Судове рішення #5518451

Справа №2-2993/2008

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2008 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді     Костенко В.В.

при секретарі     Кулагіній І.Д.

за участю позивача     ОСОБА_1

відповідача     ОСОБА_2

представника відповідача     ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про

стягнення аліментів на її утримання та утримання неповнолітніх дітей у твердому

грошовому розмірі, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду із вищеназваним позовом,  ОСОБА_1 посилається на ті обставини,  що 02.02.1990 року вона уклала шлюб з відповідачем.  При розподілі сімейних обов'язків вони домовились,  що вона буде вести домашнє господарство,  виховувати майбутніх дітей,  а відповідач утримувати матеріально сім"ю. Під час шлюбу чоловік примусив її кинути навчання в інституті.

Від шлюбних відносин у них народилося троє дітей: 23.02.1991 року- син ОСОБА_4; 17.12.1993 року- син ОСОБА_5 та 16.09.1996 року- дочка ОСОБА_6.

Восени 2001 року шлюбні відносини між ними були припинені,  т.я. відповідач покинув сім"ю,  а 11.11.2002 року їх шлюб був офіційно розірваний.

Після розірвання шлюбу вони певний час підтримували нормальні стосунки,  відповідач спілкувався з дітьми,  надавав матеріальну допомогу,  але з 2004 року став давати гроші нерегулярно і у недостатній для нормального розвитку дітей сумі.

Позивачка посилається на ті обставини,  що відповідач позбавив її можливості отримати вищу освіту; ведення домашнього господарства та піклування про членів сім"ї зашкодило їй влаштувати власний бізнес; з-за зайнятості у зв"язку із вихованням 3-х дітей вона була позбавлена змоги своєчасно зайняти відповідну посаду; їх шлюб тривав більш 12 років,  тому вона вважає,  що має право на утримання і після розірвання шлюбу. Оскільки відповідач приховує від неї свої прибутки,  ОСОБА_1 просила стягнути з нього аліменти на її утримання та на утримання 3-х неповнолітніх дітей в твердій сумі,  а саме по 198 грн. на кожного.

В ході судового розгляду позивачка змінила заявлені позовні вимоги і просила аліменти на дітей призначити в твердій грошовій сумі в розмірі повної суми прожиткового мінімуму,  який встановлюється для дитини певного віку.

У судовому засіданні позивачка підтримала уточнені позовні вимоги і просила їх задовольнити,  вона вважає,  що позивач приховує від неї свої прибутки,  здає кімнату у гуртожитку в оренду,  отримує крім пенсії заробітну плату. При розірванні шлюбу у суді він зобов"язувався утримувати її і дітей,  але свої обов'язки не виконує,  у

зв"язку з чим,  вона наполягає на стягнення аліментів саме в розмірі сум прожиткового мінімуму.

Відповідач ОСОБА_2  позовні вимоги визнав частково ,  а саме: він не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 50 % від його доходів,  але заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання колишньої дружини,  оскільки він інвалід,  в нього була черепно -мозкова травма,  внаслідок якої він часто втрачає свідомість,  не може працювати на важких роботах,  отримує лише пенсію по інвалідності,  інших прибутків не має.

Представник відповідача- адвокат ОСОБА_3 підтримав думку свого довірителя та вважає,  що законних підстав для стягнення аліментів на утримання колишньої дружини не має,  їх шлюбні відносини були припинені більше 3 років потому,  позивачка працездатна,  діти вже досить дорослі і постійного догляду не потребують,  на ній також лежить обов'язок по їх утриманню. Відповідач завжди надавав їм допомогу,  але його можливості обмежені,  т.я. він інвалід,  його теперішня дружина також інвалід,  до того ж,  він повинен піклуватися ще і про своїх батьків,  які є пенсіонери. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання позивачки.

Вислухавши думку сторін,  дослідивши письмові докази,  суд вважає,  що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено,  що сторони перебували у шлюбі,  яки був розірваний 11.11.2002 року,  що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-КИ № 065268,  виданого 22.05.2007 року Дзержинським відділом РАЦС Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 7 ).

Від шлюбних відносин сторони мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.  8, 9, 10 ).

Відповідно до  ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття,  тобто такий обов'язок несуть в рівній мірі обидва батьки.

Як убачається із матеріалів справи,  відповідач надавав матеріальну допомогу колишній сім"ї,  що підтверджується відповідними квитанціями та розписками позивачки (а.с. 33-36, 58 ).

Між тим позивачка не згодна з сумами цієї допомоги,  вважає їх недостатніми для нормального забезпечення розвитку дітей.

Згідно до  ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров"я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей,  непрацездатних чоловіка,  дружини,  батьків,  дочки ,  сина; 4) інші обставини,  що мають істотне значення.

