справа № 2-10267/2007р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

01 лютого 2007 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                                                                 -Шевчука А. В.,

при секретарі                                                                         - Неголюк И.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

У січні 2007 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що між ними зареєстровано шлюб 06.02.2002 року у відділі РАГС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис НОМЕР_1 Від цього шлюбу вони мають сина -ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Шлюбні відносини припинені з "квітня 2005 року. Відповідач забрав речі і переїхав жити до своїх батьків," не пояснивши причину такого вчинку і з тих пір не цікавиться життям їх дитини. Через вказані обставини подружні стосунки з відповідачем припинені, позивач вважає подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливим.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов та просить суд його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, про день і час розгляду справи повідомлявся Належним чином у встановленному законом порядку. До початку розгляду справи подав заяву в якій просить розглянути справу в його відсутність. Проти розірвання шлюбу не заперечує. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу в відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено в судовому засіданні, між сторонами по справі зареєстровано шлюб 06.02.2002 року у відділі РАГС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис НОМЕР_1. Від цього шлюбу вони мають сина -ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Шлюбні відносини припинені з квітня 2005 року. Відповідач забрав речі і переїхав жити до своїх батьків не пояснивши причину такого вчинку і з тих пір не цікавиться життям їх дитини.

З пояснень позивача вбачається, що вони не проживають однією сім'єю та не ведуть спільного господарства, їхня сім'я розпалася, примирення між сторонами та збереження сім'ї не можливе, що підтвердила позивачка.

Таким чином, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.

На підставі ст. ст. 105, 110. 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 174,213,214,215 ЦПК України,

вирішив:                                               

Шлюб між ОСОБА_1та ОСОБА_2зареєстрований 06.02.2002 року у відділі РАГС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис НОМЕР_1 розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану стягнути з ОСОБА_1 державне мито у розмірі 17 (сімнадцять) гривень, відповідача від сплати державного мита звільнити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцяти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.