Справа № 755/3390/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.04.2016 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. розглянувши заяву позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

22 лютого 2016 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

24 лютого 2016 року вказана позовна заява передана в провадження судді Катющенко В.П. в порядку визначеному ст. 11-1, ч.1 ст. 118 ЦПК України.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25 березня 2016 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

05 квітня 2016 року д суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності.

Вивчивши доводи поданої заяви, вивчивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь в справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб

Частиною першою статті 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч.3 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Разом з тим, на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв'язку з чим заява позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151 - 152, 210, 293 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна карга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: