Справа № 2-27/08

РІШЕННЯ

Іменем України

13 листопада 2008 року         м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

Головуючого - судді Панченко О.М.

При секретарі - Димовій Л.В., 

За участю позивача ОСОБА_1, яка діє також в якості представника відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3, представника позивачів ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_6,

розглянув справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, виконкому Бердянської міської ради, треті особи КП БМР „Житлосервіс-3", ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, про виділ частки в натурі, припинення спільної часткової власності, визнання права власності на цілу квартиру,

за додатковим позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, територіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради про визнання дійсним договору конкретного користування, визнання права власності на самовільно переобладнану та переплановану квартиру,

зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконкому Бердянської міської ради, треті особи КП БМР „Житлосервіс-3", ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про виділ частки в натурі, припиненні сумісної власності, визнанні права власності на цілу квартиру,

встановив:

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просили виділити в натурі в окрему квартиру в рахунок належних їм 3/5 часток в квартирі АДРЕСА_1,

визнати за ними право власності на цілу квартиру та припинити право спільної часткової власності на згадану квартиру з відповідачем.

В наступному позивачі заявили додатковий позов, в якому просили визнати дійсним договір, укладений між сторонами, якім визначено порядок користування спірною квартирою.

Відповідач, погодився з позовом, заявленим до нього, і пред'явив зустрічний позов, в якому просить виділити в натурі в окрему квартиру в рахунок належних йому 2/5 частин в квартирі АДРЕСА_1, визнати за ним право власності на цілу квартиру та припинити право спільної часткової власності на згадану квартиру з позивачами.

В судовому засіданні позивачі і відповідач пояснили, що вони мешкали у комунальній квартирі. Порядок користування був встановлений правовстановлювальними документами. Намагаючись поліпшити свої житлові умови, сторони дійшли згоди, що можуть змінити порядок користування квартирою, провести незначне перепланування та розділити квартиру на дві окремих, ізольованих квартири.

Оскільки таке перепланування не порушило права інших осіб, зокрема тих, що мешкають у будинку, вони бажають узаконити проведену перебудову та просять позови задовольнити.

Представник виконкому Бердянської міської ради, залученого ухвалою суду в якості відповідача, Огуз І.А. проти позову заперечував, посилаючись на те, що перепланування квартири було зроблено без належного проекту та дозволу, тобто самовільно.

В якості третіх осіб суд залучив співвласників будинку та комунальне підприємство „Житлосервіс-3", на балансі якого перебуває будинок.

Представник КП „Житлосервіс-3" Калаянов В.М. проти позову заперечував, мотивуючи тим, що перепланування проведено без згоди співвласників, тому один з них - ОСОБА_6 постійно скаржиться.

Треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 направили до суду заяви, в яких не заперечують проти задоволення позовів, просять справу розглянути в їх відсутність.

Треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_9, про свою згоду на участь в справі не повідомили, справу розглянуто без них відповідно до ч.3 ст. 36 ЦПК України.

До суду із заявою про участь в справі звернулася ОСОБА_17, повідомлена про час і місце розгляду справи в судове засідання 09.10.08 року не з'явилася, доказів своєї причетності до справи не надала, тому з

урахуванням думки сторін суд ухвалив про відмову в її допуску до участі в справі.

Третя особа ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що він є власником квартири АДРЕСА_2, яка знаходиться поверхом вище, ніж квартира № 2, та реконструкцію незаконно зроблено без його згоди. Стверджує, що йому створені перешкоди, тому що внаслідок перепланування порушений санітарний стан його квартири, вентиляція, з'явилася сирість, оскільки в коридорі ОСОБА_1 обладнана ванна та туалет, під підлогою першого поверху змонтували комунікації, внаслідок чого є запах в його квартирі, туалет і ванна ОСОБА_5 знаходиться під його кухнею. Також вважає, що порушені конструктивні елементи будинку, при проведенні будівельної експертизи не врахована наявність підвалу під будинком. Просить в позовах відмовити.

Суд, аналізуючи надані в справі докази, дійшов наступного висновку.

Квартира, яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_5, є комунальною.

Як вбачається із свідоцтва про право власності на житло від 22.08.97 року, позивачам ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить 3/5 частки квартири АДРЕСА_1. В їх користуванні знаходяться кімнати № 7, № 8, кухня № 3, а в спільному користуванні - коридор № 1, коридор № 2, вбиральня № 5, шафа №6.

Інша частина квартири - 2/5 частки, належить на праві власності на підставі договору дарування від 31.07.04 року відповідачу ОСОБА_5, в його окремому користуванні знаходяться кімната № 9, кухня № 4, лоджія.

Між співвласниками 01.08.04 року укладено угоду, відповідно до умов якої досягнуто згоди щодо зміни порядку користування спільною власністю, а саме - здійснено обмін кухнями, ОСОБА_5. Зобов'язаний обладнати окремий вихід з квартири, при цьому він втрачає право на користування туалетом, шафою та коридором. Сторони також домовилися про самостійне виконання ремонту в своїх частках квартири.

Суд вважає, що така угода відповідає ст. 628 ЦК України.

Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їх часток у праві спільної власності посвідчено нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка згодом придбає частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору суд може визнати договір дійсним, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, який підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору.

За таких обставин суд вважає, що в цієї частині позов слід задовольнити.

Щодо визнання права власності за сторонами на реконструйовані квартири, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни в квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, реконструкція квартири здійснювалася без належного проекту та дозволу. Згідно з відповіддю Управління житлового господарства виконкому Бердянської міської ради від 07.08.04 року № 1192 на ім'я ОСОБА_6, за вчинене порушення на ОСОБА_5 накладено адміністративний штраф.

Проте, на думку суду, це не може бути перешкодою для задоволення позову, оскільки за умови дотримання вимог ст. 383 ЦК України, позивачі та відповідач ОСОБА_5 вправі ставити питання щодо поділу майна, що є у спільній власності відповідно до ст. 367 ЦК України та припинення права спільної часткової власності на нього.

Згідно з висновком експертизи, призначеної за ухвалою суду, якій є в матеріалах справи, та усним поясненням, яке було надано експертом ОСОБА_18 у судовому засіданні, переобладнання та перепланування, проведене у квартирі АДРЕСА_1, в цілому відповідає вимогам ДБН України В.2.2-15-2005 „Житлові будинки, основні положення" та ВСН 61-89(р) „Реконструкція і капітальний ремонт житлових будинків". Застереження, які виникли у експерта під час дослідження, а саме - необхідність влаштування подвійних дверей та тамбуру у приміщенні, що знаходиться в користуванні ОСОБА_5, виконані, про що свідчить довідка експерта від 15.06.07 року, та його висновок під час судового засідання.

За висновком експерта можливий виділ у натурі після переобладнання та перепланування в окрему цілу квартиру (позначену за схемою експерта квартирою № 2) приміщення, що складається з коридору № 1 площею 5, 0 кв.м., житлової кімнати № 2 (7) - площею 12, 5 кв.м., житлової кімнати № 3 (8) площею - 16, 9 кв.м., санвузла № 4 площею - 2, 6 кв.м., кухні № 5 (4) площею 7, 3 кв.м., вбудованої шафи № 6 площею 0, 4 кв.м., житловою площею 29, 4 кв.м., загальною площею 44, 7 кв.м.; а також квартиру, позначену за схемою експерта № 2а, що складається з коридору № 1 площею 3, 8 кв.м., житлової кімнати № 4(9) площею 16, 2 кв.м., кухні № 2(3) площею 4, 7 кв.м., санвузла № 3 площею 2, 3 кв.м., загальною площею 27, 0 кв.м., житловою площею 16, 2 кв.м.

При цьому експерт стверджує, що технічний стан несучих і огороджувальних конструкцій належних до приміщення квартири, що

переплановано і переобладнано, задовільний, забезпечує міцність та усталеність будівлі. Норми санітарно-гігієнічного благополуччя та пожежної безпеки е порушені. Забезпечено подальшу експлуатацію житлового будинку за умови виконання норм і правил техніки безпеки. У процесі візуального обстеження конструкцій приміщення квартири та належних до неї несучих і огороджувальних конструкцій будинку, будь яких деформацій, тріщин, прогинів виниклих за рахунок переобладнання та перепланування, які впливають на несучі якості будинку не виявлено.

За таких обставин суд вважає, що під час реконструкції дотримано вимог ч. 2 ст. 383 ЦК України.

Заперечення, які висловлює проти позову третя особа ОСОБА_6, суд не приймає наступних підстав.

Як пояснив в судовому засіданні експерт ОСОБА_18, будинок забудови довоєнних років, реконструйований в 50-х роках минулого століття, не відповідає сучасним будівельним нормам, тому має бути враховано, що внаслідок перепланування також зберігаються ці відхилення. Експерт зауважив, що посилання третьої особи ОСОБА_6 на наявні порушення його прав не відповідають дійсності, оскільки він живе на другому поверсі будинку та переобладнання і перепланування його не стосуються.

Також суд приймає до уваги, що третя особа ОСОБА_6 не надав належних доказів того, що його права порушені.

Суд приймає до уваги, що комунальну квартиру за свій рахунок власники переобладнали в ізольоване житло, чим поліпшили свої житлові умови.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 15, 60, 208, 215 ЦПК України, ст. 220, 383, ч. 4 ст. 358, 367 ЦК України, суд

вирішив:

Позови задовольнити.

Визнати дійсним договір від 01.08.04 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_5 з іншого боку, відповідно до якого в користування ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 перейшли кухня № 4 площею 4 кв. м., туалет № 5 площею 0, 9 кв. м., комора (вбудована шафа) № 6 площею 0, 4 кв.м., коридори № 1 площею 7, 2 кв.м. і № 2 площею 1, 9 кв.м., а в користування ОСОБА_5 кухня № 3 площею 6, 9 кв.м., що розташовані в квартирі АДРЕСА_1.

Виділити в натурі в окрему квартиру в рахунок належних ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 3/5 часток в квартирі АДРЕСА_1: кімнату № 8 площею 16, 9 кв.м., кімнату № 7 площею 12, 5 кв.м., кухню № 4 площею 4, 0 кв.м., вбиральню № 2 площею 1, 9 кв.м., коридор № 1 площею 4, 3 кв.м., комору (вбудовану шафу) № 6 площею 0, 4 кв.м. та визнати за ними право власності на цілу квартиру, яка зазначена у плані за висновком експерта квартирою № 2.

Виділити в натурі в окрему квартиру в рахунок належних ОСОБА_5 2/5 часток в квартирі АДРЕСА_1у кімнату № 9 площею 16, 2 кв.м., кухню № 3 площею 6, 9 кв.м., лоджію площею 4, 4 кв. м. та визнати за ним право власності на цілу квартиру, яка зазначена у плані за висновком експерта квартирою № 2а.

Припинити право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_5 з іншого боку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу - протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження в апеляційний суд Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд в порядку, передбаченому ст. 292-296 ЦПК України.