ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2016 р.                                                             Справа № 911/755/15

за позовом Публічного акціонерного товариства “Європейський газовий банк”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод пакувального обладнання “Індексагрохолдинг”, Київська обл., м. Ірпінь

про стягнення 93 965 993 грн. 24 коп.

Суддя – Мальована Л.Я.

Представники:

позивач – ОСОБА_1 (дов. № 7-25/2 від 18.11.2015 року);

відповідача – ОСОБА_2 (дов. № б/н від 23.03.2016 року).

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 93 965 993 грн. 24 коп. заборгованості, з яких: 76 501 643 грн. 00 коп. – сума основного боргу відповідно до кредитного договору № 766-071113 від 07.11.2013 р., 15 365 398 грн. 09 коп. – відсотки, 2 098 952 грн. 15 коп. – пеня.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив, просив суд повторно призначити судову-економічну експертизу, оскільки сума позову розрахована не вірно.

В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про призначення судової-економічної експерти з метою встановлення фактичної заборгованості, проте позивач заперечив проти призначення такої експертизи мотивуючи тим, що експертиза триває понад сім місяців, що приводить до необґрунтованого затягування розгляду справи, внаслідок чого уповноважена особа позбавлена можливості здійснювати дії спрямовані на задоволення вимог кредиторів, а відповідач пояснив, що ним частково оплачена експертиза, зважаючи, що сума є досить значною то на даний момент керівництвом ведуться переговори щодо повної сплати вартості експертизи, суд відхилив додаткові пояснення та клопотання відповідача, та продовжив розгляд справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

07 листопада 2013 року між ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «Індексагрохолдинг» було укладено кредитний договір № 766-071113, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію, з лімітом 7 400 000,00 (сім мільйонів чотириста тисяч доларів США 00 центів). Під терміном «відновлювальна кредитна лінія» розуміється кредитна лінія, яка дозволяє позичальнику поетапно використовувати кредитні кошти, а в разі погашення кредиту або його частини – повторно отримати необхідну суму в межах відповідного ліміту і періоду дії кредитного договору.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що кредит надається на строк з 07.11.2013 року по 05.11.2014 року (включно).

Відповідно до п. 2.2. договору за користування кредитними коштами у межах встановленого в п. 1.2. строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 20,00 (двадцять) % річних.

Згідно з п. 4.3.1. договору позичальник зобов’язується використовувати кредит на визначені договором цілі, та повернути банку кредитні кошти у повному обсязі у строк до 15 січня 2015 року, сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також усі штрафні санкції та комісії у разі їх виникнення згідно умов цього договору та чинного законодавства.

Договором про внесення змін до Кредитного договору №766-071113 від 27 листопада 2013 р. сторони домовились, що «Банк відкриває Позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом 6 500 000, 00 (шість мільйонів п’ятсот тисяч) доларів США 00 центів»;

Договором про внесення змін до Кредитного договору №766-071113 від 21 березня 2014 р. сторони домовились, що «кредит надається на строк по 15 січня 2015 року (включно)»;

Договором про внесення змін до Кредитного договору №766-071113 від 17 квітня 2014 року сторони домовились, що «за користування кредитними коштами у межах встановленого п.1.2. строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі: 30 (тридцять) % річних в національній валюті; 20 (двадцять) % річних в доларах США»;

Договором про внесення змін до Кредитного договору №766-071113 від 05 червня 2014 року сторони домовились встановити строк сплати процентів по Кредитному договорі № 766-071113 від 07.11. 2013 р. за травень 2014 року по 25 червня 2014 року включно;

Договором про внесення змін до Кредитного договору №766-071113 від 06 червня 2014 року сторони домовились, що «Банк надає позичальнику відновлювану мультивалютну кредитну лінію з графіком погашення з лімітом максимальної заборгованості 77 500 000, 00 (сімдесят сім мільйонів п’ятсот тисяч) гривень, що станом на 9.00 ранку 06 червня 2014 року за курсом НБУ складає в еквіваленті доларів США 6 589 990, 36 (шість мільйонів п’ятсот вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев’яносто) доларів США 36 центів. Базовою валютою за даною угодою є національна валюта України - гривня. Під базовою валютою розуміється валюта до якої перераховуються суми виданих і/або запрошуваних траншей в різних валютах цього Договору, для розрахунку загального ліміту максимальної заборгованості, встановленого п. 1.1. Договору».

На виконання умов Кредитного договору Позивачем надано Відповідачу кошти в сумі, встановленій Договором, в строк, визначений Договором, Відповідач кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в сумі 76 501 643 грн. 00 коп. та 15 365 398 грн. 09 коп. простроченої заборгованості по відсоткам.

Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу по сплаті кредиту в сумі 76 501 643 грн. 00 коп. та 15 365 398 грн. 09 коп. простроченої заборгованості по відсоткам є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 6.2 договору за порушення строків повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та комісій за користування кредитними коштами позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня за кожен день прострочки.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв’язку з простроченням виконання зобов’язання за кредитним договором нараховано 2 098 952 грн. 15 коп. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Розподіляючи судові витрати, суд також керується положеннями Господарського процесуального кодексу України, а також приписами постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013, якими передбачено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору (п. 4.5.). Оскільки, позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивач - Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" звільнений від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір у розмірі 73 080,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 230 ГК України, ст.ст. 525, 526, 1048, 1049 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індексагрохолдинг» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. ІІІ Інтернаціоналу, буд. 152, оф. 2, код 37819184) на користь Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (04073, м. Київ, просп. Московський, буд. 16, код 34693790) – 76 501 643 (сімдесят шість мільйонів п’ятсот одна тисяча шістсот сорок три) грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 15 365 398 (п'ятнадцять мільйонів триста шістдесят п’ять тисяч триста дев’яносто вісім) грн. 09 коп. заборгованості по відсоткам, 2 098 952 (два мільйони дев’яносто вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесят дві) грн. 15 коп. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індексагрохолдинг» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. ІІІ Інтернаціоналу, буд. 152, оф. 2, код 37819184) в дохід Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя                                                             Л.Я. Мальована