Справа № 2-2259/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2011 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Топчій Т. В., при секретарі Клокової К.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участю третіх осіб органу опіки та піклування Іллічівської районної адміністрації м. Маріуполя та Новоазовської районної держадміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини , -   

В С Т А Н О В И В:

   У вересні 2011 року позивач – ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та встановлення місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем його проживання зазначивши у позові, що мати дитини не цікавиться вихованням та навчанням дитини, просив визначити місце проживання дитини з ним за адресою м. Новоазовськ вул. Комсомольська б. 35 а, розірвати шлюб між ним та відповідачкою укладений 26.03.05 року, оскільки взаємовідносини які склалися між подружжям виключають спільне проживання.

У судовому засіданні позивач – ОСОБА_2 підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що шлюб між ним та відповідачкою було укладено 26.03.05 року у Іллічівському відділі РАЦС м. Маріуполя актовий запис № 106. Під час шлюбу вони з відповідачкою мешкали спільно за адресою м. Маріуполь вул. Чернишевського б. 41 в будинку матері відповідачки. Вони мають спільну дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. У липні 2010 року їх стосунки з відповідачкою стали погіршуватися через те, що відповідачка почала зустрічатися з іншим чоловіком, не бажала підтримувати з ним подружні стосунки, у родині утворилася нервозна обстановка, оскільки вони працюють на одному підприємстві, то про негаразди у їх сім»ї стало відомо на роботі. Протягом року відносини між ними не поліпшилися, тому позивач просив розірвати шлюб укладений між ним та відповідачкою.

Протягом останнього року їх донька ОСОБА_4 мешкала разом з матір»ю у будинку який належить матері відповідачки за адресою м. Маріуполь вул. Чернишевського б. 41, там дитина відвідувала дитячий садок. Починаючи з 27.06.11 року влітку він забрав дитину до своїх батьків у м. Новоазовськ вул. Комсомольська б. 35 а, де вона знаходилася все літо. Вказаний будинок належить йому на праві власності на підставі договору дарування від 16.06.07 року, у будинку створені нормальні житлово-побутові умови для проживання дитини, для неї є окрема кімната, спальне місце, робоче місце, достатньо площі для відпочинку. Він працює у ПАТ «ММК ім.. Ілліча» старшим майстром у ЦРМО № 2 має стабільну досить високу заробітну плату, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, забезпечений власним житлом, має можливість утримувати дитину, забезпечити їй високий соціально-побутовий рівень життя, навчання та виховання. Мати дитини з 27.06.11 року протягом літа не цікавилася життям та здоров»ям дитини, її настроєм та психологічним станом, дитині подобалося проживати разом з ним та його батьками. Вважає, що мати не проявляє достатньо батьківської турботи щодо дитини. З початком навчального року відповідачка забрала дитину додому за адресою вул. Чернишевського б. 41 у Іллічівському районі м. Маріуполя, їх донька почала відвідувати загальноосвітню школу № 45 перший клас. Вважає, що мати наполягає на проживанні дитини разом з нею, оскільки прагне отримувати аліменти у значному розмірі на утримання дитини від нього. Просив суд визначити місце проживання його доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 – за місцем його проживання.

Відповідачка – ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 визнала частково та пояснила, що не заперечує проти розірвання шлюбу, оскільки дійсно протягом останнього року між нею та позивачем склалися стосунки які виключають спільне подружнє проживання, через необґрунтовані ревнощі з боку чоловіка та постійні вимоги та образи з його боку. Після розірвання шлюбу бажає залишити собі прізвище «Філіпська». Вони з чоловіком та дитиною постійно проживали у будинку її матері за адресою вул. Чернишевського б. 41 у Іллічівському районі м. Маріуполя оскільки обидва працюють у ПАТ «ММК ім. Ілліча», їх донька ОСОБА_4 також відвідувала дитячий садок за місцем їх проживання. Коли у липні 2010 року стосунки між ним та її чоловіком погіршилися, він почав проживати окремо, але навідував її та дитину, постійно надавав їм матеріальну допомогу. Вона ніколи не заперечувала проти того, щоб батько спілкувався з дитиною та приймав участь у її вихованні. В червні 2011 року з її дозволу донька поїхала до батьків позивача у м. Новоазовськ на відпочинок. Влітку вона кілька разів навідувала дитину, дзвонила їй, але позивач заперечував проти цього. Наприкінці серпня 2011 року вона забрала дитину додому, зараз вона навчається у першому класі загальноосвітньої школи № 45 м. Маріуполя та мешкає разом з нею. Вважає, що може самостійно забезпечити дитині нормальні житлово-побутові умови, утримувати її на достатньому рівні, навчати та виховувати. Вона також має постійне місце роботи у ПАТ «ММк ім. Ілліча», достатній заробіток, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання. Просила суд у позовних вимогах ОСОБА_2 стосовно місця проживання дитини разом з ним відмовити.

Неповнолітній свідок – ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що проживає у будинку разом зі своєю мамою та бабусею. Мати кожен день відводить її до школи та забирає зі школи, допомагає робити їй домашні завдання, грає з нею, навчає її виконанню домашніх обов’язків, вони спільно відпочивають. З батьком вона також постійно бачиться. Вона добре ставиться до свого батька, бажає з ним зустрічаттся, але бажає проживати разом з мамою, мати не перешкоджає їй бачитися з батьком.

Представник третьої особи – органу опіки та піклування Новоазовської районної державної адміністрації у судове засідання не з»явився, просив розглянути справу у відсутності третьої особи, за результатами обстеження житлово-побутових умов та бесіди з дитиною та її батьком вважає, що дитина може постійно мешкати з батьком за адресою м. Новоазовськ вул. Комсомольська б. 35 а.

Представник третьої особи – органу опіки та піклування Іллічівської районної державної адміністрації ОСОБА_5, діюча на підставі доручення, пояснила, що при обстеженні житлово-побутових умов за місцем проживання дитини ОСОБА_4 за адресою м. Маріуполь вул. Чернишевського б. 41, було встановлено, що за місцем проживання дитини створені нормальні житлові умови, яки забезпечують потреби дитини, вона має окреме спальне та робоче місце, в кімнатах чисто, охайно, дитина має свої особисті речі та іграшки. Мати дитини ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, може забезпечити дитину всім необхідним, виховувати та утримувати її, про що комісією з питань захисту прав дитини було надано відповідний висновок.

Суд, вислухавши сторони, свідка, третіх осіб, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої підлягають задоволенню частково за наступними підставами.

У судовому засіданні встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що між сторонами зареєстровано шлюб 26.03.05 року у Іллічівському відділі РАЦС м. Маріуполя актовий запис № 106. Сторони є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Сторони під час розгляду справи дійшли домовленості стосовно розірвання шлюбу, оскільки через постійні сварки, ревнощі, різне ставлення до подружнього життя, між ними відсутнє взаєморозуміння та повага один до одного, що виключає їх спільне проживання разом. Тому у порядку передбаченому ст.109 СК України суд вважає можливим розірвати шлюб між сторонами зареєстрований 26.03.05 року у Іллічівському відділі РАЦС м. Маріуполя актовий запис № 106, оскільки вважає, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті та майнові права та права їх дітей. Після розірвання шлюбу вважає доцільним залишити відповідачці прізвище «Філіпська» за її бажанням.

Вирішуючи позов стосовно вимог позивача щодо визначення місця проживання дитини з батьком, суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до стст. 150, 151 СК України батькі мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Вони зобов’язані виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові своєї сім’ї та родини. Батьки зобов»язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, вони зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, зобов’язані поважити дитину. Згідно ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

За загальним правилом передбаченим ст. 160 СК України місце проживання дитини яка не досягла десяти років визначається за згодою батьків.

Оскільки між сторонами по справі, які проживають окремо після розрвання шлюбу виник спір про місце проживання неповнолітньої дитини правовідносини сторін регламентовані також ст.161 СК України, згідно вимог якої якщо мати та батько дитини які проживають окремо не дійшли згоди щодо того з ким з них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішення спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення бітьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відмовляючи у задоволенні позову батька дитини про визначення місця проживання дитини з позивачем суд враховує, що дитина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 на час розгляду справи проживає разом з матір»ю протягом тривалого часу, відповідачкою створені всі умови для нормального розвитку, освіти та виховання доньки, що підтверджується висновком комісії з питань захисту прав дітей Іллічівської райдержадміністрації м. Маріуполя від 13.09.11 р. № 14, матеріально – побутові умови створені матір»ю за місцем фактичного проживння дитини у буд. № 41 по вул. Чернишевського м. Маріуполя відповідають вимогам житлового примішення, містять все необхідне для проживання неповнолітньої дитини, що підтверджується актом обстеження умов проживання складеним службою у справах дітей від 09.09.11 року та наданими відповідачкою матеріалами. Вказане приміщення знаходиться у володінні та користуванні ОСОБА_6, яка зареєстрована за вказаною адресою разом з дитиною та своєю матір»ю ОСОБА_7 Враховуючи наведені докази, суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_6 забезпечена житлом принадним для проживання з нею дитини. Відповідачка ОСОБА_6 згідно інформації з місця роботи у ПАТ « ММК ім. Ілліча» має постійний заробіток, добре характеризується за місцем своєї роботи та проживання, будь-яких протипоказань за станом здоров’я які б перешкоджали проживанню разом з нею дитини не має. Згідно пояснень сторін допитаних у судовому засіданні мати дитини ОСОБА_6 повністю контролює навчальний процес своєї доньки, піклується про її успіхи у навчанні, займається з дитиною вдома, що підтверджується поясненнями у судовому засіданні самої дитини та узгоджується з довідкою за місцем навчання дитини у загальноосвітній школі № 45.

Вирішуючи позов, суд враховує також прихильність дитини до матері, наявність у них поваги один до одного, спільних інтересів, організації відпочинку, бажання дитини проживати разом з мамою, про що було повідомлено у судовому засіданні, а відповідно і ставлення матері до виконання своїх батьківських обов’язків, те що мати приймає безпосередньо участь у навчальному процесі своєї доньки, піклується про стан її здоров’я, фізичний розвиток, виховує, прививає дитині соціально спрямовані навички, готує до самостійного життя. Враховуючи майновий стан сторін, суд вважає також, що мати дитини ОСОБА_4 має змогу матеріально утримувати доньку на нормальному життевому рівні, належним чином забезпечити її освіту та виховання.

Виходячи з зазначених обставин справи, суд приходить до висновку про те, що у інтересах неповнолітньої дитини, яка фактично тривалий час проживає разом з матір»ю, виховується та утримується нею, має стабільні соціальні стосунки за місцем свого проживання з матір»ю, у позовних вимогах ОСОБА_2І про встановлення місця проживання дитини з ним слід відмовити.

Згідно ст.88 ЦПК України судові витрати по справі понесені позивачем при зверненні до суду з позовом які складаються з суми судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи підлягають сплаті за рахунок позивача.

Керуючись стст 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст.109, 150, 151, 155, 160, 161 СК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрований 26 березня 2005 року в Іллічівському відділі РАЦС ММУЮ Донецької області, актовий запис № 106 - розірвати.

Присвоїти ОСОБА_3 прізвище після розірвання шлюбу - «Філіпська».

У позовних вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

 Суддя: Т. В. Топчій