Личаківський районний суд м.Львова
Справа №1-412/09
В И Р О К
ім”ям України
17 липня 2009 року Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді Мартинишина Я.М.
при секретарі судового засідання Здибель І.І.
з участю прокурора Букаловського Р.О.
захисника ОСОБА_1
при підсудному ОСОБА_2,
законному представнику підсудного ОСОБА_3,
потерпілої ОСОБА_4,
законного представника потерпілої ОСОБА_5
представнику відділу у справах неповнолітніх Личаківської районної адміністрації –
ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, раніше несудимого, непрацюючого, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5
за ч.1 ст.186 КК України, суд-
в с т а н о в и в:
Неповнолітній підсудний ОСОБА_2 04 травня 2009 року о 17:45 годин, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), на вул. Дж.Вашингтона, 7в у м. Львові підійшов до неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 і різко зірвав з її шиї золотий ланцюжок з золотим хрестиком, загальною вартістю 3000 грн., після чого з місця вчинення злочину втік.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 в присутності законного представника ОСОБА_3 в інкримінованому йому грабежі винуватим себе визнав повністю та пояснив, що 04.05.2009 року на вул.Дж.Вашингтона різко зірвав з шиї потерпілої золотий ланцюжок. Просить суворо не карати та врахувати повне відшкодування потерпілій завданої злочином шкоди.
Представник відділу у справах неповнолітніх Личаківської районної адміністрації ОСОБА_6, діючи згідно доручення (а.с.71), в судовому засіданні пояснила, що підсудний не перебуває у них на обліку.
Крім визнання винуватості підсудним, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України стверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.
Неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 в присутності законного представника ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що 04.05.2009 року до неї підійшов підсудний і несподіванно зірвав з її шиї золотий ланцюжок. Вказала, що шкода їй відшкодована, підсудний вибачився перед нею. Щодо міри покарання підсудному покладається на розсуд суду.
Перевіреними та оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_8, яка на досудовому слідстві показала, що 04.05.2009 року на вул.Дж.Вашингтона до її подруги ОСОБА_4 підійшов підсудний, зірвав з шиї потерпілої золотий ланцюжок і втік. (а.с.16)
Перевіреними та оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_9, який на досудовому слідстві показав, що 04.05.2009 року він зустрів підсудного і ОСОБА_10, з якими вирішили поїхати в центр міста. Коли проходили повз дівчат, почув крик однієї із дівчат і відразу побачив як підсудний став тікати. Через деякий час його доставили в Личаківський РВ, де він дав пояснення про вчинене. (а.с.47)
Аналогічними за змістом показаннями з приводу обставин грабежу підсудним дав на досудовому слідстві свідок ОСОБА_10, які перевірені та оголошені судом (а.с.48)
Протоколом ставки віч-на-віч між потерпілою ОСОБА_4 та підсудним ОСОБА_2 (а.с.35)
Протоколом ставки віч-на- віч між свідком ОСОБА_8 та підсудним ОСОБА_2 (а.с.36)
Таким чином, зібраними та перевіреними судом доказами винність підсудного ОСОБА_2 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежі) у потерпілої ОСОБА_4, доведена повністю. Дії підсудного кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України вірно.
Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесений до злочину середньої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, навчається, позитивно характеризується по місцю проживання та навчання (а.с.45,46), критично відноситься до вчиненого.
Обставиною, що пом’якшують покарання підсудному, суд визнає щире каяття, повне відшкодування завданої злочином збитків, вчинення злочину у неповнолітньому віці.
Обставин, що обтяжує покарання підсудному, судом не здобуто.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, тому призначивши покарання у межах санкції ч.1 ст.186 КК України у виді позбавлення волі ОСОБА_2 можливо звільнити згідно ст.ст.75,104 КК України від покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки згідно ст.76 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,-
з а с у д и в:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України та призначити покарання - 2 (два) роки позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
На підставі ст.ст.75,104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін 2 (два) роки, протягом якого він не вчинить нового злочину та належно виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і навчання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Термін іспитового строку засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту проголошення вироку.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишити до набрання вироком законної сили попередню – підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя Я.М.Мартинишин