Справа № 555/369/16-а

Номер провадження 2-а/555/30/16

ПОСТАНОВА

іменем України

15 квітня 2016 року Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Мельника В. Я.

при секретарі Лисенко О. Л.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції міста Києва ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вказує в заяві, що надійшла до суду 22 лютого 2016 року, що згідно протоколу серії ПС 2 № 841556 відповідачем його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу.

Зазначає, що 15 лютого 2015 року о 22 годині 20 хвилин у Київській області, Києво-Святошинський район, на автодорозі Київ - Чоп, 21 кілометр, коли він керував автомобілем "Mitsubishi Lancer", державний номерний знак № НОМЕР_1, його було зупинено інспектором Огнєвіним В.Ю. з тих підстав, що він керував автомобілем з недостатньо освітленим номерним знаком, чим порушив вимоги п. 30.2 Правил дорожнього руху, та оскільки ним не було пред'явлено поліс цивільно-правової відповідальності згідно з вимогами п. 2.1 Правил його піддано штрафу за ч.1 ст.126 КУпАП.

Вважає, що застосоване до нього стягнення є незаконним, неправомірним та необгрунтованим з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення, а саме: ознак умислу чи необережності (згідно ст. 9 КУпАП).

Обгрунтовує це наступним - перед початком руху він перевірив справність освітлення транспортного засобу, в тому числі номерного знаку, технічна особливість конструкції якого передбачає дві лампочки для його освітлення, вимог Правил дорожнього руху під час його зупинки інспектором він не порушував, автомобіль був справним, під час руху помітити вказану несправність неможливо, дізнавшись про недолік від інспектора, відразу ж під час зупинки його виправив.

Припускає, що контакт відійшов через нерівності на дорозі. А усунення ним порушення на місці, на його думку, свідчить про відсутність бажання і умислу керувати автомобілем з непрацюючим освітленням номерного знаку.

Покликається також на недотриманя інспектором вимог ст. 21.2-21.3 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"

Просить скасувати оскаржувану постанову, а справу провадженням закрити.

Представник Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 заперечив проти позову ОСОБА_1, вказав у запереченні від 25 березня 2016 року, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_4 та вимоги інспектора про пред'явлення полісу були правомірними, а притягнення водія до адміністративної відповідальності законним. Просить в позові відмовити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 підтримав вимоги адміністративного позову з підстав у ньому наведених.

Вислухавши позивача ОСОБА_4, оглянувши надані докази, давши оцінку запереченням представника третьої особи, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З постанови серії ПС 2 № 814556 від 15 лютого 2016 року відомо, що цього числа о 22 годині 20 хвилин інспектор Огнєвін В.Ю. в діях позивача встановив порушення вимог п. 2.1 «г» Правил дорожнього руху – керування ним автомобілем без полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вказаною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 425 гривень.

Частиною першою ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред’явили для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування або розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само поліса (договору) обов’язкового страхування власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Аналогічна норма про обов’язок водія мати при собі страховий поліс і пред’явити його на вимогу працівника поліції у випадках, передбачених законодавством, міститься в ст. 16 Закону України «Про дорожній рух».

Тобто, відповідальність за керування автомобілем без поліса (договору) обов’язкового страхування власників наземних транспортних засобів настає лише у випадках, передбачених законодавством.

Такі випадки передбачені Законом України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Зокрема статтею 21.2. Закону встановлено, що контроль за наявністю договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється:

відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.

А стаття 21.3. цього Закону передбачає, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов’язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред’являється посадовим особам органів, визначених у п. 21.2. цієї статті, на їх вимогу.

Таким чином, інспектор, встановивши в даному випадку відсутність страхового полісу у водія, що хоча і є порушенням п. 21.3. Закону "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", вправі був притягувати його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, у разі наявності факту та документального оформлення порушення ним вимог Правил дорожнього руху.

Сама по собі відсутність у водія страхового полісу при керуванні транспортним засобом за відсутності вищезазначених обставин не тягне за собою адміністративної відповідальності.

Отже, зупинивши водія ОСОБА_4 за порушення вимог п. 30.2 Правил дорожного руху, який вимагає, що номерні знаки повинні бути чистими і достатньо освітленими, інспектор повинен був скласти протокол за ч.1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнути позивача до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, а тоді вирішити питання про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 цього Кодексу за порушення вимог п. 2.1 "г" Правил дорожнього руху.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 пояснив, що за будь-якою іншою статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення, в тому числі за керування автомобілем з технічними несправностями, його до відповідальності інспектором притягнуто не було, доказів цього стороною відповідача суду також не надано.

Отже, не притягнувши водія ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, відповідач не вправі був притягувати його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, дії інспектора слід визнати протиправними. А його постанову про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення – скасувати.

Вимога про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає, оскільки підстави для закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення передбачені ст.247 КУпАП і таке рішення може бути прийняте лише особою, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення по суті.

На підставі ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись ст. ст.158-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною і скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС 2 № 814556 від 15 лютого 2016 року, винесену інспектором патрульної поліції міста Києва, роти № 8, батальйону № 3, молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2, про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її прооголошення, а відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в той же строк з дня отримання її копії.

Суддя: ОСОБА_5