Справа № 1-155 / 2007 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Луцьк 02 лютого 2007 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді: Ющука О.С.
за участю секретаря: Політики Н. А.
прокурора: Воробія О.П.
захисника: ОСОБА_1.
потерпілої: ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки АДРЕСА_1 Горохівського району, українки, громадянки України, з середньою освітою, неодруженої, непрацюючої, проживаючої за адресою м.Луцьк, АДРЕСА_2, раніше судимої:
1994 року Луцьким міським судом за ст.17, 81 ч.1 КК України штраф 200 грн.;
1995 року Рожищенськкм районним судом за ст.229-6 ч.2, КК України 2 (два) роки позбавлення волі. На підставі ст.46-1 КК України надано іспитовий строк на 1 рік;
1997 року Луцьким міським судом за ст.140 ч.2 КК України 1 ( один) рік позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.43 КК України 2 (два) роки 1 (один) місяць позбавлення волі. Звільнена 10.04.1998 року по постанові Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у відповідності до ст.52 КК України, умовно-достроково, невідбутий строк: 8 місяців 9 днів;
1998 року Луцьким міським судом за ст.229-6 КК України 2 (два) роки позбавлення волі, ст.14 КК України лікування від наркоманії. На підставі ст.43 КК України 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі. Звільнена 30.03.2001 року по відбуттю строку;
5.26.02.2003 року Луцьким міським судом за ст.309 ч.2 КК України 2 (два) роки позбавлення волі, ст.14 КК України лікування від наркоманії. Звільнена 30.12.2003 року, умовно-достроково, невідбутий строк: 4 місяці 14 днів,
-у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України ,-
встановив:
Підсудна ОСОБА_3. 24.06.2006 року приблизно о 14.30 год., знаходячись в торговому контейнері-магазині НОМЕР_1 на території "Центрального ринку", що по вул.Глушець м.Луцька, скориставшись неуважністю ОСОБА_2., шляхом вільного доступу, таємно викрала зі стільця, що знаходився ліворуч від входу в даний контейнер, жіночу сумочку вартістю 40 гривень, в якій знаходився мобільний телефон "Нокіа 6230" вартістю 600 гривень з сім карткою оператора мобільного зв"язку ЮМС, що матеріальної цінності не становить, шкіряний гаманець вартістю 30 гривень, сонцезахисні окуляри вартістю 30 гривень, гроші в сумі 300 гривень, паспорт гр.України виданий на ім"я ОСОБА_4., що
2
матеріальної цінності не становить, три пластикові картки "Банк Надра", що матеріальної цінності не становлять та косметичний набір, що матеріальної цінності не становить, чим завдала потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1000 гривень.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_3, вину в інкримінованому злочині визнала повністю та показала, що 24 червня 2006 року, знаходячись на Центральному ринку м.Луцька з контейнера викрала жіночу сумочку, з якої вийняла мобільний телефон та гроші в сумі 300 гривень, а сумку викинула. Шкода частково відшкодована. В скоєному розкалася і просила суворо не карати.
Крім повного визнання вини самою підсудною, її вина у вчиненому підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини по яких не оспорюються підсудною, учасниками судового процесу, а саме:
-показами потерпілої ОСОБА_2. про те, що 24 червня 2006 року, вона знаходячись на Центральному ринку зайшла в один з контейнерів, де продавали жіночий одяг. Свою сумочку поклала на стілець, а сама зайшла в примірочну, коли вийшла сумочки вже не було. Шкода частково відшкодована.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3. своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна вчиненими повторно, скоїла злочин, передбачений ст.185 ч.2 КК України.
При обранні покарання суд враховує суспільну небезпеку вчиненого, всі обставини справи і дані про особу винного.
До обставин, які пом'якшують покарання суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання суд не вбачає.
Беручи до уваги, що підсудна щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, частково відшкодувала шкоду і зобов'язується в подальшому відшкодовувати завдану шкоду повністю, суд вважає, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, на підставі ст.23; 1167 ЦК України, 28; 328 ЦПК України цивільний позов ОСОБА_2. до ОСОБА_3. слід задоволити повністю. Стягнути з ОСОБА_5. в користь ОСОБА_2. 600 (шістсот) гривень матеріальної шкоди.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ: ОСОБА_3 визнати винною за ст. 185 ч.2 КК України та призначити покарання 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити засуджену від відбуття призначеного покарання, якщо вона протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов"язки:
не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;
повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання; - періодично, з"являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Запобіжний захід залишити попередній підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_5. в користь ОСОБА_2. 600 (шістсот) гривень матеріальної шкоди.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з момерту)й|іго проголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ :