Справа 2-303/2009 р.

Саратський  районний  суд Одеської  області

                                                            Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                               І М Е Н Е М                             У К Р А Ї Н И

14 липня  2009 року Саратський районний  суд Одеської області у складі: судді - Бучацької А.І., за участю секретаря - Новохацької В.Ю., представника позивача - Па рапіра М.П., представника  відповідача – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т.Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_2, третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_3, до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Родина», ОСОБА_4, товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Провіта»  про  відшкодування  матеріальної та моральної шкоди,-  

                                                            В С Т А Н О В И В:

            у лютому 2009 року позивачка та третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_3 звернулись до відповідачів СВК “Родина” та ОСОБА_4 з позовом, в якому позивач просив стягнути з СВК “Родина” на свою користь матеріальну шкоду 11 997 гривень, вартість автотоварознавського дослідження - 550 гривень; витрати на оплату юридичної допомоги - 2000 гривень, а з відповідача ОСОБА_4  моральну шкоду в сумі 1700 гривень. Третя особа просила стягнути з  СВК “Родина” на свою користь упущену вигоду в сумі 13 000 гривень  

         Свої вимоги вони обґрунтували тим, що 12 грудня 2008 року, приблизно о 13 годині, на перехресті вулиць Леніна та Вокзальна в с.м.т.Сарата Одеської області, відповідач, керуючи автомобілем НОМЕР_1,  який належить на праві власності СВК “Родина”, при виїзді з другорядної дороги на головну, порушив п.16.11 Правил дорожнього руху України,  не надав переваги в русі автомобілю марки “Мітсубісі L-300”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2” під керуванням позивача, та  допустив з ним зіткнення, внаслідок чого  належний позивачу автомобіль отримав механічні пошкодження. Вартість ремонту автомобіля складає 11997 гривень.

         Третя особа також зазначила, що вона  є приватним підприємцем і  внаслідок  пошкодження автомобіля позивач більше двох місяців не завозив їй товар з м.Одеса до с.м.т.Сарата. У зв*язку з чим  її щомісячний прибуток знизився з 13 520 гривень до 7 000 гривень. Упущена вигода за місяць простою складає 6 500 гривень, а за 2 місяці  - 13 000 гривень.      

         За клопотанням відповідачів суд залучив до участі у справі страхову компанію “Провіта” в якості співвідповідача.

         Під час розгляду справи  позивач, третя особа та їх представник – ОСОБА_5   підтримали позов та просили його задовольнити.

         Представник СВК “Родина” ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4   позов про відшкодування матеріальної  шкоди визнали в частині, яка не  відшкодована  страховою компанією “Провіта”; позов про відшкодування моральної  шкоди  не визнали, оскільки вважають, що ніякої моральної шкоди позивачу не завдано.

         Позов третьої особи про стягнення упущеної вигоди не визнали, просили відмовити в його задоволенні, тому що суду не надано доказів на підтвердження цих вимог.

         Представник страхової компанії “Провіта”, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, до суду не з*явився. не повідомив про причини неявки.

        Заслухавши пояснення сторін,   вивчивши матеріали справи  суд вважає, що позов підлягає  частковому задоволенню  з таких підстав.          

         Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України  постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов*язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду  з питань, чи мали місце  ці дії та чи вчинені вони  цією особою.  

          Постановою Саратського районного  суду Одеської області від 21 січня 2009 року встановлено, що 12 грудня 2008 року, о 12 годині 50 хвилин, на перехресті вулиць Леніна та Вокзальна в с.м.т.Сарата Одеської області, відповідач, керуючи автомобілем НОМЕР_1,  який належить на праві власності СВК “Родина”, при виїзді з другорядної дороги на головну, порушив п.16.11 Правил дорожнього руху України,  не надав переваги в русі автомобілю марки “Мітсубісі L-300”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2” під керуванням позивача, та  допустив  зіткнення з цим автомобілем, внаслідок чого  належний позивачу автомобіль отримав механічні пошкодження.  

           Зазначеною постановою відповідача визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України і на нього накладено  адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі  340 гривня (а. с. 9).  

