- 1 -

                                                                                                                                   № 2-630/09

                                        Р     І     Ш     Е     Н     Н     Я

                                                  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13.07.2009р.       Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

                            в складі головуючого – судді Литвинової Р.А.,

                            при секретарі  Заіка А.В.,

з участю представника позивача Молочка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому (попередньому) засіданні в залі суду в м.Вільногірську цивільну  справу  за  позовом

                    К П  «Теплові мережі м. Вільногірська» до ОСОБА_1

                                     про  стягнення  заборгованості за послуги теплопостачання,

                                      В С Т А Н О В И В :

Позивач - К П  «Теплові мережі м. Вільногірська» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення  заборгованості за послуги теплопостачання, в якому зазначає, що він фактично, без укладання договору про надання послуг з теплопостачання надавав послуги з теплопостачання відповідачу з 2000р., якими він в повному обсязі користувався.

В зв’язку з тим, що відповідач не регулярно здійснював оплату спожитих послуг, станом на 01.07.2008р. виникла заборгованість в сумі  3202.85 грн.

У відповідності до Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті за газ та електроенергію” з відповідачем було укладено договір № 571-60-РЗ від 11.03.2008р. про реструктуризацію заборгованості станом на 01.03.2008р. в сумі 3202.85 грн., що фактично є визнанням зазначеної заборгованості з боку відповідача.

У відповідності до умов зазначеного договору, п.10 Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання та тепловідведення  та ст.ст.67, 68 ЖК України відповідач зобов’язаний щомісячно вносити плату за комунальні послуги (постачання теплової енергії та гарячої води) підприємству позивача, яке надає йому зазначені послуги за вищенаведеною адресою.

З моменту укладення зазначеного договору реструктуризації по 01.03.2009р. відповідач продовжує не виконувати умови цього договору, поточні платежі оплачує частково. Станом на 01.05.2009р. заборгованість складає 4015.22 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача в попередньому судовому засіданні суду пояснив, що від позову він не відмовляється, змін та доповнень до нього не має, просить задовольнити його в повному обсязі, оскільки відповідач не прийняв заходів до погашення заборгованості і навіть після укладення з ним договору про реструктуризацію заборгованості, він не виконував умов зазначеного договору і продовжував не вносити поточні платежі. В результаті заборгованість зросла, її сума складає  4015.22 грн., яку він просить стягнути з відповідача.

Відповідач в судове засідання не прибув, надав заяву, в якій зазначив про свою згоду з позовом і просить розглядати справу без його участі (а.с.13).

Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує чиїх-небудь інтересів, підстав для неприйняття визнання позову відповідачем у суду немає. Тому суд приходить до впевненого висновку про задоволення позову.

Крім того, позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, а саме : копією договору про реструктуризацію боргу № 571-60-РЗ від 11.03.2008р.(а.с.7), копією особистого рахунку та розрахунком суми заборгованості (а.с.8-9).

Як видно із матеріалів справи, між сторонами укладено договір про реструктуризацію заборгованості, що виникла раніше, згідно з умовами якого відповідач зобов’язувався погасити заборгованість на протязі 60 місяців.  Однак, свої  зобов’язання  він  не виконав.  Крім  того,  він  продовжував  не  регулярно  сплачувати  поточні  платежі  за отримувані послуги, в результаті на час звернення з позовом до суду сума заборгованості склала 4015.22 грн.,  що підтверджується наданим розрахунком .

                                                      - 2 -

Згідно з нормами цивільного законодавства зобов’язання, підставою виникнення яких є договір, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності і справедливості. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно з ст.ст.67, 68 Житлового кодексу України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, отримувані житлово-комунальні послуги повинні належним чином своєчасно оплачуватись.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про задоволення позову, проти чого відповідач не заперечує і надав про це письмову заяву (а.с.13).

У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення  судові  витрати   (державне  мито  та  витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи). Як видно з копії рішення Вільногірської міської ради від 16.04.2009р., позивача звільнено від сплати державного мита, тому цей вид витрат ( 51.00 грн.) підлягає стягненню з відповідача на користь держави. Сплачені позивачем при подачі позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250.00грн. підлягають стягненню з відповідача на його користь.

Керуючись ст.ст.88, 130, 174, 212-215 ЦПК України, на підставі   ст. ст. 11 ч.2 п.1,  509,  525,  526,  626, 629, 901 ЦК України,  ст.ст.67,  68  Ж К України, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 (п.9),  с у д

                                                    В  И  Р  І  Ш  И  В  :

Стягнути з ОСОБА_1,  1966 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 не працює, на користь КП «Теплові мережі м.Вільногірська» (51700 м. Вільногірськ Дніпропетровської області вул. Промислова, 17, р/р 26003123068071 КБ «Приватбанк» МФО 305299  ОКПО 24422912) 4265.22 грн., з яких : 4015.22грн. – заборгованість за надані послуги, 250.00грн .- понесені позивачем витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито (судовий збір) у розмірі 51.00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                   Суддя                                                                                                  Р.А.  Литвинова