1Справа № 335/3532/14-ц 2/335/277/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Гашук К.В., при секретарі Лєдовій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит”, 3-тя особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору припиненим, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року ПАТ “Банк “Фінанси та кредит” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, який в ході судового розгляду справи було уточнено.

В обґрунтування позову, з урахуванням уточнень від 27.10.2015 року, зазначало, що 11 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ “Банк “Фінанси та Кредит”, правонаступником якого є ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, був укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 3114-126К, згідно з умовами якого позивач відкрив ОСОБА_1 відновлювальну відкличну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 30 000,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 16,00 процентів річних, а позичальник зобов’язався повністю повернути кредитні ресурси, отримані за Кредитним договором до 09.12.2016 року, шляхом щомісячного в строк до 10 числа кожного місяця погашення заборгованості відповідно до Додатку №1 до Кредитного договору.

11.07.2007 р. було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, відповідно до якої було збільшено розмір кредитної лінії до 39  700,00 доларів США.

01.08.2012 р. було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору, відповідно до якої позивач відкрив ОСОБА_1 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 34 342 долара США 25 центів з оплатою по процентній ставці 16,00 процентів річних. Крім того, ОСОБА_1 зобов`язався щомісяця в термін з “ 1” по “ 10” число кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого за кредитним договором становить 598,00 доларів США. У складі ануїтетного платежу також сплачується проценти за користування кредитними ресурсами.

На забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 3114-126П від 11.12.2006 року, відповідно до умов якого, поручитель зобов’язався перед Кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником – ОСОБА_1 зобов’язань за Кредитним договором.

11.06.2007 р. між позивачем та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду №1 до договору поруки № 3114-126П від 11.12.2006 року, в якому відобразили збільшення розміру кредитної лінії до 39  700,00 доларів США 00 центів.

01.08.2012 р. між позивачем та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду №2 до договору поруки № 3114-126П від 11.12.2006 року, щодо відкриття Відповідачу-1 невідновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 34 342 доларів США 25 центів.

Також, на забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 3114-126П/1 від 11.12.2006 року, відповідно до умов якого, поручитель зобов’язався перед Кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов’язань за Кредитним договором.

11.06.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №1 до договору поруки № 3114-126П від 11.12.2006 року, в якому відобразили збільшення розміру кредитної лінії до 39 700,00 доларів США 00 центів.

01.08.2012 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №2 до договору поруки № 3114-126П від 11.12.2006 року, щодо відкриття ОСОБА_1 невідновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 34 342 доларів США 25 центів.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 п. 2 договорів поруки, Поручителі у випадку невиконання зобов'язань по Кредитному договору, відповідають перед Банком як солідарні відповідачі у тому числі по основному боргу, сплаті щомісячних процентів та підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, неустойки по основному боргу і процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

ОСОБА_1 не виконав належним чином договірні зобов'язання щодо щомісячного погашення заборгованості та повернення Кредитних ресурсів в обумовлені сторонами та визначені кредитними договорами строки.

Пунктом 6.1 Договору про відкриття Кредитного договору встановлена відповідальність позичальника щодо прострочення виконання договірних зобов’язань, відповідно до якого, “за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення”.

Станом на 26.10.2015 року заборгованість за кредитним договором № 3114-126К від 11.12.2006 року складає 42 087 доларів США 81 цент, що еквівалентно 950 119 грн. 69 коп. та 822 302 грн. 32 коп., з яких:

- заборгованість за кредитом у розмірі 33 393,38 доларів США, що за курсом НБУ складає 753 845,54 грн.;

- заборгованість по відсоткам у розмірі 8 694, 43 доларів США, що за курсом НБУ складає 196 274,15 грн.,

- пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам у розмірі 822 302,32 грн.

На забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, між Позивачем та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір № 3114-126І від 11.12.2006 року, відповідно до умов якого, відповідачі передали у іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 Радянської України у м. Запоріжжі, загальною площею 54,06 кв. м., житловою площею 32,16 кв. м. 11.06.2007 року та 01.08.2012 року між сторонами укладалися додаткові угоди до договору іпотеки у зв’язку з укладенням додаткових угод до кредитного договору.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 були порушені договірні зобов’язання, що призвело до утворення заборгованості зі сплати основного зобов’язання, нарахованих процентів та штрафних санкцій за Кредитним договором, Банк у первісно поданому позові просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Філії “Запорізьке регіональне управління” Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 3114-126К від 11.12.2006 року, яка була розрахована станом на 27.03.2014 року, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором також звернути стягнення на предмет іпотеки, а також стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2014 року позов ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” було задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.10.2015 року заочне рішення було скасовано та справу призначено до судового розгляду в загальному порядку.

Після скасування судом заочного рішення, представником ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” подано уточнену позовну заяву, в якій збільшено розмір заборгованості за кредитним договором у зв’язку зі збільшенням строку, за який її обраховано. Крім того, представник позивача просив залишити без розгляду позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.10.2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без розгляду. Продовжено розгляд справи за позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 26.10.2015 року складала 42 087 доларів США 81 цент, що еквівалентно 950 119 грн. 69 коп., та 822 302 грн. 32 коп.

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ “Банк “Фінанси та кредит”, 3-ті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору припиненим.

В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що 11 грудня 2006 року між ТОВ “Банк “Фінанси та Кредит”, правонаступником якого є ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 3114-126К. Банк відкрив позивачу відкличну кредитну лінію (на умовах забезпеченості, поворотності та платності) в розмірі 30 000,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 16,00 процентів річних. При цьому грошовий еквівалент вартості кредиту у валюті України не було визначено у договорі. Для обліку виданих у рахунок кредитної лінії кредитних ресурсів відповідач відкрив для позивача позичковий рахунок. Згідно п. 3.2. договору, позивач брав на себе зобов’язання по поверненню всієї суми кредитних ресурсів до 09.12.2016 року. Також було зазначено, що позивач здійснює погашення заборгованості згідно Додатку № 1 щомісячно до 10 числа кожного поточного місяця. У подальшому, 11.07.2007 року, між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої було збільшено розмір кредитної лінії до 39 700 доларів США.

01.08.2012 року за ініціативою ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору. Положення цієї угоди були розроблені та викладені письмово відповідачем самостійно. За зазначеною додатковою угодою, між сторонами була письмова засвідчена домовленість про нові умови кредитування, що суттєво відрізнялись від первинного договору. Зокрема, цією угодою було визначено, що ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” відкрив ОСОБА_1 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності та платності у новому розмірі, що складав 34 342 долари США 25 центів з оплатою по процентній ставці 16% річних. При цьому порядок сплати саме процентів за користування встановлений не був. За умов угоди позивач був зобов’язаний щомісяця в термін з 1 по 10 число кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного ануїтентного платежу, розмір якого за кредитним договором було встановлено 598 доларів США, що зафіксовано у «Графіку зниження розміру заборгованості», який був додатком № 1 до Угоди. Крім того, угодою було визначено новий строк користування кредитними коштами, а саме з 01.08.2012 року по 09.12.2021 року.

Позивач вважає, що фактично 01.08.2012 року між сторонами було укладено новий кредитний договір, за яким дія Договору від 11.12.2006 року була припинена за домовленістю сторін (новація), оскільки за новою домовленістю було визначено новий розмір кредитних коштів, новий строк остаточного повернення кредиту, новий порядок погашення заборгованості, що свідчить про заміну предмету договору за кредитними відносинами та строку його виконання.

Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просить суд визнати договір про відкриття кредитної лінії № 3114-126К, який було укладено 11.12.2006 року, між ТОВ “Банк “Фінанси та Кредит”, правонаступником якого є ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” та ОСОБА_1, таким, що припинив свою дію за домовленістю сторін, шляхом укладення нового договору (новації), з 01.08.2012 року.

В судовому засіданні представник ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” – ОСОБА_4 підтримала первісні позовні вимоги, з урахуванням уточнень від 27.10.2015 року, у повному обсязі, та просила суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Проти зустрічного позову заперечувала та посилаючись на його необґрунтованість просила відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав зустрічну позовну заяву та просив її задовольнити, а в задоволенні позову ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, відповідно, просив відмовити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про день, час та місце розгляду справи повідомлялися судом у встановленому законом порядку шляхом направлення судом повісток за зареєстрованою адресою місця їх проживання, проте судові виклики поверталися до суду не врученими із відміткою поштового відділення “за закінченням терміну зберігання”, що в силу ч. 5 ст. 74 ЦПК України дає підстави вважати, що вони належним чином повідомлені про судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача – ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_5, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 11 грудня 2006 року між ТОВ “Банк “Фінанси та Кредит”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит” (далі-Банк), та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 3114-126К, згідно з умовами якого Банк відкрив ОСОБА_1 відновлювальну відкличну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 30 000,00 доларів США 00 центів з оплатою по процентній ставці 16,00 процентів річних, а ОСОБА_1 зобов’язався повністю повернути кредитні ресурси, отримані за кредитним договором до 09.12.2016 року.

За умовами договору ОСОБА_1 прийняв на себе зобов’язання повністю повернути кредит до 09 грудня 2016 року, шляхом щомісячного, в строк до 10 числа кожного місяця, погашення заборгованості відповідно до Додатку №1 - графіку зменшення розміру заборгованості.

11.07.2007 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору, відповідно до якої було збільшено розмір кредитної лінії до 39 700,00 доларів США 00 центів.

01.08.2012 року між ними було укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, відповідно до якої Банк відкрив ОСОБА_1 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 34 342 долара США 25 центів з оплатою по процентній ставці 16,00 процентів річних. Крім того, ОСОБА_1 зобов`язався щомісяця в термін з “ 1” по “ 10” число кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого за Кредитним договором становить 598,00 доларів США 00 центів. У складі ануїтетного платежу також сплачується проценти за користування кредитними ресурсами.

На забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 11.12.2006 року між Банком та ОСОБА_3, ОСОБА_2 були укладені окремі договори поруки № 3114-126П та № 3114-126П/1. Відповідно до умов зазначених договорів поруки поручителі, кожен окремо, зобов’язалися перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором.

11.06.2007 року між Банком та ОСОБА_3, ОСОБА_2 було укладено окремо з кожним поручителем додаткові угоди №1 до договорів поруки № 3114-126П та № 3114-126П/1від 11.12.2006 року, відповідно до яких поручителі зобов’язалися відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов’язань за додатковою угодою № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 3114-126К від 11.06.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 39 700 доларів США.

01.08.2012 року між Банком та ОСОБА_3, ОСОБА_2 було укладено окремоз кожним поручителем додаткові угоди №2 до договорів поруки № 3114-126П та № 3114-126П/1 від 11.12.2006 року, відповідно до яких поручителі зобов’язалися перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов’язань за договором про відкриття кредитної лінії № 3114-126К від 11.12.2006 року, додатковими угодами до нього від 11.06.2007 року та від 01.08.2012 року, відповідно до якого Боржникові надано кредит у розмірі 34 342, 25 доларів США зі сплатою 16% річних, строком до 09 грудня 2021 року.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 п. 2 договорів поруки, поручителі у випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором, відповідають перед Банком як солідарні відповідачі у тому числі по основному боргу, сплаті щомісячних процентів та підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, неустойки по основному боргу і процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтями 1048, 1050, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.

Відповідно до пункту 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 627 вказаного Кодексу встановлено, що, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

ОСОБА_1 не виконав належним чином договірні зобов'язання щодо щомісячного погашення заборгованості та повернення Кредитних ресурсів в обумовлені сторонами та визначені кредитними договорами, строки, що суперечить приписам ст.526 ЦК України та відповідно до ст.610 ЦК України, є порушенням зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання, сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди”, що кореспондується з положенням п.3.4 Кредитного договору, якими передбачено обов’язок позичальника достроково повернути кредитні ресурси, нараховані проценти та неустойку передбачену умовами Договору.

Пунктом 6.1 Договору про відкриття кредитної лінії встановлена відповідальність позичальника щодо прострочення виконання договірних зобов’язань, зокрема передбачено, що за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.

Звертаючись до суду з позовом про визнання договору припиненим, ОСОБА_1 посилався на те, що внаслідок укладання додаткової угоди від 01.08.2012 року до договору про відкриття кредитної лінії № 3114-126К від 11.12.2006 року, відбулася заміна зобов’язання (новація), оскільки між сторонами було укладено новий кредитний договір, за яким дія Договору від 11.12.2006 року була припинена за домовленістю сторін, про що свідчить те, що за новою домовленістю сторонами було визначено новий розмір кредитних коштів, новий строк остаточного повернення кредиту, новий порядок погашення заборгованості.

Проте суд вважає такі доводи позивача безпідставними з огляду на наступне

Під час розгляду справи встановлено, що 11.12.2006 року між ТОВ “Банк “Фінанси та Кредит”, правонаступником якого є ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 3114-126К, згідно з умовами якого Банк відкрив ОСОБА_1 відновлювальну відкличну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 30 000,00 доларів США 00 центів з оплатою по процентній ставці 16,00 процентів річних, а ОСОБА_1 зобов’язався повністю повернути кредитні ресурси, отримані за кредитним договором до 09.12.2016 року, шляхом щомісячного, в строк до 10 числа кожного місяця, погашення заборгованості відповідно до графіку зменшення розміру заборгованості

01.08.2012 року між ними було укладено додаткову угоду № 2 до договору про відкриття кредитної лінії, якою було внесено зміни та доповнення до первісного договору. Внаслідок цього сторони передбачили, в тому числі, розмір кредитних коштів - 34 342 долара США 25 центів, розмір відсотків, які позичальник зобов’язався платити за користування грошовими коштами – 16% річних, порядок повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними – шляхом здійснення щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого за кредитним договором становить 598,00 доларів США 00 центів, до складу якого входять і проценти за користування кредитними ресурсами.

Згідно із ч. 2 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Новація - це угода про заміну первинного зобов'язання новим зобов'язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв'язку сторін, оскільки замість зобов'язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов'язання.

Юридичною підставою для зобов'язання, яке виникає при новації, є домовленість сторін про припинення первинного зобов'язання.

Угода про заміну первинного зобов'язання має договірну природу. Новація є консенсуальним, двостороннім та оплатним договором, який має правоприпинювальну природу. Істотними умовами такого договору є: предмет, вказівка на колишнє й нове зобов'язання, яке виникає замість попереднього, яке припиняється. Про намір вчинити новацію сторони повинні зазначити в договорі.

Отже, умовами здійснення новації є: новий договір укладається між тими самими сторонами, які були учасниками первинного договору; новий правочин оформлюється укладенням сторонами так званого новаційного договору; дотримання форми новаційного договору, тобто у формі, передбаченій для укладання договору; дійсність первинного зобов'язання.

Аналізуючи зміст додаткової угоди № 2 від 01.08.2012 року до договору про відкриття кредитної лінії № 3114-126К та сам первісний договір від 11.12.2006 року, суд доходить до висновку, що сторони не ставили перед собою завдання замінити одне зобов'язання іншим і відповідно не досягли такої мети, що вказує на відсутність наміру сторін вчинити новацію. Додатковою угодою лише були змінені певні пункти та внесено доповнення до договору про відкриття кредитної лінії № 3114-126К від 11.12.20106 року, а самі по собі кредитні зобов’язання так і залишилися.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання договору припиненим задоволенню не підлягає, оскільки є безпідставним та необґрунтованим.

Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов’язань за кредитним договором № 3114-126К від 11.12.2006 року по поверненню кредитних коштів, у ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахункустаном на 26.10.2015 року складає 42 087 доларів США 81 цент, що еквівалентно 950 119 грн. 69 коп. та 822 302 грн. 32 коп., з яких:

- заборгованість за кредитом у розмірі 33 393,38 доларів США, що за курсом НБУ складає 753 845,54 грн.;

- заборгованість по відсоткам у розмірі 8 694, 43 доларів США, що за курсом НБУ складає 196 274,15 грн.,

- пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам у розмірі 822 302,32 грн.

Вказаний розрахунок відповідачами протягом судового розгляду справи не спростовано, а тому суд приходить до висновку, що він є належним доказом та підтверджує розмір заявлених Банком позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, розмір пені, яка нарахована банком і заявлена до стягнення з відповідачів, хоч і не значно, але перевищує розмір основної суми заборгованості за кредитним договором. Тому, з урахуванням положень ч. 4 ст. 551 ЦК України, а також того, що позичальник ОСОБА_1 та поручитель ОСОБА_2 мають на утриманні двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2, протягом строку дії кредитного договору ОСОБА_1 не ухилявся від виконання зобов’язань за кредитним договором, намагався виконувати його умови, сплачуючи платежі за договором, хоча і не у повному обсязі, але і під час перебування справи у суді, і як пояснювали його представники, заборгованість за кредитним договором виникла внаслідок кризи та значного зростання долару США, що позбавило відповідача можливості сплачувати щомісячні платежі в обумовленому сторонами розмір, суд вважає за можливе зменшити вдвічі розмір заявленої Банком неустойки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ПАТ “Банк “Фінанси та кредит”, а саме про стягнення з відповідачів у солідарному порядку суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 3114-126К від 11.12.2006 року станом на 26.10.2015 року у розмірі 42 087 доларів США 81 цент, що за курсом НБУ станом на 26.10.2015 року складає 950 119 грн. 32 коп. та пені в сумі 411 151 грн. 16 коп., або 1 361 270 грн. 64 коп. мультивалютно.

Крім того, враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору, в рівних частках.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Рад. України, буд. 82 “б”, кв. 13, 11.12.1975 р. н., ІНН НОМЕР_1) та з кожного поручителів - ОСОБА_2, (69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Рад. України, буд. 82 “б”, кв. 13, 27.12.1978 р. н., ІНН НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Рад. України, буд. 82 “б”, кв. 13, 02.09.1953 р. н., ІНН НОМЕР_3) окремо на користь Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” (69037 м. Запоріжжя вул.40 років Радянської України,39 р/р 37390010900980 в Філії “Запорізьке РУ” АТ “Банк “Фінанси та кредит” МФО 313731 ЄДРПОУ 25821086) суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 3114-126К від 11.12.2006 р. станом на 26.10.2015 року у розмірі 42 087 (сорок дві тисячі вісімдесят сім) доларів 81 центи США, що за курсом НБУ станом на 26.10.2015 року складає 950 119 (дев’ятсот п’ятдесят тисяч сто дев’ятнадцять) гривень 32 копійки та 411 151 (чотириста одинадцять тисяч сто п’ятдесят одну) гривню 16 копійок, або 1 361 270 (один мільйон триста шістдесят одна тисяча двісті сімдесят) гривень 64 копійки мультивалютно.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит”, 3-ті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору припиненим – залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 (69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Рад. України, буд. 82 “б”, кв. 13, 11.12.1975 р. н., ІН НОМЕР_1), ОСОБА_2, (69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Рад. України, буд. 82 “б”, кв. 13, 27.12.1978 р. н., ІН НОМЕР_2) ОСОБА_3 (69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Рад. України, буд. 82 “б”, кв. 13, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІН НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” (69037 м. Запоріжжя вул. 40 років Радянської України, 39 р/р 37390010900980 в Філії “Запорізьке РУ” АТ “Банк “Фінанси та кредит” МФО 313731 ЄДРПОУ 25821086) витрати по сплаті судового збору в сумі 3  654 (три тисячі шістсот п’ятдесят чотири) гривні в рівних частках.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: К.В. Гашук