Справа № 2-1241 / 2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
17 січня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді Кихтюка P.M.
при секретарі Мелих Л.В.
позивача ОСОБА_1.
представника позивача ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення боргу. Позовні вимоги мотивує тим, що сторонами було укладено договір-розписку від 23.03.2006р., згідно якого позивач надав відповідачу ОСОБА_3. позику в сумі 10 тис.
доларів США.. Останній зобов»язався сплачувати йому 11,5 % річних за користування
позикою. Також зобов»язався повертати йому кошти рівними частинами під розписку, з
останнім терміном повернення до 01.02.2007р. Відповідач не повернув йому боргу і в
добровільному порядку відмовляється його повертати.
Просить суд стягнути з відповідача в його користь позику з урахуванням індексу інфляції в розмірі 51008 грн. 53 коп. ,11,5 % річних за користування позикою в сумі 3500 грн. 41 коп., а всього 54508 коп. 94 коп. та судові витрати та витрати.
В судовому засіданні позивач позов підтримав із зазначених підстав, просив його
задовольнити.
Представник позивача позов підтримав із зазначених підстав та просив його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, а тому суд зі згоди позивача та представника позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи по наявних доказах, відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали
справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Судом встановлено, що 23.03.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір-розписку (а.с.6), згідно якого позивач надав відповідачу позику в розмірі 10 тис. доларів США.. Останній зобов»язався сплачувати 11,5 % річних за користування позикою та зобов»язався повернути кошти до 01.02.2007р.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець)
передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені
родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму
грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій
2
самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором. А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути позику в сумі 50500 грн., що еквівалентно 10 тис. доларів США. відповідно до курсу валют
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув
суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму з врахуванням вимог ст. 625 цього
Кодексу, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового
зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від
простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь позивача відповідно до умов договору основну суму боргу, 11,5 % річних від суми позики за період з 01.04.2006р. по 01.10.2006р., за 213 днів, а тому в частині стягнення відсотків за користування позикою сума підлягає до задоволення в меншому розмірі, а саме 3442 грн. 08 коп.
Також підлягають стягненню з відповідача 508 грн. 53 коп. - індекс інфляції за час прострочення виконання зобов»язання.
А всього з відповідача слід стягнути борг на користь позивача в розмірі 54450 грн. 61 коп.(50500 грн. + 3442 грн. 08 коп. + 508 грн. 53 коп.)
Також підлягають до часткового задоволення вимоги позивача про відшкодування відповідачем судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача судові витрати пропорційно до задоволених вимог в розмірі 574 грн. 50 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60,ч. 1 ст. 88, 215, 226, ЦПК України, ст. ст.526, 612, ч. 2 ст. 625, 1046,1049,1050 ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 54450 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста п'ятдесят) грн. 61 коп. -неповерненої суми боргу.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 574 (п'ятсот сімдесят чотири) грн. 50 коп. - судових витрат по справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було
подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,
встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення
цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає
законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або
в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою ОСОБА_3, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М.Кихтюк