ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

04 квітня 2007 р.

№ 38/442

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Коробенко Г.П., Рогач Л.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Міністерства оборони України

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2006

у справі

господарського суду м. Києва

за позовом

Міністерства оборони України

до	1.Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" 2.Закритого акціонерного товариства "Військово-страхова компанія"

про	визнання недійсним аукціону та договору купівлі-продажу

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:

Житенко І.О.-дов.№220/435/д від 25.12.06.

від відповідачів:

1)Лиштва Ю.В.-дов.№ 470-2 від 19.12.06. 2)Гарбуз Н.А.-дов.№ 538 від 01.12.06.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 02.11.2006 господарського суду м. Києва задоволено позовні вимоги.

Визнано недійсним результати аукціону з продажу військового нерухомого майна –нежитлової будівлі № 4, загальною площею 993,9 кв.м військового містечка № 34, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Григорія Андрущенка № 4 (літера"Б").

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20.04.2006 укладеного Державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів" та ЗАТ "Військово-страхова компанія" з продажу нежитлової будівлі № 4, загальною площею 939,9 кв.м військового містечка № 34, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Григорія Андрущенка № 4 (літера"Б").

Постановою від 27.12.2006 Київського апеляційного господарського суду рішення господарського суду м. Києва від 02.11.2006 скасовано. В позові відмовлено.

Постанова мотивована тим, що жодних з вказаних в п.19 Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, порушень  при організації та проведенні аукціону його організаторами і учасниками не доведено. Сторони не надали доказів, про те, що учасники аукціону, органи управління майном чи державні органи приватизації зверталися з вимогою про припинення аукціону, а тому відсутні правові підстави для визнання недійсними результатів проведеного аукціону, оформленого протоколом № 1 від 20.04.2006 та договору купівлі-продажу військового нерухомого майна.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції Міністерство оборони України звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції порушені норми матеріального права, зокрема, ч.1 ст.237, ч.1 ст.241, ч.3 ст.1012, ч.1 ст.1014, ч.1 ст.1017 Цивільного кодексу України, а також ст.193, Господарського кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарським судом встановлено, що           за договором комісії на реалізацію нерухомого  військового майна №262/18-25 від 12.08.2005 Міністерство оборони України доручило Державній акціонерній компанії „Національна мережа аукціонних  центрів” реалізувати від свого імені, в інтересах Міністерства та за рахунок останнього на конкурентних засадах військове нерухоме майно : нежитлову будівлю №4 (2 поверхи та мансарда), загальною площею 993,9 кв.м. військового містечка №34, яка розташована  за адресою : м.Київ, вул. Андрющенка, 4. Додатковою угодою від 10.03.2006 до договору комісії №262/18-25 сторони встановили, що початкова ціна реалізації нерухомості, яке виставляється на продаж, не може бути нижчою ніж 4 438 999,15 грн..

В газеті   „Україна BUSINESS” за 20-27 березня 2006 року Державна акціонерна компанія „Національна мережа аукціонних центрів” опублікувала оголошення про продаж на аукціоні військового нерухомого майна –          нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андрющенка, 4. Початковою ціною продажу вказано -  4 436 445,96 грн., що на 2 552,19 грн. менше, ніж передбачено договором комісії.

При розгляді справи судом апеляційної інстанції встановлено, що при публікації оголошення була допущена помилка, щодо початкової вартості нерухомого майна. Однак, зауважень від Міністерства Оборони не поступало.

Об’єкт нерухомості продано ЗАТ "Військово-страхова компанія”, яке стало переможцем  конкурсу, за ціною 4 880 091 грн., що на 443 645,04 грн. більше від початкової ціни. Результати проведення аукціону з продажу військового нерухомого майна оформлені протоколом №1 від 20.04.2006,  підписаного також представником Міністерства оборони України та затвердженого заступником директора Держдепартаменту надлишкових фондів та землі Міністерства оборони України Вдовиченко Г.П. на підставі довіреності від 15.03.06, виданої Міністром оборони України. Своїми підписами на протоколі №1 від 20.04.06 організатори і учасники аукціону підтвердили свою згоду про зазначену в протоколі початкову ціну об’єкту нерухомості в розмірі 4 436 445,96 грн., всі підписи посадових осіб скріплені печатками.

Твердження позивача, про те, що у представника Міністерства оборони не було повноважень затверджувати протоколи аукціону від імені Міністерства оборони України спростовується самою довіреністю, виданою йому Міністерством оборони України 15.03.2006.

20 квітня 2006 року  ДАК „Національна мережа аукціонних центрів” та ЗАТ „Військово-страхова компанія”  підписано договір купівлі-продажу  будівлі площею 993,3 кв.м., яка розташована в м. Києві по вул. Андрющенка, 4 (літера „Б”), вказаний договір нотаріально посвідчений 20.04.2006 та зареєстрований  за номером 1119 приватним нотаріусом  Київського міського нотаріального округу Ганчуком З.М..

Пункт 19 Положення про порядок  продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.09.2000 за №1976, чинного на час організації і проведення аукціону, встановлений,  вичерпний перелік обставин, при наявності яких аукціон вважається таким, що не відбувся, зокрема:

-          відсутність покупців або наявність лише одного покупця;

-          несплата переможцем аукціону повністю належної суми на умовах, визначених у договорі купівлі-продажу;

-          порушення істотних умов проведення аукціону відповідно до п.35 цього Положення;

-          невиконання всіма учасниками аукціону фіксованих умов щодо продажу майна.

Як встановлено судом апеляційної інстанції жодних з вказаних порушень при організації та проведенні аукціону його організаторами і учасниками не доведено.

Пункти 19, 35 Положення  про порядок  продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною  власністю встановлюють, що конкурс, аукціон може бути припинено, об’єкт знімається з аукціону на вимогу будь-кого з його учасників або органу управління майном чи державних органів приватизації і аукціон вважається таким, що не відбувся у разі порушення істотних умов проведення аукціону.

Як встановлено судом апеляційної інстанції ніхто із учасників конкурсу, орган управління майном чи орган приватизації не зверталися з вимогою про припинення аукціону чи зняття об’єкту з аукціону, а інших підстав для визнання аукціону (конкурсу) таким, що не відбувся і як наслідок визнання угод недійсними, укладених за результатами аукціону (конкурсу) вищевказане  Положення про порядок  продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю не передбачає.

          Частиною 3 ст.1017 Цивільного кодексу України передбачено, якщо комісіонер продав майно за нижчою ціною, він повинен заплатити різницю комітентові, якщо не доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною. Об’єкт нерухомості  за договором купівлі-продажу від 20.04.2006 відчужено за ціною, що перевищує на 441 091,85 грн. порівняно з ціною зазначеною в договорі комісії.

          Разом з тим, відступ комісіонера від ціни майна, запропонованої комітентом, є порушенням умов договору комісії і не може бути підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного за результатами конкурсу (аукціону).

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Київським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає  чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її  скасування  немає.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 27.12.2006 Київського апеляційного господарського суду  зі  справи № 38/442 залишити без змін.

Головуючий                                                   В.С. Божок

Судді                                                               Г.П.Коробенко                                                             

                                                                                                  Л.І.Рогач