АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/9580/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І.

Провадження № 22-ц/789/381/16 Доповідач - Сташків Б.І.

Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Сташківа Б.І.

суддів - Жолудько Л. Д., Костів О. З.,

при секретарі - Баляс Т.І.

з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про визнання порушених прав споживача та визнання недійсним кредитного договору,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21 січня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції не враховано того, що оспорюваний кредитний договір в момент його укладення не відповідав вимогам щодо змісту таких правочинів та порядку їх укладення, встановленим Цивільним кодексом України, Законом України "Про захист прав споживачів", Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що є підставою для визнання вказаного договору недійсним.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, пославшись на обставини викладені в ній.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

В червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ПАТ "Банк Форум", в якому просить визнати порушеними її права як споживача фінансової послуги за кредитним договором №61/07/26N від 03.08.2007 року, укладеним із АКБ "Форум" та визнати недійсним кредитний договір №61/07/26N від 03.08.2007 року, укладений із АКБ "Форум", правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є ПАТ "Форум".

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що при укладанні кредитного договору Банком були порушенні норми чинного законодавства і недотриманні вимоги статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", розділу 3 "Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", в порушення ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" включено несправедливі умови, порушено ст. 1050. 1054 ЦК України в частині зміни строку погашення суми кредиту в разі дострокового стягнення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді справи позивачем належними і допустимими доказами не доведено порушення її прав та охоронюваних законом інтересів при укладанні кредитного договору, а саме не доведено того, що було порушено чи обмежено її право на свободу вибору та свободу волевиявлення, принципи нерівності сторін у кредитному договорі, обмежено її право одержання перед укладенням кредитного договору необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про умови кредитування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно вимог ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (в редакції чинній станом на дату укладення кредитного договору) договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Частина 2 статті 11 цього Закону передбачає, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживачу у письмовій формі, зокрема, про кредитні умови, які включають мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення: наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий: орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо): варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів. їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.08.2007 року між АКБ "Форум" в особі Тернопільської філії АКБ "Форум" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №61/07/2614, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит на придбання квартири в АДРЕСА_1 в сумі 59400 доларів США. Кредитні кошти надаються строком до 01.08.2017 року. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 11,5%. В забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки є договір іпотеки квартири в АДРЕСА_1, що укладається з Позичальником.

Пунктом 2.3 Кредитного договору сторони встановили, що Позичальник, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту протягом перших двох років користування кредитом, здійснює повернення кредиту частинами щомісячно в сумі не менше 250 доларів США та починаючи з третього року користування кредитом здійснює повернення кредиту частинами щомісячно в сумі не менше 556.25 доларів США на відкритий йому рахунок в Тернопільській філії АКБ "Форум".

Згідно п. 2.7 Договору проценти за користування кредитними коштами Позичальник сплачує самостійно в валюті кредиту на рахунок в Тернопільській філії АКБ "Форум" щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредиту.

Проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником згідно п. 2.7 цього Договору. Несплата Позичальником процентів в терміни, встановленні в п. 2.7 Договору дати, є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, стягнення процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для дострокового звернення Банком стягнення на предмет іпотеки.

Крім цього, сторони в п. 2.10 Кредитного договору передбачили, що за обслуговування кредиту в перший місяць кредитування Позичальник до отримання кредиту сплачує банку кошти в розмірі 1,5% від суми кредиту в грошовій одиниці України.

В пункті 5.3 Кредитного договору встановлено, що невиконання або неналежне виконання Позичальником зобов'язань по поверненню суми кредиту, сплаті процентів та інших зобов'язань, передбачених в п. 3.3 цього договору є умовами, при настанні яких припиняється кредитування Банком позичальника, а Позичальник здійснює повернення отриманих кредитних коштів Банку, сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами. Для цього Банк надає під розписку уповноваженій особі або надсилає рекомендованим листом Позичальнику письмову вимогу про повернення Позичальником кредитних коштів, сплату ним процентів за користування кредитними коштами з можливим нарахуванням штрафних санкцій та пені. У випадку непогашення зазначеної у вимозі суми. Банк по закінченню 15-тиденного строку з дати надіслання такої вимоги, звертає стягнення на заставлене майно у розмірі наданих кредитних коштів, заборгованості по сплаті процентів, неустойки, збитків та інших витрат Банку, у порядку, визначеному цим Договором, договором застави та чинним законодавством України.

У відповідності до п. 7.2 Кредитного договору сторони фіксують свою згоду з тим, що ними узгоджені усі істотні умови, і зобов'язуються надалі не мати претензій одна до одної з цього приводу. Цей Договір відображає повне розуміння Сторонами предмету та інших питань, зазначених у цьому Договорі. Всі попередні заяви, домовленості чи угоди між Сторонами з предмету цього Договору анулюються з моменту набрання чинності цим Договором в частині, що не суперечить умовам цього Договору.

Пунктом 7.7 Кредитного договору сторони засвідчили, що умови кредитування відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" позичальником отримані до укладання цього Договору.

Підтвердженням отримання позивачем повної, необхідної, доступної та достовірної інформації про положення Договору, а саме щодо предмета договору, строку, порядку, суми та строків сплати щомісячних платежів є особистий підпис позивача на кожній сторінці Договору.

Таким чином, оспорюваний договір укладений з дотриманням вимог цивільного законодавства про свободу договору та у відповідності до вимог ст.ст. 627, 638, 1054 ЦК України, Закону України "Про захист прав споживачів".

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 виконувала умови кредитного договору в частині сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами в порядку, визначеному п. 2.3. 2.5. 2.6. 2.7 Кредитного договору шляхом сплати щомісячних платежів, до серпня 2014 року, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції і в частині того, що ОСОБА_1 перед укладенням кредитного договору було роз'яснено про валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором, оскільки внутрішня воля позичальника була спрямована на досягнення відповідного юридичного наслідку, а саме отримання кредиту саме в іноземній валюті та його належного виконання також у валюті кредиту.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи те, що позивачем належними і допустимими доказами не доведено порушення її прав при укладанні кредитного договору, не підтверджено невідповідність його умов кредитного договору положенням Закону України "про захист прав споживачів" та положенням Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Посилання апелянта на недотримання Банком вимог "Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" колегія суддів до уваги не бере, оскільки в силу вимог ст. 203 ЦК України це не може бути підставою для визнання договору недійсним, оскільки ст. 4 ЦК України не відносить до актів цивільного законодавства України Постанову Правління НБУ. якою затверджено Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, суд першої інстанції, вірно застосував норми матеріального права, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, тому рішення суду є законним та обґрунтованим і колегія суддів не вбачає підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Б.І. Сташків