Справа № 341/693/15-ц

Провадження № 22-ц/779/921/2016

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Мельник І. І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю: стягувача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції про обмеження у праві виїзду за межі території України ОСОБА_3, - за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Галицького районного суду від 15 березня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Галицького районного суду від 15 березня 2016 року задоволено подання в.о. начальника ВДВС Галицького РУЮ. Тимчасово обмежено ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань відповідно до виконавчого листа №2/341/357/15 від 09.10.2015 року виданого Галицьким районним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 52 000 грн. неустойки.

Вважаючи, що дана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, доводи якої зводяться до того, що всупереч ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем не було подано жодного доказу, який би підтвердив факт ухилення боржника від виконання зобов’язань. Наявність лише зобов’язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про обмеження у праві виїзду закордон. Крім того, заявником не доведено, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду закордон і ту обставину, що він має реальну необхідність чи бажання виїхати з України. Таке обмеження лише позбавить боржника права отримати додатковий заробіток та виконати зобов’язання. Тому ОСОБА_3 просив оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні подання державного виконавця.

Апелянт та представник ВДВС в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення.

Стягувач апеляційному суду пояснила що апелянт її бувший чоловік, і від шлюбу в них народилося двоє дітей, на які по рішенню суду з нього присуджено аліменти. Однак той злісно ухиляється від сплати аліментів і на даний час в нього заборгованість по несплаті аліментів більше 30 тис. грн. та 52 тис грн. неустойки за несплату аліментів. Боржник їздить у Польщу на роботу, однак борг не погашає. Тому просить апеляційну скаргу відхилити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення стягувача, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Задовольняючи подання державного виконавця, суд виходив з того, що боржник ухиляється від зобов’язання відповідно до виконавчого листа, що є підставою для обмеження його у виїзді за кордон.

Такий висновок суду зроблений за наявності належних доказів, та відповідає вимогам законодавства і дійсним обставинам справи.

На виконанні ВДВС Галицького РУЮ знаходиться виконавчий лист від 09.10.2015 року, виданий Галицьким районним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 52 000 грн. неустойки за несплату аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей.

Постановою державного виконавця від 16.10.2015 року відкрито виконавче провадження по виконавчому листу. Згідно довідок, виданих на запити державного виконавця, у ОСОБА_3 відсутнє рухоме та нерухоме майно, доходи не виявлені.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 ЗУ «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

За змістом положень ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні зобов'язання - до виконання зобов'язань; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань. Норми ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України передбачають, що питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Окрім іншого, звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника, коли державним виконавцем вже виконані всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження конституційного права громадянина.

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Як встановлено колегією суддів з апелянта по рішенню суду присуджено аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей. Однак аліменти не сплачує, має заборгованість, а тому по рішенню суду від 03.08. 2015 року з нього стягнуто 50 тис. грн. неустойки та видано до виконання виконавчий лист.

З пояснень стягувача вбачається що ОСОБА_3 регулярно їздить на заробітки в Польщу, однак борг по аліментах не платить, злісно ухиляється від сплати аліментів та пені, тому прийняте судом першої інстанції рішення про тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України до врегулювання аліментних відносин з бувшою дружиною є правмірним і не суперечить чинному законодавству.

Розглянувши матеріали, що поступили суду апеляційної інстанції, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержання вимог закону, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307,312,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити.

Ухвалу Галицького районного суду від 15 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: Я.Д. Горблянський

ОСОБА_4

ОСОБА_5