ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року Справа № 905/2845/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Борденюк Є.М., Мамонтова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Металургремонт" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2016 у справі № 905/2845/15 господарського суду Донецької області

за позовомтовариства з додатковою відповідальністю "Металургремонт"

допублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

проповернення майна,

представники сторін у судове засідання не з'явились,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2015 року товариство з додатковою відповідальністю "Металургремонт" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про повернення майна за договором оперативної оренди № 4707 від 05.12.2011.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.11.2015 позов задоволено повністю. Зобов'язано відповідача повернути позивачу майно у кількості 29 одиниць (будівля ділянки № 5,9, по вул. Левченко, 1, площею 3 081 м2; трактор Т-150 Т-1101 ДК; трактор Т-16 МГ Т 1104 ДК; комп'ютер ПС/АТ-484 DX; холодильник "Днепр-2М"; водонагрівач СТД 3070; водонагрівач СТД 3071; кран МКГ-25 БР; навантажувач УНЦ-060 Т-1112ДК; причеп ПТС-12 Т-1119 ДК; зварювальне обладнання ТДМ-503, бульдозер Д-110 Т130; кран пнев/кол КС-5363 Т-1108 ДК; молот кувальний МА-4123А; верстат токарно-гвинторізний; екскаватор ЕО 2621ВТ-1105ДК; екскаватор ЕО 3322Т-1106ДК; А/бет.змішувач СБ-92077-30ЕВ; А/бет.змішувач СБ-920181-62ЕВ; А/бет.змішувач СБ-92181-79ЕВ; А/бет.насос БН-80181-04ЕВ; автобус "Ікарус-256" д/н 269-07ЕВ; автобус "ЛІАЗ-677" д/н 169-08ЕВ; автобус КАВЗ-3270 д/н 25-571ЕВ; ГАЗ-52 "Техдопомога" д/н 181-64ЕВ; кран автомобільний КС-3575 д/н А202-10ЕВ; КАМАЗ 53212 бортовий д/н 202-08ЕВ; КАМАЗ 53212 бортовий д/н 181-61ЕВ; КРАЗ-256 самосвал д/н 202-09 ЕВ) протягом 15 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2016 рішення місцевого господарського суду скасовано і прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду - залишити в силі.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення апеляційний судом норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржену постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між відкритим акціонерним товариством "Металургремонт" (орендодавцем) та публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (орендарем) 05.12.2011 укладено договір оперативної оренди № 4707, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне володіння та користування основні засоби (нежитлові приміщення, транспортні засоби, обладнання), які знаходяться за адресою: м. Маріуполь, вул. Вузівська, 9.

Пунктом 1.2. договору визначено, що склад та вартість майна з урахуванням індексації станом на 01.12.2011 визначені в Переліку майна, який погоджено сторонами, та є додатком №1 до договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що майно належить орендодавцеві на праві власності та знаходиться на його балансі.

Відповідно до положень пунктів 2.3-2.4 договору майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання акта приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною договору. Орендоване майно повинно бути передано орендарем та прийнято орендодавцем протягом 15 днів з моменту спливу строку дії договору або при його достроковому розірванні.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що останній набирає чинності з 01.12.2011 і діє до 30.11.2012.

Умовами п. 5.3.6 договору передбачено, що після припинення строку дії договору оренди або дострокового його розірвання орендар зобов'язаний повернути майно орендодавцеві за актом приймання-передачі майна.

Факт передачі вказаного майна орендодавцем орендарю підтверджується актом приймання-передачі майна від 01.12.2011.

Актами приймання-передачі (повернення) від 19.11.2014, 23.12.2014, 23.01.2015, 10.04.2015, 07.05.2015, 31.05.2015 орендарем повернуто орендодавцю частину майна, яке передане за договором оперативної оренди № 4707 від 05.12.2011. Також частину майна вивезено на підставі листів-звернень позивача № 44 від 19.09.2014, № 50 від 01.10.2014, № 52 від 06.10.2014, № 54 від 14.10.2014, № 55 від 14.10.2014, № 57 від 30.10.2014, № 74 від 18.11.2014, № 80 від 27.11.2014, № 83 від 18.12.2014, № 01 від 20.01.2015.

За твердженням позивача, відповідач в порушення умов договору передане майно повернув не в повному обсязі, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з їх доведеності та обґрунтованості, дійшовши висновку про порушення відповідачем прав позивача як законного володільця орендованого майна.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове - про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено факт використання орендованого майна відповідачем та порушення останнім права власності, володіння або користування позивача, оскільки зазначене майно описано та арештовано державним виконавцем 28.08.2014 і 22.05.2015, а тому у відповідача припинений обов'язок щодо повернення майна у зв'язку з втратою ним права користування у визначений законом спосіб.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму, Цивільним кодексом України.

Місцевим господарським судом встановлено, що договір оперативної оренди № 4707 від 05.12.2011 припинив свою дію 30.11.2012.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 5.3.6 договору після припинення строку дії договору оренди або дострокового його розірвання орендар зобов'язаний повернути майно орендодавцеві за актом приймання-передачі майна.

Апеляційним господарським судом встановлено, що в матеріалах справи наявні акти опису та арешту Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 28.08.2014 та від 22.05.2015, в яких зазначено про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з товариства з додатковою відповідальністю "Металургремонт" (позивача) заборгованості на користь Пенсійного фонду України. З зазначених актів вбачається, що перелік описаного майна та перелік майна, яке вимагає повернути позивач - повністю співпадають.

Крім цього, описане майно за актом опису та арешту майна від 28.08.2014 прийнято на відповідальне зберігання директором позивача ОСОБА_4, який попереджений про кримінальну відповідальність за розтрату, відчудження, приховування чи підміну описаного майна. Одночасно, описане майно за актом опису та арешту майна від 22.05.2015 прийнято на відповідальне зберігання інженером ОСОБА_5, який попереджений про кримінальну відповідальність за розтрату, відчудження, приховування чи підміну описаного майна. Також у вказаних актах зазначено, що описане майно на теперішній час не використовується та не задіяно у виробництві.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду, що на дату складання державним виконавцем актів опису та арешту майна від 28.08.2014 і 22.05.2015 та прийняття його на відповідальне зберігання директором позивача ОСОБА_4 та інженером ОСОБА_5, у відповідача припинено обов'язок щодо повернення майна у зв'язку з втратою ним права користування у визначений законом спосіб, а тому суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2016 - без змін.

Головуючий суддяМогил С.К.

Судді:Борденюк Є.М.

Мамонтова О.М.