Справа № 415/7337/15-ц

Провадження № 2/415/486/16

У Х В А Л А

09.03.16 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Бойко С.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі Лисичанської нотаріальної контори про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним, визнання права власності та визнання довідки недійсною, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Держави України в особі Лисичанської нотаріальної контори про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним, визнання права власності та визнання довідки недійсною, –

Ухвалою судді Лисичанського міського суду від 19.02.2016 року позивачу залишено без руху та позивачу було запропоновано в термін п’яти днів з часу отримання даної ухвали виправити недоліки позовної заяви, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України, а саме: зазначити ціну позову щодо вимог майнового характеру, повно викласти всі обставини, якими обґрунтовано позов, вказавши на докази, які підтверджують кожну обставину, сплатити судовий збір у розмірі 551-20 грн. за такими реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, рахунок 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу Лисичанський міський суд Луганської області, код ЄДРПОУ 05381343.

Ухвалу судді від 19.02.2016р. ОСОБА_1 отримано 15.02.2016р. про що свідчить його розписка з відміткою відділення зв`язку.

Не дивлячись на вказівки, викладені в ухвалі суду від 19.02.2016р., дана ухвала Лисичанського міського суду ОСОБА_1 виконана не була.

Позивач  ОСОБА_1 не зазначив ціну позову щодо вимог майнового характеру у відповідності до законодавства України, а вказав її в карбованцях..

Ціну позову визначає позивач у позовній заяві. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона покликається.

В позовні заяві позивач зазначив ціну позову згідно до договору купівлі продажу квартири в розмірі 857,500 купоно-карбованців, що і складає на його думку ціну позову.

Ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, з рахуванням існуючих ринкових цін дійсна вартість майна є істотно вищою.

Згідно зі ст.99 Конституції грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України (ч.1 ст.192 ЦК).

Відповідно до указу президента України № 762/96 від 25.08.1996року «Про грошову реформу в Україні» на території України єдиною грошовою одиницею є гривня. Указ було опубліковано 29.08.1996року.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду. Неправильне визначення ціни позову може призвести до необґрунтованого відкриття провадження у справі.

Оцінка правильності визначення ціни позову здійснюється судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

Неправильне визначення ціна позову, що приводить до недоплаті судового збору є не достатком позовної заяви, а тому до неї повинні застосовуватися вимоги, передбачені ст.. 121 ЦПК України,

Незважаючи на ухвалу суду від 19.02.2016року позивачем не виклав всі обставини, якими обґрунтовано позов, не вказані на докази, які підтверджують кожну обставину, позивач не вказав, яким чином порушено його особисте право  та  з  яких  підстав, передбачених  законом  він  просить  визнати  договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 дійсним та визнання права власності на квартиру за ОСОБА_1, в той же час ОСОБА_1 у своїй позовні заяві затверджує, що відповідно до договору купівлі продажу від 05.12.1994року вищевказана квартира стала належати подружжю Тришіним.

Як зазначає Пленум ВС України у Постанові № 2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суди мають звертати особливу увагу, зокрема на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних спавах» із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25.09.2015р оку,  частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В своїй позовні заяві позивач не заявляв клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

З урахуванням вимог статті 11 ЦПК України суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону № 3674-VI, з власної ініціативи.

Статтями 3 і 4 Закону № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Позивач не відноситься до категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх інстанціях відповідно до ст.ст.3,4,5 Закону № 3674-VI.

Згідно ст.121ч.2 ЦПК України , якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконав вимоги, визначені статтями119 і 120 цього Кодексу, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Якщо особі відмовлено в прийнятті позовної заяви із наведених підстав, то це не позбавляє його права звернутися до суду в контексті Конвенції про захист прав і основних свобод людини, оскільки за цією особою зберігається право порушити в суді справу за заявою.

Відмова суду в прийнятті заяви до провадження не може вважатися порушенням права на справедливий судовий захист, як це передбачено ст.55 Конституції України та статей Конвенції про захист прав і основних свобод людини, оскільки громадянин не позбавляється права особисто захищати свої права в судах нашої держави.

Керуючись ст.ст.10,82 ЦПК України, Законом № 3674-VI, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25.09.2015року,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Лисичанської нотаріальної контори про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним, визнання права власності та визнання довідки недійсною вважати неподаною та повернути її позивачеві

Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п”ятиденнного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному суді Луганської області через Лисичанський міський суд протягом п”яти днів з дня її проголошення.

Суддя: С.Л.Бойко