Справа № 2-395/2009 р
Саратський районний суд Одеської області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2009 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді - Бучацької А.І., за участю: секретаря – Новохацької В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т.Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Долинка» про самовільне використання земельної ділянки та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
позивач у березні 2009 року звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, прийнятих судом під час розгляду справи, просив: стягнути з ВАТ «Долинка» на його користь матеріальну шкоду у розмірі орендної плати за землю за 2008 рік в сумі 687 гривень та моральну шкоду в сумі 1700 гривень, зобов*язати відповідача провести повну рекультивацію земельної ділянки № 169, зробити відводи під розподільчі дороги та повернути йому врожай зернових, вирощений на земельній ділянці № 216 р (рілля), у розмірі середньої врожайності в 2009 році; стягнути з відповідача на його користь вартість 7 культиваторних лап в сумі 224 гривні; витрати, які він поніс на посів ярового ячменю в загальній сумі 720 гривень, а також витрати на фотографування в сумі 140 гривень, на оплату судового збору - 98 гривень та 200 гривень – за надання юридичної допомоги.
Свої вимоги він обґрунтував тим, що ВАТ “Долинка” протягом 2008 року без укладення договору оренди користувався належними йому земельними ділянками № 169 площею 1,253 га, на який були багаторічні насадження та № 216 р площею 0,346 га; та не провів роботи по рекультивації земельної ділянки № 169. Такими діями відповідач завдав йому моральної шкоди, яку він визначив в сумі 1 700 гривень.
Під час розгляду справи позивач підтримав свій позов та просив його задовольнити.
Представники відповідача, ОСОБА_2 , діюча від його імені на підставі довіреності, позов не визнала, тому що за користування належними позивачу земельними ділянками ВАТ “Долинка” сплатив позивачу орендну плату за 2004-2007 р.р. В жовтні 2007 року багаторічні насадження було розкорчевано, в тому числі і на належній позивачу земельній ділянці, і протягом 2008 року відповідач не використовував земельну ділянку № 169. Ця земельна ділянка знаходиться в належному стані, тому немає передбачених законом підстав для проведення рекультивації землі Договір оренди земельної ділянки № 216 р. позивач не укладав, тому він не має права вимагати плату за використання цієї земельної ділянки. Відповідач не вчиняв перешкод у здійсненні позивачем його права на виділення належних йому земельних ділянок в натурі.
Вимоги позивача про відшкодування йому моральної шкоди представник відповідача також не визнав, оскільки відповідач не скоював щодо позивача протиправних діянь та не заподіяв йому моральної шкоди.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що він працює землевпорядником Долинської сільської ради Саратського району Одеської області. У березні – на початку квітня 2008 року до нього звернувся позивач з проханням уточнити місцезнаходження та межі належної йому земельної ділянки № 169. Вони виїхали на місце розташування земельної ділянки, де він побачив, що земля була у належному стані, поорана, на її поверхні не було коріння або залишків дерев. Земля була придатна для вирощування сільськогосподарських культур, тому він порадив позивачу засіяти її зерном. Належна позивачу земельна № 169 знаходиться на краю поля, доступ до неї є з двох сторін, тому необхідності в облаштуванні розподільчих доріг він не вбачає.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що працює фотографом і приблизно в червні 2009 року на прохання позивача він їздив на три поля і фотографував їх, але кому вони належать він не знає.
Заслухавши позивача, заперечення відповідача, пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ст.41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджуватися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку Україна ратифікувала Законом від 17 липня 1997 року № 475/97 – ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції”, закріплений принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та право власника володіти, користуватися і розпоряджуватися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.
Ст. 319 ЦК України визначає, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Ст.78 ЗК України встановлює, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджуватися земельними ділянками..
За змістом ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб*єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
На підставі державного акту серії ОД № 098919, виданого 02 серпня 2004 року позивачу на праві приватної власності належать дві земельні ділянки, розташовані на території Долинської сільської ради Саратського району Одеської області загальною площею 1,599 га, а саме: ділянка № 169 площею 1,253 га, на якій були розташовані багаторічні насадження; та ділянка № 216 р площею 0,346 га - рілля. (а.с.8) Межі земельних ділянок позивача встановлені в натурі (а.с.9).
Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 26 квітня 2007 року ВАТ “Більшовик” заборонено використовувати належну позивачу земельну ділянку № 216 р площею 0,346 га – рілля. Зазначене рішення набуло законної сили (а.с.38-39).
За змістом ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній… справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно наказу № 109 від 07 листопада 2007 року та на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Більшовик» було перейменовано у ВАТ “ Долинка”
( а.с.56-60).
Незважаючи на зазначене рішення суду і на те, що договір оренди земельної ділянки № 216 р з позивачем не укладався, відповідач використовував зазначену земельну ділянку протягом 2008 року. Тому відповідно до ч.1 ст.1214 ЦК України суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути доходи, які він одержав або міг би одержати за 2008 рік від використання належної позивачу ріллі.
Згідно довідки ВАТ “Долинка” орендна плата за 2008 рік за користування земельною ділянкою складала 686 гривень 66 копійок (а.с.61). Площа земельної ділянки складає 1,599 га. Таким чином, за користування належною позивачу земельною ділянкою № 216 р площею 0,346 га, з відповідача слід стягнути 148 гривень 58 копійок ( 0,346 га х 686,66 грн.: 1,599 га).
Суд також вважає, що використанням належної позивачеві ділянки № 216 р відповідач заподіяв позивачу моральну шкоду. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує моральні страждання позивача, право приватної власності якого на земельну ділянку було порушено відповідачем, він не міг користуватися належною йому земельною ділянкою, змушений був звертатись зі скаргами до різних органів, а потім і до суду за захистом своїх прав, що порушило його повсякденне життя, погіршився стан його здоров*я., що підтверджуються медичними довідками (п.с.10-11). Моральну шкоду, заподіяну позивачеві з вини відповідача, суд визначає в сумі 1000 гривень.
В іншій частині вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не знайшли підтвердження, тому в їх задоволенні слід відмовити.
Заперечення представника відповідача в тій частині, що договір оренди земельної ділянки № 216 р позивач не укладав і не має права вимагати плату за використання цієї земельної ділянки, суд не може взяти до уваги, оскільки за змістом ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберігала його у себе без достатньої правової підстави, зобов*язана відшкодувати всі доходи, одержані від цього майна…
Вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати за 2008 рік за користування земельною ділянкою № 169 (багаторічні насадження) задоволенню не підлягають, тому що згідно наданого відповідачем акту, персиковий сад, в тому числі і на належній позивачу земельній ділянці, був розкорчеваний 08 жовтня 2007 року (а.с.44-45). Таким чином, починаючи з жовтня 2007 року, протягом 2008 року і дотепер відповідач не користується належною позивачу земельною ділянкою № 169.
Не підлягають також задоволенню і вимоги позивача про зобов*язання відповідача провести повну рекультивацію земельної ділянки № 169, зробити відводи під розподільчі дороги та повернути йому врожай зернових, вирощений на земельній ділянці № 216 р (рілля), стягнути з відповідача на його користь вартість 7 культиваторних лап в сумі 224 гривні; стягнути з ВАТ «Долинка» витрати, які він поніс на посів ярового ячменю в загальній сумі 720 гривень, тому що вони не знайшли підтвердження в судовому засіданні.
Вимоги про відшкодування витрат на фотографування в сумі 140 гривень не підлягають задоволенню, оскільки надані позивачем фотографії не мають відношення до розгляду справи.
Суд не може прийняти до уваги надану позивачем квитанція на оплату послуг адвоката, оскільки ця квитанція не містіть прізвище адвоката, номер та дату її видачі, на ній також відсутня печатка (а.с.23). Тому не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 200 гривень.
. На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 68 гривень ( 51 грнр.+17 грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень, а всього 98 гривень.
Загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 1246 гривень 58 копійок ( 1000 грн.+148 грн.58 коп. + 98 грн.).
Керуючись ст.ст. 4-6, 8, 10, 11, 179, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 1214, 317, 373, 386 ЦК України -
С У Д,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Долинка» на користь ОСОБА_1 одну тисячу двісті сорок шість гривень 58 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення.
Суддя: