Справа  №  2-   96   \2007 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

12   січня  2007  року     Оболонський  районний  суд  м.Києва     в  складі:

головуючого  -  судді                                          -          Борисовій  О.В

при  секретарі                                                     -          Зірук  М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, треті особи: Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_3, ОСОБА_4про виселення без надання  іншого  жилого  приміщення,

ВСТАНОВИВ   :

Позивач ОСОБА_1 19.01.2006 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про виселення без надання іншого жилого приміщення,   обґрунтовуючи  свою  заяву  наступним.

Позивачу на сім"ю з 5-ти чоловік: покійну дружину ОСОБА_5 та синів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на підставі ордера НОМЕР_1 від 12.01.1982 року надано трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1,   житловою  площею  44,2   кв.м.

На даний час в квартирі зареєстровано чотири особи: позивач, відповідач та треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_3., а фактично проживає  відповідач  зі  своєю  дружиною,   яку  він  вселив  незаконно.

Згідно рішення Мінського районного суду м.Києва НОМЕР_2. було встановлено факт перешкоджання позивачу відповідачем та іншими співмешканцями у користуванні житловим приміщенням, у зв"язку з чим суд постановив рішення про вселення позивача у АДРЕСА_1 Після його   вселення   у   спірне   житлове           приміщення,       відповідач      забрав  у позивача ключі від вхідної двері та знову перешкоджав йому у користуванні квартирою, влаштовував сварки та скандали, у зв"язку з чим позивач змушений був проживати у знайомих та приміщеннях, не     призначених     для  проживання.

Після звільнення позивача з місць позбавлення волі 30.04.2004 року, відповідач знову перешкоджав йому у користуванні житловим приміщенням, у зв"язку з чим позивач змушений був звертатися за захистом своїх прав до правоохоронних органів, а потім 14.10.2004 року знову звернувся до суду з позовною заявою про вселення у спірну вартиру.

Рішення Оболонського районного суду м.Києва НОМЕР_3 було встановлено наявність перешкод для добровільного вселення, у зв"язку з чим суд позов задовольнив та постановив рішення про вселення позивача  в  АДРЕСА_1.

27.05.2005 року позивача було вселено у спірну квартиру оперативною групою міліції у зв"язку з перешкоджанням відповідачем виконанню рішення суду. В цей же день о 22.00 годині, відповідач разом зі своїми знайомими     примусово  вивів     позивача  з  квартири.

08.08.2005 року за допомогою державного виконавця позивача було повторно вселено в спірне житлове приміщення. Двері у жилій кімнаті до якої його було вселено, відповідач навмисно зняв та зламав замок. Для створення нестерпних умов для його проживання відповідач розпочав проводити ремонт зі зміною архітектурного плану квартири без дозволу відповідних   органів  державної   влади.

На даний час відповідач знову не впускає позивача у квартиру,

створюючи перешкоди у користуванні житловим приміщенням, чим зневажає

його законні права на користування квартирою, у зв"язку з цим позивач

знову змушений проживати в різних приміщеннях, які не мають житлового

призначення.                                                                                                                             

 

Тому позивач вважає, що в діях відповідача є наявність

систематичних     порушення         його     прав     передбачених     ст.47     Констиції

України. Систематичне руйнування та псування відповідачем жилого приміщення робить його неможливим для проживання позивача в одній квартирі з відповідачем. Засоби запобігання громадського впливу виявилися безрезультатними, свідченням чого є неодноразове примусове вселення позивача та накладення адміністративного стягнення на відповідача    у  зв"язку  з  руйнуванням  жилого   приміщення.

В незаконних діях відповідача вбачається систематичне порушення правил співжиття, що робить неможливим для позивача проживання з ним в  одній  квартирі.

Тому   позивач   просить    суд   виселети   відповідача   з    спірної    квартири без  надання  іншого  жилого  приміщення  на  підставі  ст.   116  ЖК  України.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги.

Відповідадач  та  його  представник  позов  не  визнали.

Третя особа: Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація в судове засідання не з*явилася, про день, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, направила суду листа, в якому  просить   суд  розглядати  справу  у  відсутності   її  представника.

Треті особи: ОСОБА_3., ОСОБА_4 в судове засідання не заявилися, про день, час і місце судового розгляду були повідомлені належним  чином.

Суд  вважає  можливим  розглядати  справу  у  відсутності  третіх  осіб.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, відповідача та його представника, показання свідків, дослідив матеріали справи, давши оцінку доказам в їх сукупності суд вважає, що позов не підлягає задоволенню  з  наступних  підстав.

Згідно з довідки по формі № 3 в АДРЕСА_1проживають та зареєстровані: позивач ОСОБА_1, треті особи : ОСОБА_3., ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2

Згідно з рішення Мінського районного суду м.Києва від 15.12.1997

року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_2,

ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа держадміністрація

Мінського      району       м.       Києва      про      визнання      втратившим      право

користуванням жилим приміщенням і по зустрічному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа: УЖГ Мінського району м. Києва про вселення - позов ОСОБА_1 був задоволений. Суд вирішив вселити ОСОБА_1 в АДРЕСА_1. В позові ОСОБА_6,   ОСОБА_2.,   ОСОБА_4  було   відмовлено.

Вироком Мінського районного суду м. Києва від 13.04.2000 року ОСОБА_1 визнанний винним в скоєнні злочину передбаченого ст.ст.17-94 КК України - у вчиненні замаху на умисне вбиство потерпілого ОСОБА_2 і йому було призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з відбуттям покарання у ВТК посиленого режиму.   ОСОБА_1      відбував   покарання  до   30.04.2004   року.

Рішення Оболонського районного суду м.Києва від 03.02.2005 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про вселення і зміну договіру найму жилого приміщення, - позов ОСОБА_1 був задоволений частково. Суд вирішив вселити ОСОБА_1 в АДРЕСА_1  в  м.   Києві.   В  іншій  частині  позову  відмовлено.

Як вбачається з копії довідки виданої Оболонським РУГУ МВС України в м. Києві 04.04.2006 року, в Оболонському РУГУ МВС України в м. Києві зареєстровані такі заяви гр. ОСОБА_1: 29.05.2005 року ЖРЗПЗ №НОМЕР_4 про те, що йому погрожує гр. ОСОБА_2, по даному факту було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи №4615 від 31.05.2005 року; ЖРЗПЗ №17765 від 01.08.2005 року вх.Х-2966   від   01.08.2005   року,    по   даному   факту   прийнято   рішення   про відмову в порушені кримінальної справи №7087 від 08.08.2005 року;ЖРЗПЗ №18453 від 08.08.2005 року вх.2966/1 від 04.08.2005 року, по даному факту було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи №7265 від 12.08.2005 року;ЖРЗПЗ №19422 від 19.08.2005 року вх.Х-3088 від 08.08.2005 року, по даному факту було прийнято рішення про  відмову  в  порушенні  кримінальної  справи  №7687  від  26.08.2005  року.

Як вбачається з довідки Оболонського РУТУ МВС України в м. Києві від 28.11.2006 року, в ЖРЗПЗ Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві зареєстровані слідуючі звернення гр. ОСОБА_2 та його дружиниОСОБА_7.   щодо  поротивоправних  дій  відносно  них  з  боку  ОСОБА_1:

- ЖРЗПЗ № 19326 від 18.08.2005 року. По даним матеріалам прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи № 7 68 9 від 26.08.2006  року;

-ЖРЗПЗ № 12072 від 29.05.2005 року. По даним матеріалам порушена кримінальна  справа  №  8136  від  07.06.2005  року  за  ст.185   КК  України.

Як вбачається з копії протоколу №149 про адміністративне правопорушення від 07.07.2005 року ОСОБА_2 зробив перепланування на кухні, санвузлі, змістивши його вибив вихід з кімнати на кухню, зробив підігрів підлоги, підключившись до стояка ГВП, чим порушив вимоги ст.15 0 КпАП України і на останнього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. та вручено  відповідний  припис.

Згідно ст. 116 ЖК України, передбачено виселення без надання іншого жилого приміщення осіб, які систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ним в одній квартирі, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Згідно зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як на основну підставу для задоволення позовних вимог позивач посилається  на  ст.   116  ЖК  України.

Статтею 116 ЖК України передбачено виселення без надання іншого жилого приміщення осіб, які систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим  для  інших  проживання  з  ним  в  одній  квартирі.

Під руйнуванням чи псуванням житлового приміщення, в якості підстави для виселення, слід розуміти приведення в непридатність встановленого в ньому устаткування, руйнування стін, підлоги, виведення з ладу водопровідної системи, каналізації і т.д., що призвели до істотного пошкодження житлового приміщення. Виселення на цій підставі - крайній захід. Воно застосовується тільки до тих винних осіб, які систематично руйнують або псують житлове приміщення. Під систематичністю слід розуміти  здійснення  двох  і  більше  таких  правопорушень.

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження факт систематичності  і  факт     руйнування  або  псування  житлового  приміщення.

Судом встановлено, що відповідач провів ремонт з переплануванням у зв*язку з чим була винесена постанова № 15-03/151 від 03.08.2005 року про накладення адміністративного стягнення. Перепланування було незначним  і  не  призвело  до  пошкодження  житлового  приміщення.

Як вбачається з пояснень та третьої особи ОСОБА_4 мало місце покращення стану житлового приміщення. З пояснень позивача вбачалося, що на початку перепланування зробив саме позивач, а відповідач за згодою всіх мешканців квартири, крім позивача, який довгий час в квартирі не проживав, створив зручні умови для проживання. ОСОБА_3., ОСОБА_4 дали свою згоду на проведення вищевказаних ремонтних  робіт  та  з  приводу  перепланування.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про деякі питання,    що   виникли   в   практиці   застосування   судами   Житлового   кодексу України" виселення на підставі систематичного порушення правил співжиття можливо при триваючій антигромадській поведінці та при вжитті заходів попередження та громадського впливу саме з приводу антигромадської  поведінки,   які  не  дали  позитивних  результатів.

Судом встановлено, що єдине попередження відповідачу було винесено

Оболонським     РУГУ     МВС     України     в     м.      Києві 29.07.2005 року   про

недопущення сварок з громадянином ОСОБА_1 Аналогічне попередження було винесено 08.08.2005 року Оболонським РУГУ МВС України в м. Києві і позивачу ОСОБА_1 стосовно недопущення сварок з громадянином ОСОБА_2, що підтвержується копією попередження і супроводжувальним листом Оболонського РУГУ МВС України в  м.   Києві   від  25.12.2006  року.

Як вбачається відповіді з прокуратури Оболонського району м. Києва від 03.10.2005 року № 312\3 на ім*я ОСОБА_1, ОСОБА_1 18.08.2002 року о 17.40 год по АДРЕСА_1 знаходячись у громадському місці вчинив дрібне хуліганство (нецензурно висловлювався в громадському місці, чіплявся до гр. ОСОБА_2). 19.08.2005 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Камбулов Д.Г. розглянувши матеріали адміністративної справи № 3-17430\05 виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ст.173 КУпАП та на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного  арешту  строком  на  7  діб.

Суд вважає, що проведення ремонту в квартирі також не є антигромадською поведінкою і не робить неможливим проживання в квартирі.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що позивач допускав у відношенні до відповідача антигромадську поведінку та скоїв злочин, що підтвержується копією вироку та даними прио притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КпАП України, а також і застосуваними до ОСОБА_1 заходів впливу - попередження Оболонського  РУГУ  МВС  України  в  м.   Києві.

Судом встановлено, що до відповідача одноразово застосовувалося попередження     Оболонським  РУГУ  МВС  України  в  м.   Києві.

Суд вважає, що звернення позивача з численими заявами до Оболонського РУГУ МВС України про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, за якими позивачу було відмовлено в порушенні кримінальної справи не доводять факт тривалої антигромадської поведінки  відповідача.

Таким    чином     суд     вважає,     що           позовні     вимоги     не     знайшли     свого

підтверження  в  судовому  засіданні  і  тому  не  підлягають   задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,10,11,60,212-215,218 ЦПК України, ст.116 ЖК України, п.17 Постанови Пленуму Верховного суду  України „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" № 2 від 12.04.1985 року зі змінами, суд,   -

ВИРІШИВ   :

В позові ОСОБА_1до ОСОБА_2, треті особи: Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_3, ОСОБА_4про виселення без надання  іншого  жилого  приміщення  -  відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,      але      апеляційна     скарга не     була     подана   у     строк

встановлений    статтею   294    ЦПК   України,    рішення    суду   набирає   законної

сили    після    закінчення    цього     строку.     У    разі     подання    апеляційної

скарги  рішення,   якщо     його  не   скасовано,   набирає     законної   сили     після розгляду    справи    апеляційним  судом.

 

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження.

Заява про Апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному  суду  м.Києва     через  Оболонський  районний суд  м.Києва.

Суддя Борисова  О.В.