АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 1263 Головуючий Іінстанції - Рукас М.С.
Категорія Доповідач - Ступіна Я.Ю.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 року Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі: головуючого - Ступіної Я.Ю. суддів - Мартинюка В.І., Темнікової В.І. при секретарі: Нагорному А.Є. за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 лютого 2006р.
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та распорядження своїм майном,
встановила:
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.02.2006р. зупинено провадження по справі.
Позивач звернувся в суд з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для розгляду по суті до суду першої інстанції. Посилався на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права.
У судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи клопотання представника відповідачки про зупинення провадження по справі, суд виходив з того, що суд зобов'язаний зупинити провадження по справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства.
До такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч.І п.2 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Відповідно до п.4 ч.І ст.201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Зі смислу зазначеної норми виходить, що неможливість розгляду справи пов'язана з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно
до чинного законодавства вирішується в іншій справі. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов'язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та распорядження квартирою АДРЕСА_1 в м. Сєвєродонецьку Луганської області, зазначив, що квартира йому належить на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 20.07.2005р. Відповідачка мешкає в зазначеній квартирі, але, як він вважає, без правових підстав, оскільки її власником не була, в ній не зареєстрована, іншіх підстав для проживання також не має; своїм проживанням вона перешкоджає йому у здійсненні права користування та распорядження квартирою. При цьому вона відмовилася від добровільного виселення.
В судовому засіданні представником відповідачки було заявлене клпотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що за фактом продажу квартири, власником якої став позивач, порушена кримінальна справа.
Згідно постанови органів досудового слідства 02 серпня 2005р. була порушена кримінальна справа за фактом шахрайства невстановленою особою, яка продала спірну квартиру позивачу.
28 жовтня 2005р. провадження по кримінальній справі зупинено до встановлення особи, яка скоїла даний злочин.
Щодо позивача кримінальна справа за фактом шахрайства не порушена.
Оскільки підставою позову є порушення відповідачкою права власності позивача на спірну квартиру, а в кримінальній справі, що розслідується, розгляд питання про шахрайство, не пов'язаний зі встановленням наявності чи відсутності факту права власності позивача на квартиру, то сам по собі факт наявності цієї кримінальної справи не є підставою для зупинення провадження.
Тому у суда не було підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.
За таких підстав колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду скасувати, відмовив у задоволені клопотання представнику відповідачки про зупинення провадження у справі за необгрунтованністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.2, 312 ч.І п.2, 314 ч.І п.6, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 лютого 2006р. про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та распорядження своїм майном скасувати.
Відмовити ОСОБА_4 - представнику ОСОБА_2 - в задоволені клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців з моменту її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України шляхом подання касаційної скарги.