АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/11750/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.

Провадження № 22-ц/789/282/16 Доповідач - Сташків Б.І.

Категорія - 30

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Сташківа Б.І.

суддів - Кузьма Р. М., Костів О. З.,

при секретарі - Романюк Х.Ю.

з участю - представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Європейська страхова компанія", третя особа ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що дорожньо-траспортна подія, яка мала місце 20 квітня 2015 року була визнана відповідачем страховим випадком, у зв'язку з чим позивачу виплачено страхове відшкодування в розмірі 9021,25 грн. Однак, вважає, що виплата страхового відшкодування у вищевказаному розмірі не відповідає вимогам закону, оскільки страхова компанія не надала жодних розрахунків на підтвердження визначеної нею вартості відновлювального ремонту автомобіля. Вважає, що судом безпідставно не взято до уваги поданий ним рахунок від 23.04.2015 року, наданий ТзОВ "Кристалл Моторс", яким визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 55 963 грн.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, пославшись на обставини викладені в ній.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників цивільного процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

В липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ПАТ "Європейська страхова компанія", в якому просив визнати подію, що мала місце 20 квітня 2015 року страховим випадком відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО-КЛАСИКА" №06/00049/2611/14 та стягнути із відповідача 55963,00 грн. страхового відшкодування та 20000,00 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належний йому автомобіль. На підставі страхового акту відповідачем проведено страхове відшкодування на суму 9021,25 грн. ОСОБА_1 вважає, що вартість ремонту його автомобіля, станом на 23.04.2015 року, згідно рахунку №СКМ-К-В000936 наданого ТОВ "Кристал Моторс", становить 55936,00 грн., тому просив стягнути вказану суму із відповідача в рахунок страхового відшкодування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги укладеного між сторонами договору добровільного страхування наземного транспорту в частині не представлення відповідачу документів, що підтверджують настання стихійного лиха (довідку із органів пожежної охорони, рятувальної чи метеорологічної або сейсмологічної служби, ТПП про стихійне лихо, довідки від інших органів державної влади відповідно до особливостей страхового випадку) та які б свідчили про пошкодження його транспортного засобу саме внаслідок стихійного явища, про що зазначено ним у поданій страховику заяві від 22 квітня 2015 року. Крім цього, відсутні підстави для задоволення позову в частині вішкодування моральної шкоди, оскільки ОСОБА_1 не надано доказів того, що внаслідок діями відповідача йому спричинено значних моральних страждань.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України, ст.16 Закону України "Про страхування" від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій сторонці (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату в строк, встановлений договором.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 квітня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Європейська страхова компанія" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту марки "TOYOTA Cruiser", 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, "КАСКО-КЛАСИКА" №06/00049/2611/14 строком дії із 26.04.2014 року по 25.04.2015 року. загальною страховою сумою 400000 грн., загальна страхова премія 15200 грн.

Відповідно до п.6.3.1, п.6.3.2 вищевказаного договору страховим випадком може бути повна загибель, втрата застрахованого транспортного засобу в цілому, або окремих його деталей та частин, або їх пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі зіткнення з тваринами, влучення каміння під час руху, стихійного лиха, природних явищ.

Пунктом 9.1.2 Договору передбачено, що у випадку настання події, яка має ознаки страхового випадку, передбаченого умовами Договору, Страхувальник зобовязаний негайно сповістити про подію, що відбулась, компетентні органи України, відповідно до характеру події (правоохоронні органи, пожежну охорону, медичні заклади, тощо) та здійснити усі інші необхідні дії, передбачені чинним законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що 22 квітня 2015 року позивач надіслав в ПАТ "Європейська страхова компанія" заяву про подію, що має ознаки страхової, яку відповідач отримав 19 травня 2015 року.

У заяві ОСОБА_1 зазначив, що 20 квітня 2015 року на автодорозі Кишинів-Брест, поблизу с.Шляхтинці Тернопільського району внаслідок сильних поривів вітру в автомобіль з узбіччя та з проїжджої частини попало каміння та гілля з дерев, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень, а саме: лобове скло, передній бампер, капот, дах, переднє ліве крило, задні ліві двері, задній бампер, передні праві двері, праве дзеркало заднього виду. При цьому, ОСОБА_1 вказав, що пошкодження відбулось внаслідок стихійного явища. Тому ОСОБА_1 просив визначити розмір страхового відшкодування та виплатити його відповідно до умов договору страхування.

Однак, 19.05.2015 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з інформаційним запитом, в якому просив надати інформацію щодо вирішення питання про виплату йому страхового відшкодування, при цьому вказавши, що дорожньо-транспортна подія відбулась 23 квітня 2015 року, тобто вказав іншу дату ДТП.

Крім цього, у суді першої інстанції представник ОСОБА_1 пояснив, що дорожньо-транспортна подія мала місце 20 квітня 2015 року, проте по вул. Тарнавського у м. Тернополі внаслідок підрізу іншим автомобілем, тобто зазначив інше місце події та обставини.

Відповідно до п. 10.1.2 Договору при настанні події, визначеної в п.6.3.1.для визнання заявленої події страховим випадком та подальшого отримання страхового відшкодування Страхувальник (або його правонаступник, уповноважена особа) при настанні дорожньо-транспортної пригоди надає Страховику довідку встановленої форми з органів ДАІ відносно ДТП… Документи, зазначені у цьому розділі, надаються Страховику у формі оригінальних примірників; нотаріально завірених копій.

Пунктом 10.1.3 Договору передбачено, що при настанні події, визначеної п. 6.3.2 (стихійного лиха) Страхувальник надає Страховику довідку із органів пожежної охорони, рятувальної чи метеорологічної або сейсмологічної служби, ТПП про стихійне лихо, довідки від інших органів державної влади, тощо, відповідно до особливостей страхового випадку (довідка повинна містити інформацію про власника (користувача) транспортного засобу, марку, модель, реєстраційний номер, номер кузова (шасі)транспортного засобу; акт виконаних робіт та документи, що підтверджують оплату проведеного ремонту, якщо він здійснювався до отримання страхового відшкодування, на підставі погодженого зі Страховиком рахунку з СТО.

Вищевказаних вимог договору страхування позивачем виконано не було, виходячи із наступного.

Так, із акту огляду транспортного засобу від 22 квітня 2015 року, складеного ОСОБА_4 та підписаним ОСОБА_1 вбачається, що автомобіль марки "TOYOTA Cruiser", 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок отримав наступні пошкодження: скло переднє вітрове тріщини, сколи, бампер передній подряпини лакофарбового покриття, двері задні ліві подряпини лакофарбового покриття, бампер задній подряпини лакофарбового покриття, двері передні ліві подряпини лакофарбового покриття, капот сколи лакофарбового покриття, панель даху сколи лакофарбового покриття, дзеркало заднього виду праве подряпини лакофарбового покриття, крило переднє ліве подряпини лакофарбового покриття, передні праві двері подряпини лакофарбового покриття. Крім цього, вказано, що подряпини лакофарбового покриття на передньому бампері з лівої сторони відносяться до пошкоджень, не пов'язаних з аварією.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі страхового акту №07/15 від 19 травня 2015 року, затвердженого головою правління ПАТ "Європейська страхова компанія" визначено, що страховий випадок наступив внаслідок ризику стихійного лиха, загальна сума страхового відшкодування за вирахуванням франшизи та врахуванням коефіціенту пропорційності становить 10825 грн. 50 коп.; підлягає сплаті 9021 грн. 25 коп.; 1804 грн.25 коп. підлягає сплаті при умові надання документів, що підтверджують витрати на відновлювальний ремонт. На підставі вищевикладеного позивачу виплачено 9021, 25 грн., що підтверджено банківськими документами.

Таким чином, враховуючи те, що ПАТ "Європейська страхова компанія" виплатила позивачу страхове відшкодування та те, що позивачем не виконано вимоги пунктів 9.1.2, 10.1.2, 10.1.3 договору добровільного страхування наземного транспорту "Каско-класика" від 25 квітня 2014 року, а саме не надано усіх необхідних документів, які підтверджують настання стихійного лиха та пошкодження його транспортного засобу саме внаслідок стихійного явища, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову у вказаній частині.

Крім цього, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстнанції і в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди.

Так, згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 3 ч.2 ст.23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 пояснив, що позивач внаслідок ДТП зазнав душевних страждань, тривалий час не міг користуватись автомобілем, оскільки займається бізнесом, на даний час пошкоджений автомобіль повністю не відремонтований, що негативно впливає на його душевний та психічний стан.

Однак, колегія суддів критично оцінює посилання апелянта та пояснення його представника щодо перенесення ним значних моральних страждань внаслідок дій відповідача, оскільки ними не надано доказів, які підтверджують вказані факти.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на зазначене, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, правильно визначивши, які правовідносини випливають із встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Б.І. Сташків