ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2007 р. | № 2-13/13255-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. –головуючого Коробенка Г.П. Фролової Г.М. |
за участю представників: |
позивача | Лахно О.Ю. –дов. від 22.03.2007 року, Ольшанська Т.С. –дов. від 01.03.2007 року |
відповідача | не з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) |
третьої особи –1 | не з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) |
третьої особи - 2 | не з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Фонду майна Автономної Республіки Крим |
на постанову | Севастопольського апеляційного господарського суду |
від | 11.12.2006 року |
у справі | № 2-13/13255-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим |
за позовом | Приватного підприємства “Крим-Пік” |
до | Фонду майна Автономної Республіки Крим |
треті особи | - Кримське республіканське підприємство торгово-заготівельна база громадського харчування - Комітет торгівлі та захисту прав споживачів |
про | спонукання укласти договір |
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 26.03.2007 року, у зв’язку з перебуванням судді Полянського А.Г. у відпустці, для перегляду в касаційному порядку справи № 2-13/13255-2006, призначеної до розгляду на 27.03.2007 року, утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий –суддя Муравйов О.В., судді –Коробенко Г.П., Фролова Г.М.
У липні 2006 року Приватне підприємство “Крим-Пік” звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фонду майна Автономної Республіки Крим, треті особи - Кримське республіканське підприємство торгово-заготівельна база громадського харчування, Комітет торгівлі та захисту прав споживачів про спонукання відповідача укласти з позивачем договір оренди цілісного майнового комплексу Кримського республіканського підприємства торгово-заготівельна база громадського харчування, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Комунальна, 33.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним було направлено заяву до Фонду майна Автономної Республіки Крим з клопотанням надати йому в оренду цілісний майновий комплекс - Кримське республіканське підприємство торгово-заготівельна база громадського харчування, розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Комунальна, 33. Відповідач не заперечував проти передачі вказаного вище майна в оренду позивачу і останній підготував всі документи та провів всі дії, які передбачені Законом України “Про оренду державного та комунального майна”. Однак, відповідач ухиляється від підписання договору оренди, в зв’язку з чим, керуючись статтею 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, позивач звернувся до суду.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2006 року (суддя: Жукова А.І.) у справі № 2-13/13255-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим, позов задоволено. Зобов’язано Фонд майна Автономної Республіки Крим, укласти з позивачем договір оренди цілісного майнового комплексу Кримського республіканського підприємства торгово-заготівельна база громадського харчування, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Комунальна, 33. Стягнуто з Фонду майна Автономної Республіки Крим на користь Приватного підприємства “Крим-Пік” витрати по сплаті державного мита в сумі 85, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118, 00 грн.
Мотивуючи судове рішення, господарський суд з посиланням на Закон України “Про оренду державного та комунального майна”, Господарський кодекс України, зазначає про те, що позовні вимоги обґрунтовані, засновані на нормах закону, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 року (судді: Лисенко В.А. –головуючий, Заплава Л.М., Маслова З.Д.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2006 року у справі № 2-13/13255-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим змінено. Пункт 2 рішення викладено в наступній редакції: “Спонукати Фонд майна Автономної Республіки Крим укласти з Приватним підприємством “Крим-Пік” договір оренди цілісного майнового комплексу Кримського республіканського підприємства торгово-заготівельна база громадського харчування, розташованого за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул. Комунальна, 33, на умовах, викладених у проекті договору, поданого позивачем”. В іншій частині судове рішення залишено без змін.
Постанова апеляційного господарського суду вмотивована тим, що правильно вирішивши спір по суті, суд не вказав, на яких умовах потрібно укласти договір оренди. За таких обставин рішення суду буде нездійсненним, а тому потрібно змінити резолютивну частину рішення та доповнити її змістом про спонукання відповідача укласти договір оренди на умовах проекту, запропонованого позивачем.
Не погоджуючиcь з постановою суду, Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 року у справі № 2-13/13255-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим, в якій просить постанову та рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, статті 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, статті 22 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, заявник зазначає, що при прийнятті постанови Севастопольський апеляційний господарський суд порушив та не застосував норми матеріального права, які регулюють правовідносини в сфері оренди державного та комунального майна.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу повернути відповідачу.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до роз’яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Судові рішення цим вимогам не відповідають.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Фонду майна Автономної Республіки Крим із заявою надати йому в оренду цілісний майновий комплекс Кримського республіканського підприємства торгово-заготівельної бази громадського харчування, розташованого за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Комунальна, 33, який є власністю АР Крим.
Відповідно до статті 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного та комунального майна є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності; державні (комунальні) підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу орендодавців, зазначених у пункті 2 цієї статті, - також щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач виконав вимоги статті 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” в частині узгодження передачі спірного майна з органом його управління та трудовим колективом та надав відповідачу усі необхідні документи згідно переліку, визначеному Фондом державного майна України на підставі Наказу № 2975 від 14.11.2005року.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що договір оренди цілісного майнового комплексу повинен бути укладений 20.04.2006 року.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Однак судові рішення прийняті судами при неповному з”ясуванні обставин справи.
Так, судами не звернуто увагу на те, що Приватне підприємство “Крим-Пік” звернулося до Фонду майна Автономної Республіки Крим з заявою дозволити взяти в оренду цілісний майновий комплекс Кримського республіканського підприємства торгово-заготівельної бази громадського харчування, розташованого за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Комунальна, 33, яка не містить ні вихідних реквізитів позивача у справі, ні вхідних реквізитів відповідача про її отримання, відсутній в заяві і перелік документів, необхідних для укладення договору оренди майна державної власності.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Фонд майна Автономної Республіки Крим листом від 19.04.2006 року №03/1133 повідомив позивача про необхідність надати документи, які надаються орендатором орендодавцю для укладення договору оренди майна державної власності, згідно з Переліком, який затверджено наказом Фонду державного майна України від 14.11.2005 року № 2975, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.01.2006 року № 29/11903.
Однак позивачем не надано і судом не витребувано докази, які б свідчили про направлення документів позивачем відповідно до вищезазначеного листа Фонду майна Автономної Республіки Крим.
Частиною 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо надані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Також, судами не звернуто уваги на те, що в матеріалах справи наявні два проекти договору оренди (а.с. 36-44, а.с. 75-80), в яких є розбіжності та не з’ясовано, який із них надсилався до Фонду майна Автономної Республіки Крим для укладення. Також не витребувані докази щодо надіслання проекту договору оренди відповідачу. Також судами не звернуто увагу на те, що один з проектів договору датований лише 12.05.2006 року.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, документи (а.с.9-17) не відповідають вимогам частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки, відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарськими судами порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення та постанова суду підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з’ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.
Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 року у справі №2-13/13255-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2006 року у справі №2-13/13255-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий О. Муравйов
Судді Г.Коробенко
Г. Фролова