ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2009 року Справа №2а- 10502/08/1370
«14» год. «15» хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2
Зал судових засідань № 7
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Карп'як О.О.
суддів Гавдика З.В.
Мартинюка В.Я.
при секретарі судового засідання Занов'як О.П.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - ОСОБА_1 ( довіреність від 11.02.2009р. НОМЕР_1)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_5 у Бродівському районі Львівській області про зобов'язання нарахувати суму недоплати щомісячної державної допомоги як дитині війни за 2006 - 2008 роки в розмірі 4471,20 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є дитиною війни відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому вважає, що на підставі норм цього Закону, йому повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки за 2006 - 2008 роки така допомога йому не виплачувалась, тому просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 України у Бродівському районі Львівської області, нарахувати та виплатити на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну грошову допомогу за 2006 - 2008 роки в розмірі 4471,20 гривень. Також позивач просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Ухвалою від 12 січня 2009 року відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні від 10 червня 2009 року, допущено заміну, згідно ст. 52 КАС України первинних відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 у Львівській області, ІНФОРМАЦІЯ_3 у Львівській області, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 у Львівській області на належного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_5 України у Бродівському районі Львівської області, на підставі поданої позивачем заяви.
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про слухання справи без його участі.
Позиція відповідача викладена в запереченні на позовну заяву від 30.06.2009 року НОМЕР_2. Відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Також відповідач зазначає, що Пенсійний фонд України, його територіальні управління здійснюють повноваження по фінансуванню пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел і до конкретних напрямів видаткової частини бюджету Пенсійного фонду України, який щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідач наполягає на застосуванні строків позовної давності, оскільки вважає, що позивач звернувся до суду із пропущенням такого строку.
Суд розглядає справу в порядку ст. 71 КАС України на основі наявних доказів.
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (паспорт позивача, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера позивачу, пенсійне посвідчення позивача та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).
Постанова в повному обсязі складена 03 липня 2009 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, врахувавши письмові заперечення відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд,-
В С Т А Н О В И В:
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-IV, з наступними змінами та доповненнями, Законом України „ Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20грудня 2005 року № 3235-ІV з наступними змінами та доповненнями, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V наступними змінами та доповненнями , Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI наступними змінами та доповненнями , рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV з наступними змінами та доповненнями.
Згідно ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно частини 3 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 народження є дитиною війни, про що має відмітку у пенсійному посвідченні НОМЕР_3 (копія посвідчення є в матеріалах справи).
Тому суд вважає, що на позивача розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами.
Дію ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” зупинено на 2006 рік згідно із Законом України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року № 3235 - ІV.
Однак дію ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” відновлено у зв'язку з виключенням пункту 17 ст.77 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року № 3235 - ІV згідно із Законом України „ Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19 січня 2006 року № 3367 - ІV, який згідно інформації що є в матеріалах справи набрав чинності 2 квітня 2006 року.
Згідно ст. 65 Закону України „ Про Державний бюджет на 2006 рік” затверджено на 2006 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня -350 гривень, з 1 квітня - 359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень.
Таким чином, позовні вимоги позивача про зобов'язання нарахувати і виплату державної соціальної допомоги, як дитині війни за 2006 рік підлягає до задоволення частково, а саме за квітень - грудень 2006 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено.
Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) та №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема положення п.12 ст.71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та положення пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» , якими обмежується дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В силу ч.2 статті 152 Конституції України, положення цих Законів, які визнані неконституційними за рішеннями Конституційного Суду України, втрачають чинність лише з дня ухвалення цих рішень.
Тому положення п.12 ст.71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втрачають чинність з 09 липня 2007 року. Отже, з цього часу, відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Положення пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втрачають чинність з 22 травня 2008 року. Отже, з цього часу, скасовано внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6- рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, оскільки позивач в позові вказує, що дізнався про порушення свого права після висвітлення в засобах масової інформації. Крім цього, вказані підвищення соціальної підтримки, не одержані позивачем своєчасно з вини органу, що їх призначає та виплачує, а відтак підлягають виплаті за минулий час без обмеження будь - яким строком.
Щодо вимог позивача стосовно виплати щомісячної соціальної допомоги за період з січня до 09 липня 2007 року, то такі не підлягають до задоволення, оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які обмежували дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) з 09 липня 2007 року, а до того часу підлягали обов'язковому виконанню на всій території України.
Згідно статті 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність:з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Також встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї ж статті, збільшений на 1 відсоток.
Таким чином, позовні вимоги позивача про зобов'язання нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни за 2007 рік підлягає до часткового задоволення, а саме за період з 09 липня по грудень 2007 року.
Стосовно позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати позивачу недоплачену щомісячну соціальну допомогу як дитині війни за період з січня по 22 травня 2008 року, то такі не підлягають до задоволення, оскільки 01 січня 2008 року набрав чинності розділ ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким обмежено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ці положення діяли до 22 травня 2008 року, тобто до моменту визнання їх неконституційними за рішенням Конституційного Суду України, а до того часу підлягали обов'язковому виконанню на всій території України.
Згідно статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Таким чином, позовні вимоги позивача про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2008 рік підлягає до задоволення частково , а саме за період з травня по грудень 2008 року.
Всього позовні вимоги позивача про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 09 липня 2007 року), підлягають задоволенню частково, а саме:
За 2007 рік - з 09 липня по грудень 2007 року - з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007;
За 2008 рік - з 22 травня по грудень 2008 року - з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10 - рп/2008.
Керуючись статтями 22, 55, 152 Конституції України, ст.ст. 1,3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року № 3235 - ІV з наступними змінами та доповненнями, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, ст.ст. 21, 69, 70, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Адміністративний позов задоволити частково.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 України в Бродівському районі Львівської області (ЄДРПОУ 22338001, адреса: АДРЕСА_1) нарахувати на користь ОСОБА_2, 25 лютого 1942 року народження (ідентифікаційний номер НОМЕР_4, адреса проживання: АДРЕСА_2 ) державну соціальну допомогу, як дитині війни за квітень - грудень 2006 року, за липень - грудень 2007 року та травень - грудень 2008 року згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 19 січня 2006 року).
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_4, адреса проживання: АДРЕСА_2 ) 03 (три) гривні 40 коп. судового збору.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Судді (підпис) Карп'як О.О.
(підпис) Гавдик З.В.
(підпис) Мартинюк В.Я.
З оригіналом вірно:
Оригінал постанови знаходиться у справі № 2а - 10502/08/1370. Постанова не набрала законної сили.
Головуючий - суддя Карп'як О.О.