          Згідно висновку експертного, автотоварознавського дослідження, вартість матеріальної  шкоди, завданої  володільцю автомобіля “Мітсубісі L-300”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2”  складає 11997 гривень (а.с.10-16).

          Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль “Мітсубісі L-300”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2”  належить  позивачу (а.с.23).

          Ст.1187 ЦК України встановлює, що  шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, інше речове право ...)  володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об*єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.                      

          Згідно  генерального договору обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів  № ВІ-712-0157 від 27 вересня 2008 року, укладеного між товариством з додатковою відповідальність “Страховою  компанією “Провіта” та СВК “Родина”, виплата страхового відшкодування третій особі здійснюється Страховиком (а.с.74-78).  

         На підставі   зазначеного договору “Страхова  компанія “Провіта” виплатила позивачу страхове відшкодування в сумі  7260 гривень 13 копійок, що підтверджується витягом  з його особового рахунку.  

        Ст. 1194 ЦК України встановлює, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов*язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).            

         Оскільки шкоди завдано джерелом підвищеної небезпеки,  то  на підставі ст. ст. 1187, 1194  ЦК України з СВК “Родина”, як з володільця джерела підвищеної небезпеки, слід стягнути на користь позивача  різницю між  фактичним розміром завданої йому шкоди і страховою виплатою в сумі 4736 гривень 87 копійок  (11997 грн. - 7260 грн. 13 коп.).

         Згідно ст.ст.88, 84 ЦПК України з СВК “Родина” на користь позивача слід також стягнути документально підтверджені витрати на  оплату   автотоварознавського дослідження  в сумі 550 гривень гривень (а.с.25), оплату юридичної допомоги – 2000 гривень (а.с.30), а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  - 30 гривень  та судовий збір  - 73 гривні.

         Загальна сума,  що підлягає стягненню з відповідача СВК “Родина” на користь позивача  складає 7 389 гривень 87 копійок ( 4736 грн. 87 коп.+ 2000 грн.+ 550 грн.+ 30 грн.+ 73 грн.).

         В інший частині позову ОСОБА_2 слід відмовити.  

         На підставі ст.1167 ЦК України вимоги позивача про стягнення  з відповідача ОСОБА_4 моральної шкоди у сумі 5000 гривень підлягають частковому задоволенню. Визначаючи розмір  грошової компенсації моральної  шкоди, суд враховує ступінь вини відповідача, який ДТП вчинив з необережності,  а також  характер, обсяг, глибину та тривалість завданих позивачу моральних страждань, який внаслідок ДТП переніс моральні страждання, змушений був ремонтувати свій автомобіль, не міг деякий час ним користуватися, що змінило  звичний спосіб його життя, спричинило певні незручності. Розмір грошової компенсації моральної шкоди суд визначає в сумі 1700 гривень.

        В іншій частині вимоги позивача про відшкодування моральної   шкоди не знайшли підтвердження, тому в їх  задоволенні слід відмовити.

        Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача слід також стягнути витрати на оплату судового збору в сумі 17 гривень.

          Вимоги третьої особи  ОСОБА_3 про стягнення  з СВК “Родина” упущеної вигоди в сумі 13 000 гривень задоволенню не підлягають, тому що судом не здобуто доказів того, що зменшення прибутків третьої особи в січні  2009 року стало наслідком  пошкодження належного  позивачу автомобіля.

         Керуючись ст.ст.4, 5, 6,10, 11, 212-215 ЦПК України,  ст.1167, ст.1187, ст. 1194  ЦК України,

С У Д,-

                                                              В И Р І Ш И В:

        Позов задовольнити частково. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Родина»   на користь ОСОБА_2 сім тисяч триста вісімдесят дев*ять гривень 87 копійок.  

          Стягнути з ОСОБА_4  на користь ОСОБА_2 моральну шкоду  в сумі одну тисячу сімсот гривень та витрати на оплату судового збору- 17 гривень.

         В іншій частині позову ОСОБА_2 - відмовити. .

         ОСОБА_3  в задоволенні позову до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Родина» про стягнення упущеної вигоди - відмовити.

         Рішення суду може бути  оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний  суд Одеської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення.

                                                          С У Д Д Я: