ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2016Справа №910/1796/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛ-Лізинг»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Прокат»

про стягнення 1 376 528,19 грн.

Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача: Герасимов Д.О.

від відповідача: Лисенко В.А.

від третьої особи:Потрохов А.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛ-Лізинг» (надалі - ТОВ «ОЛ-Лізинг») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (надалі - ПАТ «СК «Уніка») про стягнення 1 342 202,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином було виконано взяті на себе за договором добровільного комплексного страхування на транспорті №245002/4098/0000501 від 22.05.2012 р. з виплати суми страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача вартості страхового відшкодування у розмірі 1 268 698,42 грн., а також пені у розмірі 40 344,61 грн. та 3% річних у розмірі 33 159,95 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.02.2016 р.

Судове засідання 29.02.2016 р. не відбулося, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2016 р. розгляд справи призначено на 28.03.2016 р.

В судовому засіданні 28.03.2016 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що за кермом застрахованого транспортного засобу в момент вчинення ДТП перебувала особа, яка не мала права керувати таким ТЗ. Крім того, відповідач вказував на те, що позивачем не були виконані всі умови договору №245002/4098/0000501 від 22.05.2012 р., що є самостійною підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2016 р. розгляд справи відкладено на 04.04.2016 р. у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів.

04.04.2016 р. представником позивача до канцелярії суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 1 288 495,69 грн., пеню у розмірі 48 318,59 грн. та 3% річних у розмірі 39 713,91 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання. Вказана заява прийнята судом для подальшого розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2016 р. залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Прокат» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

В судовому засіданні 04.04.2016 р. судом оголошувалась перерва на 18.04.2016 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримав повністю.

В судове засідання представник відповідача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, проти задоволення позовних вимог заперечувала з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву обставини.

Представник третьої особи в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення по суті спору.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2012 р. між ПАТ «СК «Уніка» (страховик) та ТОВ «ОЛ-Лізинг» (страхувальник) був укладений договір добровільного комплексного страхування на транспорті №245002/4098/0000501 (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем марки Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що страховим випадком по страхуванню КАСКО є факт понесення збитків страхувальником внаслідок пошкодження, знищення або втрати застрахованого ТЗ та/або додаткового обладнання внаслідок подій, визначених у п. 3.1 договору.

07.06.2014 р. о 06:50 год. на дорозі М-29 Харків-Красноград-Перещепине - /М-18/ 59 км. 200 м. сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «ОЛ-Лізинг» під керуванням ОСОБА_9

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №9397666.

Відповідно до звіту дослідження спеціаліста-автотоварознавця №144822 від 24.07.2014 р., складеного Субєктом оціночної діяльності ОСОБА_5 за наслідками пошкодження автомобіля Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1, матеріальний збиток, завданий власникові такого автомобіля, становить 560 540,00 грн. та дорівнює ринковій вартості застрахованого автомобіля.

Позивач вказує, що у зв'язку з настанням страхового випадку - пошкодження автомобіля в ДТП, він звернувся до відповідача разом з необхідними документами для здійснення випалити страхового відшкодування.

Листом №2003 від 19.03.2015 р. відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з тим, що під час скоєння ДТП транспортним засобом керувала особа, яка не мала документа, що дає право на керування таким ТЗ.

Спір у справі виник у зв'язку із неправомірною, на думку позивача, відмовою у виплаті страхового відшкодування у розмірі 1 288 495,69 грн. внаслідок настання страхового випадку за Договором.

Договір є договором страхування, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування».

Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Аналогічне положення містить і стаття 979 Цивільного кодексу України, за змістом якої за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк (стаття 20 Закону України «Про страхування»).

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про страхування» та ст. 989 Цивільного кодексу України, страхувальник зобов'язаний вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення. Такий обов'язок страхувальник має виконувати з врахуванням принципу розумності.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що страховим випадком по страхуванню КАСКО є факт понесення збитків страхувальником внаслідок пошкодження, знищення або втрати застрахованого ТЗ та/або додаткового обладнання внаслідок подій, визначених у п. 3.1 договору.

07.06.2014 р. о 06:50 год. на дорозі М-29 Харків-Красноград-Перещепине - /М-18/ 59 км. 200 м. сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «ОЛ-Лізинг» під керуванням ОСОБА_6

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №9397666.

У зв'язку з настанням страхового випадку, позивач, виконуючи вимоги п. 7.1 Договору, повідомив страховика про настання спірної ДТП, а також надав страховику необхідні документи згідно з переліком.

Стаття 991 Цивільного кодексу України передбачає підстави відмови страховика від здійснення страхової виплати, крім того, у статті зазначено, що договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Також, стаття 26 Закону України «Про страхування» передбачає, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування є:

- навмисні дії страхувальника, його посадових осіб, працівників або осіб, які мають повноваження діяти від його імені, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюються а дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація таких дій встановлюється відповідно до чинного законодавства України (п. 11.1.1);

- вчинення страхувальником, його посадовою особою, працівником або особою, яка має повноваження діяти від його імені, умисного злочину, що призвів до страхового випадку (п. 11.1.2);

- подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору або ро факт настання страхового випадку (п. 11.1.3);

- отримання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, винної у їх заподіянні (п. 11.1.4);

- несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховиком перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків (п. 11.1.5);

- невиконання страхувальником умов договору (п. 11.1.6);

- інші випадки, передбачені законом (п. 11.1.7).

Таким чином, умовами Договору було передбачено право відповідача як страховика відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі невиконання страхувальником умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч.ч. 1,2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Таким чином, п. 11.1.6 Договору узгоджується з вищенаведеними приписами ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пунктом 6.3.3 Договору передбачено, що страхувальник зобов'язаний під час дії договору протягом 5 робочих днів письмово повідомити страховика про нові обставини, які впливають на ступінь страхового ризику (продаж ТЗ, заміна кузова або двигуна, установка додаткового обладнання, видача довіреності на керування ТЗ іншій особі, укладення іншого договору страхування ТЗ, передача ТЗ в оренду (суборенду), прокат, заставу, лізинг (сублізинг), користування або дарування, втрата ключів або реєстраційних документів), або зміну даних, зазначених в договорі.

Як вбачається із матеріалів справи, спірний транспортний засіб позивачем був переданий в оперативний лізинг Товариству з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Прокат» за лізинговою угодою №20142003 від 20.03.2014 р. Обставини перебування застрахованого транспортного засобу в лізингу містяться в Договорі (розділ «додаткові дані про ТЗ»).

В свою чергу, станом на момент скоєння ДТП (07.06.2014 р.) автомобіль Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1, третьою особою був переданий в прокат громадянину ОСОБА_7 за договором прокату автомобіля №6198082620 від 23.05.2014 р.

Таким чином, за змістом п. 6.3.3 Договору позивач був зобов'язаний у 5-денния строк письмово повідомити відповідача як страховика за Договором про нові обставини, які впливають на ступінь страхового ризику - передання застрахованого ТЗ в прокат.

В той же час, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження факту виконання позивачем своїх обов'язків з письмового повідомлення відповідача про обставини передання застрахованого транспортного засобу в прокат. В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що відомості про перебування застрахованого ТЗ в прокаті були направлені позивачем на адресу відповідача лише після настання спірної ДТП.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не було виконано зобов'язання, передбачене положеннями п. 6.3.3 Договору, а тому відповідачем правомірно було реалізовано передбачене п. 11.1.6 Договору право на відмову від виконання зобов'язання по виплаті страхового відшкодування.

Більш того, за змістом п. 7 договору прокату автомобіля №6198082620 від 23.05.2014 р. клієнт несе повну відповідальність за збитки заподіяні пошкодженням або втратою транспортного засобу, у разі якщо такі збитки заподіяні в результаті грубого порушення умов договору: порушення Інструкції з експлуатації транспортного засобу; буксирування іншого транспортного засобу; участь у перегонах або змаганнях, керування транспортним засобом особою, яка перебувала під впливом алкоголю або наркотичних речовин (в т. ч. ухилення від такого огляду) або не вказана у договорі прокату або не має права керування транспортним засобом; виїзд на смугу зустрічного руху коли таки виїзд заборонено ПДР; недотримання вимог дорожніх знаків, що забороняють рух; перевищення швидкості більше ніж на 20 км/год.; проїзд на заборонений сигнал світлофору або жест регулювальника; порушення правил проїзду залізничних переїздів; залишення водієм місця ДТП; навмисні дії спрямовані на пошкодження транспортного засобу; викрадення транспортного засобу з ключами або будь-якими документами на транспортний засіб (реєстраційне посвідчення, договір прокату, шляховий лист тощо).

Статтею 791 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач не має права на укладення договору піднайму. Наймач не має переважного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем. Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.

Суд відзначає, що наймач за договором прокату не має права на укладення договору піднайму. Тобто річ, взята напрокат, має використовуватися виключно самим наймачем для задоволення його особистих побутових потреб. Передавати її в тимчасове оплатне користування третім особам не дозволяється. Разом з тим, дана стаття не забороняє передачу предмета прокату у тимчасове безоплатне користування (позичку) іншим особам, наприклад членам сім'ї наймача або його друзям. В такому випадку відповідальним перед наймодавцем за стан речі залишається наймач.

Як вбачається із вказаного договору прокату, клієнтом за таким договором є громадянин ОСОБА_7, а додатковим водієм - ОСОБА_8 (п. 4 такого договору), а згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду №9397666, застрахований транспортний засіб знаходився під керуванням ОСОБА_9

Тобто, на момент скоєння ДТП 07.06.2014 р., застрахованим транспортним засобом керувала особа, яка не була вказана у договорі прокату, що зумовлює настання відповідальності за відшкодування збитків, завданих такою ДТП, саме клієнтом за договором прокату автомобіля №6198082620 від 23.05.2014 р. на підставі п. 7 такого договору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем, з урахуванням умов Договору, правомірно відмовлено у виплаті страхового відшкодування, що відповідає вимогам Закону України «Про страхування», а відтак відсутні правові підстави для стягнення з нього на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 1 288 495,69 грн.

Крім того, оскільки вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 48 318,59 грн. та 3% річних у розмірі 39 713,91 грн. є похідними від вимоги про стягнення суми страхового відшкодування, то відмова в позові про стягнення з ПАТ «СК «Уніка» суми страхового відшкодування виключає можливість задоволення позову в частині вимоги про стягнення пені.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛ-Лізинг» необхідно відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛ-Лізинг» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.04..2016 р.

Суддя В.П. Босий