Єдиний унікальний номер 205/2239/16-к

Един. унік. № 205/2239/16-К

Провадження №1-в/205/843/16

У Х В А Л А

13 квітня 2016 року Ленінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Нощенка І.С.

при секретарі – Безгіновій І.А.

за участю прокурора – Фетько К.О.

адвоката – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Дніпропетровську, клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі, призначеного за вироком Апеляційного суду м.Києва від 06 червня 2002 року на покарання у виді позбавлення на певний строк, -

В С Т А Н О В И В :

До Ленінського районного суду м.Дніпропетровська надійшло клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі, призначеного за вироком Апеляційного суду м.Києва від 06 червня 2002 року на покарання у виді позбавлення волі строком на п’ятнадцять років, оскільки, на його думку, в період часу з 29 грудня 1999 року до 04 квітня 2000 року, за вчинені ОСОБА_4 діяння, було передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком на п’ятнадцять років.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вважає, що клопотання заявлено необґрунтовано та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, вироком апеляційного суду м.Києва від 06 червня 2002 року, ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за ст.69, 94, 93 п. «а», «е», «з», «і», 17 ч.2-93 п. «г», «ж», «з» КК України (1960 року), ст.153 ч.2, 263 ч.1 КК України (2001 року) до довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна. Ухвалою колегії суддів палати Верховного Суду України з кримінальних справ від 28 листопада 2002 року, вирок апеляційного суду м.Києва від 06 червня 2002 року – залишено без змін.

Рішенням Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 року, дійсно, положення статті 24 Загальної частини та положення санкцій статей Особливої частини Кримінального кодексу України, які передбачають смертну кару як вид покарання, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили чинність з моменту ухвалення цього Рішення. В той же час, згідно з п.3 резолютивної частини зазначеного Рішення, ОСОБА_5 України необхідно привести Кримінальний кодекс України у відповідність з цим Рішенням Конституційного Суду України.

Як вбачається з рішення Конституційного суду України №1-5/2011 від 26 січня 2011 року в аспекті конституційного подання та конституційного звернення положення Кримінального кодексу України  1960  року із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України" від 22 лютого 2000 року, якими смертну кару як вид кримінального покарання було замінено довічним позбавленням волі, у взаємозв'язку з положеннями статей 3, 8, частини першої статті 58, пункту 22 частини першої статті 92, частини другої статті 152 Конституції України, статті 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", частини другої статті 6 Кримінального кодексу України 1960 року, частини другої статті 4, частини першої статті 5 Кримінального кодексу України 2001 року треба розуміти як такі, що пом'якшують кримінальну відповідальність особи і мають зворотну дію в часі, тобто поширюються на осіб, які вчинили особливо тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом України 1960  року, до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України", у тому числі на осіб, засуджених до смертної кари, вироки щодо яких на час набрання чинності цим законом не було виконано.

Висловлене Конституційним Судом України рішення узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, згідно яких заміна смертної кари на довічне позбавлення волі, встановлене новим кримінальним законом, а не на позбавлення волі строком на п'ятнадцять років, що як альтернативне смертній карі покарання було передбачене законом під час вчинення злочинів, не є порушенням статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (рішення «Ткачов проти України» від 13 грудня 2007 року).

Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у справі про призначення судом більш м’якого покарання, окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права — є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та межі покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного (абзац п’ятий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Такий висновок узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (рішення у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, заява №10249/03).

Таким чином, на думку суду, клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 є необґрунтованим, у зв’язку з чим задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі, призначеного за вироком Апеляційного суду м.Києва від 06 червня 2002 року на покарання у виді позбавлення волі на певний строк - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк, з моменту вручення копії судового рішення.

Головуючий: Нощенко І.С.

Копія вірна: Суддя -

Секретар -