ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10.07.2009 Справа № 14/44
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Київ
в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Ужгород
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Н.Давидково Мукачівського району
про стягнення солідарно заборгованості у загальній сумі 6834,53грн. (в тому числі сума 4584грн. - основний борг, сума 891,23грн. - проценти за використання кредиту та сума 1359,30грн. –пеня) та про стягнення з відповідача 1 збитків у сумі 500грн. з отриманих послуг з правової допомоги,
Суддя В.І. Карпинець
За участю представників сторін:
від позивача: Дорошук А.В. - представник за дов. від 26.03.2009р.
від відповідача 1 : не з”явився
від відповідача 2 : не з”явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Київ в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Ужгород (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево (далі -відповідач 1) та до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Н.Давидково Мукачівського району (далі -відповідач 2) про стягнення солідарно заборгованості у загальній сумі 6834,53грн. ( в тому числі сума 4584грн. - основний борг, сума 891,23грн. - проценти за використання кредиту та сума 1359,30грн. –пеня) та про стягнення з відповідача 1 збитків у сумі 500грн. з отриманих послуг з правової допомоги.
На виконання вимог ухвали суду від 21.05.2009р. представником позивача супровідним листом від 10.07.2009р. подано витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців у підтвердження факту перебування відповідача 1 та відповідача 2 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 08.07.2009р.
Також подано розгорнутий нормативно-обгрунтований розрахунок нарахованої суми пені, з урахуванням вимог ст.258 ЦК України, ст.232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", яка становить суму 314,83грн. Також у даному розрахунку зазначено про часткову оплату суми 150грн. в рахунок погашення заборгованості по основному боргу, у зв”язку з чим представником позивача уточнено позовні вимоги у даній частині та зазначено, що сумою основного боргу, яка вважається заборгованістю, є сума 4434грн. Крім того, уточнено суму нарахованих процентів за користування кредитом, яка відповідно становить суму 309,86грн.
З урахування вищенаведених обставин, представником позивача позовні вимоги підтримано в уточненому розмірі позовних вимог.
Відповідач 1 письмовий відзив на позов не подав, свого уповноваженого представника у засідання суду не направив, оскільки ухвалу суду від 23.06.2009р. про відкладення розгляду справи №14/44 на 10.07.2009р., надіслану відповідачеві 1 рекомендованим листом за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві - АДРЕСА_1 , повернуто установою пошти на адресу господарського суду з поміткою "адресат за зазначеною адресою не проживає". Слід зазначити, що вищевказана адреса, на яку судом надсилалась поштова кореспонденція є ідентичною адресі, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців серії АГ №252959.
Відповідач 2 письмовий відзив на позов не подав, свого уповноваженого представника у засідання суду не направив, хоча належним чином був повідомлений судом про час і місце розгляду даної справи (ухвала суду від 23.06.2009р. про відкладення розгляду справи №14/44 на 10.07.2009р. була надіслана відповідачеві 2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджено повідомленням №14441560 про вручення 27.06.2009р. відповідачеві 2 вищезазначеної кореспонденції суду).
Отже, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідачів про судове засідання по розгляду даної справи. За таких обставин, у даному судовому засіданні справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Строк вирішення спору продовжувався відповідно до вимог ч.3 ст. 69 ГПК України, з підстав зазначених в ухвалі суду від 23.06.2009р. у справі №14/44.
Розгляд справи відкладався (ст.77 ГПК України).
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
05.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Київ в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Ужгород (далі –кредитор, позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі –позичальник, відповідач 1) було укладено договір кредиту №ДК 422-127 ( далі – Договір кредиту, а.с.8-9), п.2.1 якого передбачено, що кредитор зобов”язується надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит у сумі 5000грн. з оплатою по процентній ставці 2,9% на місяць, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах , передбачених договором.
Підпунктом 3.2 Договору кредиту передбачено, що термін повного погашення кредиту та процентів –04.06.2009р.
Відповідно до п.п.5.1 Договору кредиту у за користування кредитом позичальник сплачує кредитору відсотки у розмірі 2,9% на місяць від суми, зазначеної у п.2.1 Договору.
Підпунктом 5.3 пункту 5 Договору кредиту передбачено, що повернення кредиту та сплата відсотків за ним здійснюється позичальником у порядку та терміни згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків.
Пунктом 6 вищезазначеного Договору кредиту передбачено, що виконання зобов”язань позичальника за договором забезпечується договором поруки ДП 178 від 05.06.2008р., укладеним між кредитором та поручителем ОСОБА_2.
Згідно п.п.1.1 Договору поруки №178 від 05.06.2008р. (далі –Договір поруки, а.с.10) поручитель (ФОП ОСОБА_2) зобов’язалася перед кредитором відповідати за виконання ФОП ОСОБА_1 зобов”язань у повному обсязі за Договором кредиту №ДК 422-127 від 05.06.2008р.
Підпунктом 1.3 Договору поруки передбачено, що основне зобов”язання позичальника за договором кредиту, виконання якого забезпечується цим договором полягає у наступному: повернути кредит у розмірі 5000грн., сплатити відсотки за його користування, пеню, в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором кредиту , а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови договору кредиту в повному обсязі.
Підпунктом 3.1 Договору поруки передбачено відповідальність сторін, у якому зокрема зазначено про те, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов”язань по Договору кредиту, поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання зобов”язань в повному обсязі.
Підпунктом 3.3 Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання поручителем взятих на себе зобов”язань по цьому договору, кредитор має право звернути стягнення на майно та кошти, які належать поручителеві та на які може бути звернено стягнення у порядку встановленому законодавством України.
Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Статтею 554 ЦК України передбачено правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, де зазначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Пунктом 1 статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, є правомірним заявлення позивачем позову щодо стягнення солідарно з боржника та поручителя, з урахуванням вимог ст.1 та ст. 21 ГПК України та вищезазначеної норми ЦК України, заявленої до стягнення суми боргу.
Спір вирішується на підставі наявних у справі доказових матеріалів, з урахуванням поданого розрахунку про уточнення позовних вимог у частині основної суми боргу, яка становить 4434грн., нарахованих процентів за користування кредитом, яка становить суму 309,86грн. та нарахованої пені, як становить суму 314,83грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вищезазначеного укладеного договору кредиту №ДК 422-127 від 05.06.2008р. та видаткового касового ордеру №422 від 05.06.2008р. (а.с.15), кредитором було надано, а позичальником отримано кредит у розмірі 5 000грн.
Разом з тим, позичальником було порушено зобов”язання щодо повернення в повному обсязі кредита та відсотків у строки, передбачені умовами договору, у зв”язку з чим у позичальника перед кредитором виникла заборгованість в уточненому розмірі позовних вимог у сумі 4434грн. по основному боргу та у сумі 309,86грн. по відсоткам за користування кредитом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на вищевикладене, з врахуванням вищезазначених норм ЦК України, є правомірним звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення солідарно з боржника –ФОП ОСОБА_1 та поручителя - ФОП ОСОБА_2 заборгованості в уточненому розмірі позовних вимог у сумі 4434грн. по основному боргу та у сумі 309,86грн. по нарахованим відсоткам за користування кредитом та оскільки такі позовні вимоги в уточненому розмірі є такими, що належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, відповідачами не спростовані, а тому позов в даній частині підлягає до задоволення, шляхом стягнення солідарно з відповідачів в примусовому порядку на користь позивача заборгованість в уточненому розмірі у сумі 4434грн. по основному боргу та у сумі 309,86грн. по відсоткам за користування кредитом.
Пунктом 7 Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплаті відсотків за користування кредитом, кредитор має право нарахувати, а позичальник зобов”язаний оплатити кредитору пеню у розмірі 0,50% від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості.
Відповідальність за несвоєчасне виконання зобов”язань у вигляді застосування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) до учасника господарських відносин передбачена вимогами ст. 230 ГК України та також вимогами ст. 549 ЦК України передбачена сплата, зокрема грошової суми у вигляді неустойки (штрафу, пені) боржником на користь кредитора у разі порушення боржником зобов”язання.
Пунктом 6 статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Разом з тим, розмір неустойки, що підлягає стягненню з боржника у вигляді пені обмежений розміром, визначеним ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якою передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З урахуванням вищезазначених норм ЦК, ГК України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" є правомірним нарахування позивачем солідарно відповідачам суми 314,83грн. пені (з урахуванням поданого у дане судове засідання представником позивача розгорнутого нормативно-обгрунтованого розрахунку про уточнення суми нарахованої пені) за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом та оплаті відсотків за користування кредитом, яка (сума 314,18грн.) також є несплаченою боржником, належним чином підтверджена матеріалами справи, а отже підлягає стягненню солідарно з відповідачів в примусовому порядку.
Крім цього, матеріалами справи доведено також позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 збитків пов’язаних з витратами правового характеру, що підтверджено договором №34-08/Ф про надання юридичних послуг від 15.10.2008р., укладеним між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_3 (а.с.19), узгодженим актом про надані послуги від 16.03.2009р. (а.с. 20) та платіжним дорученням №91 від 16.03.2009р. про оплату суми 500грн. на користь ПП ОСОБА_3 (а.с.21), тому заявлені вимоги у цій частині, обґрунтовані ст.ст. 611, 612 ЦК України і підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача 1 суми 500 грн.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача 1 відшкодування на користь позивача проведених витрат по оплаті держмита в розмірі 102грн. та 118 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З огляду на викладене, керуючись ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 543, 549, 553, 554 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69 ч.3, 75, 77, 82, 84, 85, 115 та 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задоволити в уточненому розмірі позовних вимог.
2. Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1/ та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_2/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Київ в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України"/м. Ужгород, вул. Минайська, 16/206, код ЄДРПОУ 35792805, п/р 26505301206975 в філії „Відділення Промінвестбанку” в м. Ужгород, МФО 312163/ заборгованість у загальній сумі 5058,69грн. (в тому числі сума 4434грн. - основний борг, сума 309,86грн. - проценти за користування кредитом та сума 314,83грн. –пені).
Видати наказ.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Київ в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України"/м. Ужгород, вул. Минайська, 16/206, код ЄДРПОУ 35792805, п/р 26505301206975 в філії „Відділення Промінвестбанку” в м. Ужгород, МФО 312163/ суму 500грн. понесених збитків, суму 102грн. витрат по оплаті держмита та суму 118грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.І. Карпинець