АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №11-51 /2007 року Головуючий у першій інстанції
Категорія: ст.ст. 115 ч. 1 суддя: Галагуза В.В.
КК України Доповідач апеляційного суду
суддя Губа О.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Карпія В.М.
суддів: Маркової Т.О., Губи О.О.
за участю прокурора: Кириленка Є.В.
потерпілої: ОСОБА_9
засудженого: ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну
справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника
ОСОБА_2 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 4
квітня 2006 року, яким засуджено:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з вищою освітою, холостого, працюючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого по АДРЕСА_1, не судимого в силу ст. 89 КК України,
- за ст. 115 ч. 1 КК України на 10 років позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних підстав.
8 березня 2005 року приблизно о 21 годині ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння в барі ІНФОРМАЦІЯ_3, розташованого на перехресті АДРЕСА_2, зустрів ОСОБА_3, з якою раніше проживав разом. В подальшому вони разом вийшли на вулицю, де ОСОБА_1 почав ображати ОСОБА_3 та вимагати від неї повернення боргу. В цей час з бару вийшов і підійшов до вказаних осіб ОСОБА_4 (рідний брат ОСОБА_3). Між ними трьома виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 наніс кулаком ОСОБА_4 удар в обличчя. До них в цей час вийшов знайомий ОСОБА_4 - ОСОБА_5, який відтягнув в сторону ОСОБА_1 і наніс йому декілька ударів по спині. Конфлікт між даними особами був припинений відвідувачами бару. ОСОБА_1 повернувся до бару, забрав свої речі і вийшов на вулицю.
Там він знову вчинив бійку з ОСОБА_5 і ОСОБА_4, в процесі якої наніс удар головою в обличчя ОСОБА_5. Після отриманого удару ОСОБА_5 відійшов в сторону. ОСОБА_1 продовжив бійку з ОСОБА_4. В процесі бійки у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на вбивство ОСОБА_4.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя, ОСОБА_1 ножем, якого мав при собі, наніс ОСОБА_4 2 удари: в ліву та праву частини грудної клітини. Внаслідок отриманих ножових поранень ОСОБА_4 помер на місці події.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, кваліфікувати його дії за ст. 118 КК України. В той же час просить вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Вказує на неповноту та односторонність досудового і судового слідства, а також на не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Посилається, що його били декілька осіб і він вимушений був захищатися. За таких обставин, вважає, що вбивство ОСОБА_4 вчинив не умисно, а при перевищенні меж необхідної оборони. Спростовує висновки експерта відносно тілесних ушкоджень, які були у нього на обличчі та голові, вважаючи їх сфальсифікованими. Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на досудовому слідстві підтверджують наявність у нього тілесних ушкоджень На думку апелянта, судом необгрунтовано відмовлено в клопотанні про виклик в судове засідання додаткового свідка ОСОБА_8 та інших працівників міліції відносно тілесних ушкоджень при його затриманні. Апелянт зазначає, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень погіршався його стан здоров'я. Крім того, на думку апелянта, судово-медична експертиза трупу ОСОБА_4 проведена неналежним чином. Також, апелянт посилається на необгрунтованність відмови в призначенні судово-психіатричної експертизи за його клопотанням і на порушення вимог ст. 273 КПК України при вирішенні цього питання. Наведена обставина, на думку апелянта, порушило його право на захист. Також посилається на порушення кримінально - процесуального закону, а саме ст.ст. 87, 87-1, 88 КПК України. Крім того, на думку апелянта, суд розглянув зауваження на протокол судового засідання неналежним чином.
В той же час просить при призначенні йому покарання врахувати, що він є єдиним годувальником, має на утриманні неповнолітню дочку, матір, 1935 року народження, та стан здоров'я останньої.
В апеляції захисник ОСОБА_2, посилаючись на неправильну судом оцінку доказів, просить вирок відносно засудженого ОСОБА_1 змінити, перекваліфікувати його дії на ст. 118 КК України, призначити покарання по цій статті та звільнити з-під варти. Посилається, що засуджений наніс ОСОБА_4 удари ножем не навмисно, а захищаючись при перевищенні меж необхідної оборони. На думку апелянта, саме ОСОБА_4 затіяв бійку в зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_1 відносно сестри ОСОБА_4 - ОСОБА_3 В ході бійки ОСОБА_1 наносились удари не тільки ОСОБА_5, але і ОСОБА_4, про що свідчать висновки судово-медичного обстеження. Оскільки, на думку апелянта, мало місце побиття ОСОБА_1 двічі: ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а тому дії ОСОБА_4 щодо ОСОБА_1 викликали неправомірний захист останнього.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, просив скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд, заперечення потерпілої ОСОБА_9 відносно апеляції ОСОБА_1, думку прокурора Кириленка Є.В. про залишення апеляції засудженого без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія судців не вбачає підстав для її задоволення.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинних дій за обставин, зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, аналіз яких суд дав у вироку, і цей висновок є обгрунтованим.
Доводи засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 за ст. 115 ч. 1 КК України засуджений необгрунтовано, оскільки вчинив вбивство ОСОБА_4 при перевищенні меж необхідної оборони, є безпідставними.
Так, із пояснень ОСОБА_1 у судовому засіданні вбачається, що 08.03.2005 року він знаходився в барі ІНФОРМАЦІЯ_3, де зустрів ОСОБА_3, з якою раніше проживав. З нею виник конфлікт із-за грошей, в якій втрутився брат ОСОБА_3 - ОСОБА_4 Потім в це трутився і хлопець з компанії ОСОБА_3 Йому були спричинені тілесні ушкодження. В ході бійки згадав про ніж, якого мав при собі, дістав його і почав ним розмахувати в бік нападаючих. Припускає, що при цьому міг нанести удари ОСОБА_4, або той сам наткнувся на ніж, яким він розмахував.
Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 раніше проживав з її дочкою, постійно ревнував її. На цьому ґрунті у них постійно були конфлікти, в ході яких ОСОБА_1 бив дочку. В подальшому вони розталися, але ОСОБА_1 неодноразово зустрічався з дочкою, хотів з нею помиритися. Якось дочка повідомила їй, що ОСОБА_1 казав, чи не боїться вона за свого брата.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_3 підтвердили, що 08,03.2005 року біля бару ІНФОРМАЦІЯ_3 саме ОСОБА_1 наніс ОСОБА_4 ножем удари.
Крім того, свідок ОСОБА_5 пояснив, що біля бару між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 виникла бійка. Він, розтягнув їх в сторони, і наніс удари ОСОБА_1 Після того ОСОБА_1 забіг у бар. Вийшов звідти одягнутий в куртку. Відразу наніс йому удар головою в обличчя, в результаті чого побігла кров. Він відійшов убік. З ОСОБА_1 в цей час бився тільки ОСОБА_4 Почув крик, що у ОСОБА_1 ніж. І відразу ОСОБА_1 почав тікати. Зі слів ОСОБА_4 йому відомо, що ОСОБА_1 наніс ОСОБА_4 удари ножем. Сам він цього не бачив.
Факт нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень підтверджується висновком судово-медичного дослідження (обстеження) № 396 від 11.03.2005 року (ах. 27).
Також свідок ОСОБА_10 бачив бійку між двома хлопцями, яку він з іншими відвідувачами бару розборонив. Через деякий час хлопець, одягнутий в чорну куртку, який бився, підійшов до іншого хлопця і почав його знову бити. Він знову розборонив їх. В цей же час в руці хлопця, який почав бійку в другий раз, побачив ніж, попередив про це. Між хлопцями знову почалася бійка і хлопець, одягнутий в чорну куртку, почав розмахувати ножем. Після цього до нього підійшов хлопець, повідомив, що його підрізали і почав втрачати свідомість.
А з пояснень свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні вбачається, що 08.03.2005 року увечері на вул. Комсомольській в м. Миколаєві зустрів свого батька ОСОБА_1, який запропонував обмінятися куртками і шапками, що вони і зробили. Йому невідомо в зв'язку з чим батько запропонував це. бачив, що батько був дуже схвильований.
Про обмін куртками і шапками з сином 08.03.2006 року не заперечував в судовому засіданні і сам ОСОБА_1
А з висновків судово-медичної експертизи речових доказів № 72 від 13.04.2005 року підтверджується, що на куртці ОСОБА_1 виявлено кров, походження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_4 (а.с. 66-71).
Крім того, свідок ОСОБА_3 пояснила, що 08.03.2005 року в барі вона зустріла ОСОБА_1, який в процесі спілкування з нею наносив їй образи, хапав за руки, вимагав повернення боргу. ОСОБА_4 - її брат вступився за неї.
З висновків судово-медичної експертизи № 491 від 09.03.2005 року (а.с. 47-50), вбачається, що смерть ОСОБА_4 настала в результаті 2 -х проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини, з пошкодженням легень і серця, які потягли за собою внутріплевральну кровотечу і тампонаду серцевої сорочки кров'ю. Наведені тілесні ушкодження утворилися в результаті дії плаского колюче-ріжучого предмету типа клинка ножа.
