ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ   

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя господарського суду Волинської області Якушева І.О., розглянувши матеріали

за позовом відкритого акціонерного товариства "Луцький авторемонтний завод", с.Струмівка, Луцького району

до приватного підприємця ОСОБА_1, приватного підприємця ОСОБА_2,

третіх осіб на стороні відповідачів без самостійних вимог, ТзОВ "Вест Ойл груп", Луцького районного відділу земельних ресурсів

про  визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 6.10.2005р.,

в с т а н о в и л а  :

позивач - ВАТ "Луцький авторемонтний завод" - звернувся з позовною заявою до господарського суду, в якій просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,2839 га від 6.10.2005р., укладений між підприємцем ОСОБА_2 і підприємцем ОСОБА_1.

Відповідно до п.5 ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтується позовна вимога; зазначення доказів, що підтверджують позов.

На обґрунтування позовних вимог про визнання недійсним договору від 6.10.2005р. позивач посилається на ч.1 ст.215 ЦК України, згідно з якою підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 Кодексу; на ч.1 ст.203 ЦК України, якою визначено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Проте відповідно до вимог ч.1 ст.215, ч.1 ст.203 ЦК України позивач не зазначає в позовній заяві, яким саме  вимогам, якого  законодавства не відповідає укладений між підприємцями ОСОБА_2 і ОСОБА_1 договір купівлі-продажу від 6.10.2005р.

Як вказано в п.1 договору купівлі-продажу від 6.10.2005р., земельна ділянка площею 1,2839 га належить підприємцю ОСОБА_2 ( продавцю за договором) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Луцьким райвідділом земельних ресурсів від 4.10.2005р., на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Луцького райнотокругу ОСОБА_3 3.10.2005р. за реєстр. НОМЕР_1 (договір купівлі-продажу від 3.10.2005р., укладений між Підгайцівською сільською радою і підприємцем ОСОБА_2)

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності із ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після  одержання  її власником або користувачем  документа,  що посвідчує  право  власності чи право постійного користування  земельною  ділянкою,  та  його  державної реєстрації.

Право  власності  на земельну  ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується  державними  актами.

У відповідності із ст.ст.658, 319 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Проте позивач, звертаючись з позовом до господарського суду, не обґрунтовує позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 6.10.2006р., укладеного підприємцем ОСОБА_2 з підприємцем ОСОБА_1,  з огляду на викладене.             

Разом з цим, з листа ВАТ"ЛАРЗ" №120 від 13.10.2005р., приєднаного позивачем до позовної заяви,  та із змісту позовної заяви випливає, що ВАТ "ЛАРЗ" впродовж 2003-2005р. зверталося до Підгайцівської сільської ради з відмовою від частини земельної ділянки, яка знаходилася в постійному користуванні ВАТ "ЛАРЗ".

У відповідності із ст.141, п.4 ст. 142 Земельного кодексу України добровільна відмова від права користування земельною ділянкою є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Враховуючи наведене, позивач не вказує, чи приймалося рішення про припинення права користування ВАТ "ЛАРЗ" частиною земельної ділянки.

          Позивач зазначає третіми особами на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ТзОВ "Вест Ойл груп", Луцький районний відділ земельних ресурсів, однак не обґрунтовує їх залучення з огляду на вимоги ст.27 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в  :

позовну заяву з матеріалами на 35 арк., в т.ч. квитанції №№ 16, 18 від 27.03.2007р., повернути позивачу без розгляду.

          Суддя                                                            Якушева І. О.