проживав з тіткою, брав участь у всіх необхідних витратах. На даний час він підтримує зв»язки з своїми братами , прописаний у квартирі, сам оплачує всі комунальні послуги , і його метою є зберегти житло для братів , які відбувають покарання у місцях позбавлення волі.

Представник відповідача , Чернігівської міської ради у судове засідання не з»явився , подав до суду заяву про розгляд справи без участі їхнього представника ( а.с.66).

Представник відповідача, Комунального підприємства «ЖЕК-13», ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечив про задоволення позову та пояснив , що після смерті ОСОБА_7 , позивач звернувся до керівництва ЖЕКу , щоб опломбували квартиру , так як сини померлої відбувають покарання у місцях позбавлення волі , ключі від квартири були в багатьох їхніх друзів, які теж зловживають наркотиками , тому проживати у квартирі було небезпечно. Крім того додав, що заборгованості за комунальні послуги по даній квартирі немає.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відбувають покарання з позбавленням волі , про час та місце судового засідання належним чином повідомлені , їхні інтереси по довіреності представляє ОСОБА_6 Відповідач ОСОБА_5 надав до суду заяву , в якій зазначає , що не заперечує про задоволення позову та реєстрації ОСОБА_1 у квартирі , як члена сім»ї

( а.с. 103).

Представник відповідачів , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 – ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила , що вона є дружиною позивача, їй відповідачі надали доручення захищати їхні інтереси в усіх органах , вони не заперечують проти того , щоб визнати за ОСОБА_1 право користуватися квартирою та визнати його членом сім»ї наймача. Крім того , додала , що ОСОБА_7 постійно потрібна була допомога позивача, як племінника , бо її власні сини зловживали наркотиками і зовсім не допомагали , а навпаки створили нетерпиму обстановку , ніде не працювали , матеріальної допомоги не давали. І хоча сім»я позивача проживала у селі Чернігівського району , але він працює у Чернігові , тому мав можливість надавати різну допомогу своїй тітці , проживати у неї, що і робив , без мети отримати якусь вигоду. Про що може свідчити той факт , що він не прописувався у квартирі до смерті тітки .

Заслухавши пояснення позивача та його представника , представників відповідачів , дослідивши матеріали справи , суд дійшов висновку , що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.2 ст. 64 ЖК України , до членів сім»ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки .Членами сім»ї наймача може бути визнано й інших осіб , якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Судом встановлено , що ОСОБА_1 є двоюрідним братом відповідачів, що підтверджується документами органу реєстрації актів цивільного стану ( а.с. 104-109)

Письмової згоди членів сім»ї наймача на вселення ОСОБА_1 у квартиру не було , але за обставинами справи безспірно встановлено , що вони висловлювали таку згоду , оскільки відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надали дружині позивача доручення на ведення всіх своїх справ ; ОСОБА_1 вів з колишнім наймачем квартири , ОСОБА_7 спільне господарство , а саме : частково , за власні кошти , оплачував комунальні послуги ; надавав грошову допомогу у зв»язку з хворобою тітки, тривалий час проживав з сім»єю наймачів у квартирі , відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не заперечували про реєстрацію місця проживання позивача у квартирі.

На даний час , позивач прописаний у квартирі наймача ОСОБА_5 , що підтверджується ксерокопією витягу паспорту позивача ( а.с. 84-86).

Відповідно до ч.2 ст. 65 ЖК України , особи , що вселилися в жиле приміщення як члени сім»ї набувають рівного з іншими членами сім»ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами , наймачем та членами його сім»ї , які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Оскільки , доказів того , що була укладена угода про порядок користування жилим приміщенням суду не було надано , суд враховуючи вищевикладене вважає , що є всі підстави визнати ОСОБА_1 членом сім»ї наймача ОСОБА_5 та його брата ОСОБА_4 та визнати за ним право користування квартирою № 3 по вул.. Гагаріна , 7 в місті Чернігові .

Відповідно до ст. 61 ЖК України , користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово- експлуатаційною організацією та наймачем- громадянином , на ім.»я якого видано орден.

Відповідно до ст. 103 ЖК України , договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача , членів його сім»ї і наймодавця.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Новозаводської районної у місті Чернігові ради № 214 від 28.09.2009 року та особового рахунку , наймачем квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_5 ( а.с. 42-43).

Оскільки , вирішення питання , щодо визнання осіб наймачами квартир не відноситься до компетенції суду, згідно рішення Чернігівської міської ради від 19.06.2002 року ці повноваження передані Новозаводській та Деснянській районним у м. Чернігові радам , у суду немає підстав визнавати позивача наймачем квартири.

Враховуючи , що ОСОБА_1 не є наймачем квартири , суд керуючись нормами ст. 104 ЖК України , вважає , що не підлягають задоволенню і вимоги щодо зобов»язання КП « ЖЕК-13 укласти з позивачем договір найму квартири.

Керуючись ст.ст. 64, 65, 103 , 104 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1085 року « Про деякі питання , що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» , ст.ст. 10,11, 57-60, 208, 209, 212-215, 218, 294, 295 ЦПК України , суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради , Комунального підприємства «ЖЕК -13» , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права користування квартирою , визнання наймачем квартири та зобов»язання укласти договір найму квартири – задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 членом сім»ї наймача – ОСОБА_5, що зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_1 право користування квартирою № 3 по вул.. Гагаріна, 7 у місті Чернігові.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк , встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Новозаводського районного суду С. М.Ченцова

м. Чернігова