В судовому засіданні експерти Саніна В.В. та Трюхан С.В. пояснили, що в результаті відмашистих рухів досліджувані тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_4 утворитися не могли.
Крім того, експерт Трюхан С.В. пояснив, що з урахуванням каналів ран, вони утворилися від направлених з зусиллям 2 горизонтальних ударів. Експерт спростовує пояснення ОСОБА_1, що той наніс ОСОБА_4 ножеві поранення в ході самооборони, і пояснив, що за таких обставин, на які вказує ОСОБА_1, характер ран у ОСОБА_4 був би інший і рани не мали такої глибини - 14 та 15 см.
Також ці пояснення експертів спростовують і твердження ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_4 міг сам наткнутися на ніж в той час, коли ОСОБА_1 розмахував ножем убік нападаючих, оскільки потерпілий не міг отримати ті тілесні ушкодження, які описані в акті судово-медичної експертизи, за тих обставин, на які вказує ОСОБА_1
Крім того, також спростовуються твердження ОСОБА_1 про нанесення йому ОСОБА_5, ОСОБА_5 та іншими особами численних тілесних ушкоджень. Так, з висновку судово-медичного дослідження (обстеження) № Д-20 від 11.03.2005 року (а.с. 25) вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено тільки пошкодження у виді садна в області верхньої губи справа. Будь-яких слідів, які б вказували на боротьбу або самооборону, не виявлено. До того ж, в СІЗО м. Миколаєва при огляді ОСОБА_1 наявних тілесних ушкоджень не виявлено.
Наведеним вище доказам в сукупності з іншими доказами у справі суд дав належну оцінку і дійшов правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинних дій, за які він засуджений.
Про те, що умисел ОСОБА_1 був направлений на позбавлення життя ОСОБА_4 свідчить характер його дій, оскільки ОСОБА_1 наніс ОСОБА_4 2 удари в життєво важливий орган - грудну клітину, від чого той помер на місці. У ОСОБА_1 не було необхідності застосовувати ніж, оскільки цього не потребували, перш за все, обставини події і в цьому не було необхідності. Тому підстав розцінювати дії ОСОБА_1, як такі, що вчинені при перевищенні меж необхідної оборони, немає.
Таким чином, суд дійшов правильного висновку про наявність у ОСОБА_1 умислу на заподіяння смерті ОСОБА_4 і належним чином кваліфікував його дії за ст. 115 ч. 1 КК України.
Що стосується посилання у апеляції ОСОБА_1 на однобічність судового слідства у справі, то воно є безпідставним, оскільки як видно із протоколу судового засідання, суд дослідив усі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Твердження ОСОБА_1, що суд необгрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання про призначення судово-психіатричної еспертизи, є безпідставним, оскільки судом це клопотання розглянуто по суті. Крім того, в справі нема даних про те, що засуджений страждає будь-якими психічними захворюваннями (довідка Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 1 від 29.03.2005 року - а.с. 126).
Крім того, твердження ОСОБА_1 про необгрунтованність висновків судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_4 і судово-медичного дослідження (обстеження) щодо ОСОБА_1 також є безпідставними. Так, наведені вище висновки судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_4 і судово-медичного дослідження (обстеження) щодо ОСОБА_1 узгоджуються з доказами, перевіреними в судовому засіданні, а також з поясненнями експертів Саніної В.В. та Трюхана С.В. Даних про те, що стан здоров'я ОСОБА_1 погіршився внаслідок отриманих ним тілесних ушкоджень 08.03.2005 року, по справі відсутні.
Також безпідставні твердження ОСОБА_1 щодо порушень вимог ст.ст. 87, 87-1, 88 КПК України, оскільки в справі є належним чином оформлений протокол судового засідання, зауваження на який судом розглянуто згідно вимог КПК України. Судовий процес за клопотанням ОСОБА_1 фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Проте, при відтворенні технічного запису судового процесу частина запису з технічних причин не відтворилася, що не порушує його право на захист і не є підставою скасування вироку з цього приводу.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65, 66, 67 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до особливо тяжких, та дані про особу засудженого, в тому числі позитивну характеристику з місця роботи, стан здоров'я, а також каяття засудженого у вчиненому.
Підстав для перекваліфікації дій засудженого з мотивів, викладених в апеляції, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без змін.