Як убачається із наданих суду доказів,  відповідач ОСОБА_2  є інвалідом 3-ої групи,  що підтверджується довідкою серії МСЕ-ДНА-01 № 615079,  виданою Кардіологічною МСЕК (а.с.  37 ).

Крім неповнолітніх дітей,  відповідач,  згідно до закону ,  повинен надавати допомогу і непрацездатним батькам,  а саме: його батько ОСОБА_7 ,  згідно довідки МСЕ-ДНА-01 № 357607 ,  виданої спеціалізованою МСЕК м. Кривого Рогу безстроково,  є інвалідом другої групи ( а.с. 42) ,  а мати ОСОБА_8 є пенсіонеркою за віком ,  що підтверджується посвідченням серії AAA № 334654 ( а.с.  40 )

Теперішня  дружина  відповідача  ОСОБА_2 -   ОСОБА_9   также являється інвалідом третьої групи (а.с.  46 ).

Згідно довідки № 9329/12-28 від 14.08.08,  виданої на запит суду Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області,  ОСОБА_2  отримує пенсію по інвалідності в розмірі 1069 грн.29 коп. ( а.с.  53 ).

Позивачка просить стягувати з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі повної суми прожиткового мінімуму,  яка встановлюється для дитини певного віку. На 4-ий квартал 2008 року цей мінімум для дітей від 7 до 18 років встановлений законом в сумі 710 грн.

Між тим,  суд вважає,  що позивачка на підставі  ст. 60 ЦПК України не довела заявлені вимоги,  у зв"язку з чим вони не можуть бути задоволені у повному обсязі. Із наданих суду оригіналу та дублікату трудових книжок убачається,  що після звільнення 06.09.2004 року з посади охоронника,  ОСОБА_2  офіційно не працює (а.с.  39). Доказів того,  що відповідач має,  крім пенсії,  інші прибутки суду не було надано.

Відповідно до  ст.  70 Закону України " Про виконавче провадження" розмір аліментів не може бути більшим ніж 50% заробітку чи доходу боржника. У суді було доведено,  що відповідач отримує пенсію по інвалідності в розмірі 1069 грн.29 копійок,  тобто половина цієї суми складає 534.65 грн.

З оглядом на те,  що ОСОБА_2  є інвалідом 3-ої групи,  має на утриманні інших непрацездатних членів сім'ї,  крім пенсії не отримує доходів та ,  враховуючи ті обставини,  що позивачка просить визначити аліменти в твердій сумі,  суд задовольняє її вимоги частково,  стягуючи с відповідача аліменти в сумі по 178 грн. на утримання кожної дитини до досягнення нею повноліття.

Зазначена сума є меншою 30% прожиткового мінімуму,  але на підставі ч.3  ст. 184 СК України позивачка набуває право на державну допомогу в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів та встановленим ч.2  ст. 182 СК України мінімальним розміром аліментів.

Що стосується стягнення аліментів на утримання позивачки,  то суд вважає,  що ці вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Дійсно,   ст. 76 СК України передбачає право подружжя на утримання після розірвання шлюбу,  але за наявності певних умов,  а саме: коли одне із подружжя є непрацездатним,  або стало таким протягом одного року від дня розірвання шлюбу; чи стало інвалідом після спливу одного року ,  але внаслідок протиправних дій іншого подружжя; або якщо на момент розірвання шлюбу одному із подружжя залишилося до пенсії не більш як п"ять років.

Доказів того,  що позивачка є непрацездатною суду не було надано.

Відносно вимог ч.4  ст. 76 СК України,  суд вважає,  що вони не можуть бути застосованими у відношенні позивачки,  оскільки надання допомоги працездатному подружжю можливо за умови,  якщо колишній чоловік має таку матеріальну можливість,  до того ж,  право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

Як убачається із вищеназваних доказів,  шлюб між сторонами був розірваний більше 5 років потому,  відповідач є інвалідом і за станом здоров"я та з інших обставин не може утримувати колишню дружину,  таким чином в цій частині суд відмовляє в позові.

Згідно із  ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір та витрати на інформаційно технічне забезпечення.

Керуючись  ст.  ст. 75,  76,  180,  182,  184 Сімейного Кодексу України,   ст. ,   ст.  7, 10,  59,  60,  81,  88,  215,  367 п.1 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5,  пенсіонера,  який зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1  аліменти  на  утримання  трьох  неповнолітніх  дітей:   сина ОСОБА_4

Олеговича, ІНФОРМАЦІЯ_7,  сина ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  дочки ОСОБА_10,  ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі по 178 грн. на кожну дитину щомісячно,  починаючи стягнення з 16 квітня 2008 року і до повноліття кожної дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51, 00грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 7 грн.50 коп..

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду допустити до негайного виконання в межах стягнень платежів за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в Дніпропетровський апеляційний суд,  через Дзержинський районний суд м.  Кривого Рогу,  шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду на протязі десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація