ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
02 квітня 2007 р. |
№ 2-8083/04 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
|
Карабаня В.Я. - головуючого, Самусенко С.С., Чабана В.В., |
|
розглянувши матеріали касаційної скарги |
ТОВ “Трансагросервіс” |
|
на рішення та ухвалу |
Луцького міськрайонного суду Волинської області 21 грудня 2004 року Апеляційного суду Волинської області від 17 березня 2005 року |
|
у справі |
№ 2-8083/04 |
|
Луцького міськрайонного суду Волинської області |
|
за позовом |
громадянина ОСОБА_1; громадянина ОСОБА_2; громадянина ОСОБА_3 |
|
до |
ЗАТ виробничо-транспортної фірми “Волиньводгосп” |
|
третя особа |
ТОВ “Трансагросервіс” |
|
про |
визнання недійсними рішення загальних зборів |
|
за участю представників |
сторін |
|
від позивачів - |
ОСОБА_4, |
|
від відповідача - |
Оласюк Г.І., Полюхович С.М., |
від третьої особи - Бєляєв М.П.
ВСТАНОВИВ:
Громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Луцького міськрайонного суду Волинської області із позовом до ЗАТ ВТФ “Волиньводгосп” про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 14 грудня 2002 року позивачі як акціонери ЗАТ ВТФ “Волиньводгосп” дізнались про те, що ЗАТ ВТФ “Волиньводгосп” своїм майном є засновниками ТОВ “Трансагросервіс”. На їх звернення з приводу даного питання до виконавчого органу ЗАТ ВТФ “Волиньводгосп” стало відомо, що рішення про передачу майна ЗАТ ВТФ “Волиньводгосп” було прийняте на загальних зборах акціонерного товариства 01 серпня 1997 року. Про проведення загальних зборів 01 серпня 1997 року їх як акціонерів товариства належним чином не повідомлено і участі вони в ньому не приймали. Крім цього, питання щодо виділення частки майна в статутний фонд підприємства не було включено до порядку денного загальних зборів ЗАТ ВТФ “Волиньводгосп” від 01 серпня 1997 року.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 21 грудня 2004 року позов задоволе но, визнано рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ ВТФ “Волиньводгосп” від 01 сер пня 1997 року в частині виділення майна товариства у статутні фонди дочірніх (спільних) підприємств та реорганізацію підприємства “ВКФ-Легіон” зміни її назви на підприємство “Трансагросервіс” недійсним.
Ухвалою від 17.03.2005 апеляційний суд Волинської області відхилив клопотання громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відмову від позову, мотивуючи ухвалу ч.5 ст.103 ЦПК та керуючись ч.5 ст.179 ЦПК, оскільки суд не приймає відмови від позову , якщо ці дії суперечать законові або порушують чиї-небуть права і охоронювані законом інтереси.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 17 березня 2005 року апеляційну скаргу ТОВ “Трансагросервіс” залишено без задоволення, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 грудня 2004 року у справі № 2-8083/04 - без змін.
У касаційній скарзі ТОВ “Трансагросервіс” просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду від 21 грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 17 березня 2005 року у справі № 2-8083/04, посилаючись на порушення ст.ст. 257, 261 ЦК України, ст. 203 ЦПК України.
Верховним Судом України разом із супровідним листом від 12.02.2007 №6-10288 кс 05 відповідно до п.6 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” передано до Вищого господарського суду України для розгляду в касаційному порядку дану цивільну справу № 2-8083/04.
За п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” від 15 грудня 2006 року N 483-V після набрання чинності цим Законом заяви і скарги у справах, передбачених, зокрема, п.4 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України (справи, що випливають з корпоративних відносин), по яких не порушено (не відкрито) провадження, розглядаються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно п.5 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” від 15 грудня 2006 року N 483-V після набрання чинності цим Законом касаційні скарги (подання) на судові рішення у справах, передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону, підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України
За п.6 Прикінцевих положень після набрання чинності цим Законом касаційні скарги (подання) на рішення судів у справах, передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону, що подані до набрання чинності цим Законом, по яких провадження не порушено (не відкрито) Верховним Судом України чи Вищим адміністративним судом України, передаються для розгляду Вищому господарському суду України.
Вищим господарським судом України ухвалою від 05 березня 2007 року у справі № 2-8083/04 порушено касаційне провадження.
В судовому засіданні 26.03.2007 оголошено перерву в порядку статті 77 ГПК України до 10 год. 02.04.2007.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників судового процесу, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Чистиною 1 статті 43 Закону України “Про господарські товариства” в редакції, яка діяла в період спірних правовідносин, передбачено, що про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально. Крім цього, повинно бути зроблено загальне повідомлення передбаченим статутом способом про наступні збори із за значенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини у даній справі.
За реєстром власників іменних цінних паперів ЗАТ ВТФ “Волиньводгосп” станом на 15 травня 2004 року громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є акціонерами ЗАТ ВТФ “Волиньводгосп”.
01 серпня 1997 року було проведено загальні збори акціонерів товариства і згідно протоколу № 6 на них бу ли присутніми 307 акціонерів, які володіють 4826 акціями. Позивачі не були належним чином повідомлені про проведення зазначених зборів, тому не могли брати участі в управ лінні товариством.
Статутом ЗАТ ВТФ “Волиньводгосп” в п.В п.4.2 передбачено, що створення дочірніх підприємств є виключною компетенцією загальних зборів товариства.
П.п. 4.5-4.9 Статуту передбачений порядок повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів акціонерного товариства.
Відповідачем та третьою особою на стороні відповідача не надано доказів належного повідомлення позивачів про проведення загальних зборів акціонерів 01 серпня 1997 року, як того вимагають п.п. 4.5-4.9 Статуту товариства.
Судами встановлено, що із пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слідує, що в дійсності загальні збори 01 серпня 1997 року не проводились, а перший сам написав та підписав протокол.
Суди встановили, що збори товариства були проведені з порушенням вищезазначеного Закону та Статуту товариства, а тому у межах позовних вимог за ст.15 ЦПК України, а саме п.п. 6 і 7 рішення загальних зборів товариства від 01 серпня 1997 року суди визнали недійсними.
Суди встановили, що строк позовної давності позивачами не пропущено.
Апеляційний суд Волинської області відхилив клопотання громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відмову від позову з мотивів ч.5 ст.103 ЦПК та керуючись ч.5 ст.179 ЦПК, оскільки суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законові або порушують чиї-небуть права і охоронювані законом інтереси.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи встановлені попередніми судовими інстанціями обставини у даній справі, оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками Луцького міськрайонного суду Волинської області та апеляційного суду Волинської області, вважає прийняті рішення та ухвалу у даній справі такими, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності і відповідають постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями, тому оскаржувані рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області та ухвала апеляційного суду Волинської області мають бути залишені без змін, а касаційна скарга -без задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись п.п. 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” від 15 грудня 2006 року N 483-V, ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ “Трансагросервіс” залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області 21 грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 17 березня 2005 року у справі № 2-8083/04 залишити без змін.
Головуючий суддя В. Карабань
Судді: С. Самусенко
В. Чабан