ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
10 квітня 2007 р. | № 1/257-28/111(1/664-26/294) |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Львівського обласного відділення Фонду, м. Львів (далі - обласне відділення Фонду)
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.12.2006
зі справи № 1/257-28/111(1/664-26/294)
за позовом колективного творчого промислового підприємства “Галичина”, м. Львів (далі - КТПП “Галичина”);
обласного відділення Фонду;
відкритого акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Дністер”, м. Львів (далі - ВАТ “АСК “Дністер”);
до відкритого акціонерного товариства “Роменський молочний комбінат”, м. Ромни Львівської області (далі - ВАТ “Роменський молочний комбінат”);
Національного банку України, м. Київ, в особі управління Національного банку України у Львівській області, м. Львів (далі - НБУ)
про стягнення 1 520 000 грн., 76 411, 55 грн. та зобов’язання не чинити перешкод у перерахуванні коштів,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 11.05.2005 позов задоволено частково: з ВАТ “Роменський молочний комбінат” стягнуто на користь КТПП “Галичина” 14 989, 17 грн. основного боргу; 1 246, 77 грн. “процентів річних”; 4 562, 70 грн. “інфляційних нарахувань”; 22, 15 грн. державного мита; 1, 54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; з ВАТ “Роменський молочний комбінат” стягнуто на користь обласного відділення Фонду: 50 000 грн. основного боргу; 4 158, 90 грн. “процентів річних”; 15 220 грн. “інфляційних нарахувань”; з ВАТ “Роменський молочний комбінат” стягнуто на користь ВАТ “АСК “Дністер”: 5 000 грн. основного боргу; 415, 89 грн. “процентів річних”; 1 522 грн. “інфляційних нарахувань”; 7, 39 грн. державного мита; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмолено.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.02.2007 первісну касаційну скаргу обласному відділенню Фонду було повернуто скаржникові на підставі пункту 6 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Обласне відділення Фонду знову звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 14.03.2007 № 06-16-286 разом з клопотанням про відновлення строку її подання.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Доводи даної касаційної скарги, так само як і раніше поданої та повернутої ухвалою Вищого господарського суду України від 23.02.2007, стосуються виключно питань, пов’язаних із встановленням попередніми судовими інстанціями обставин справи та із здійсненням цими судовими інстанціями оцінки доказів у ній. Водночас скаржником не зазначено, порушення чи неправильне застосування яких саме норм матеріального та/або процесуального права припустилися, на його думку, попередні судові інстанції у розгляді справи і в чому конкретно полягає таке порушення чи неправильне застосування. Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, скаржником не усунуто обставини, зазначені в пункті 6 частини першої статті 1113 ГПК України, про які йшлося в ухвалі Вищого господарського суду України від 23.02.2007 з цієї справи.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Такою “іншою стороною” є як відповідач (відповідачі), так і позивач (позивачі) зі справи.
Однак додані до касаційної скарги квитанції №№ 11/894411 та 12/894420 містять лише інформацію про надіслання її копії на адресу ВАТ “Роменський молочний комбінат” та НБУ. Будь-яких відомостей про направлення копії скарги іншим позивачам зі справи, а саме - КТПП “Галичина” та ВАТ “АСК “Дністер”, або відміток про її безпосереднє вручення матеріали скарги не містять.
Відповідно до пунктів 3 і 6 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:
- до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі;
- у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Водночас частиною третьою згаданої статті ГПК України передбачено, що після усунення обставин, зазначених, зокрема, в пункті 3 частини першої цієї статті сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.
Враховуючи викладене та керуючись пунктами 3 і 6 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 зі справи № 1/257-28/111(1/664-26/294) повернути Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі обласного відділення Фонду.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов