Справа № 11099\2006. Головуючий в 1 -1 інстанції
Категорія 18\1У\ Бардін О.С.
Доповідач Карнаух В. В.
РІШЕННЯ
Іменем України
2006 року грудня 21 дня колегія судців судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого: - судді Михайлів Л.В.,
суддів: - Митрофанової Л.В., Карнаух В.В.,
при секретарі - Кобзєвій К.І.,
за участю позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 грудня 2005 р. за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу по договору позики, штрафу та індексу інфляції -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 грудня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: з відповідача на її користь стягнено 6600 грн. боргу, 12012 грн. штрафу, суму інфляції у розмірі 1504 грн., державне мито у сумі 201 грн. 17 коп. та витрати на оплату правової допомоги - 50 грн..
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду та про ухвалення нового рішення, яким просить відмовити позивачці в задоволені позову у повному обсязі, оскільки судом першої інстанції при його постановлені були порушені норми матеріального та процесуального законодавства, а саме: судом постановлено рішення не по оригінальному примірнику договору позики, а по його копії; суд необгрунтовано стягнув штраф з відповідача; суд неправильно керувався нормами цивільного Кодексу України, який вступив в силу 01.01.2004.; висновки суду не відповідають обставинам по справі.
Відповідач та його представник, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці в задоволені позову у повному обсязі, оскільки судом першої інстанції при його постановлені були порушені норми матеріального та процесуального законодавства, а саме: судом постановлено рішення не по оригінальному примірнику договору позики, по його копії; суд необгрунтовано стягнув штраф з відповідача; суд неправильно керувався нормами цивільного Кодексу України, який вступив в силу 01.01.2004.; висновки суду не відповідають обставинам по справі.
Позивачка та її представник, кожен окремо, проти апеляційної скарги заперечують, вважають рішення суду таким, що відповідає нормам діючого законодавства.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що згідно нотаріально засвідченому договору позики 21 листопада 2002 року відповідач ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_6 гроші у сумі 6 600 грн. без нарахування відсотків, які зобов'язався повернути 21 листопада 2003 року. Цей факт підтверджується договором позики, зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1, який надала позивачка колегії суддів.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції у відповідності до норм цивільного Кодексу України в ред.. 1963 p. та Цивільного Кодексу України в ред. 2004 p., дійшов правильного висновку про необхідність стягнення суми боргу у розмірі 6 600 грн. на користь позивачки та суми інфляції у розмірі 1504 грн.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про незаконність посилання суду на норми Цивільного Кодексу України в ред.. 2004 року, є необгрунтованими, оскільки відносини між сторонами виникли на час дії ЦК України в ред. 1963 року і продовжують існувати після набрання чинності ЦК України 2003 року, а з 01 січня 2004 року відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, застосовуються норми ЦК України 2003 року.
Однак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки штрафу у розмірі 12012 грн., посилаючись на п.7 договору позики, оскільки на час укладення цього договору , такі санкції діючим на той час законодавством не були передбачені.
Доводи відповідача про те, що він повернув суму боргу ОСОБА_6, що суд не перевірив його докази в цій частині та інші доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки штрафу у розмірі 12012 грн. слід скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволені позову в цій частині відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303,307, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Довгинцівського районного суду р. Кривого Рогу від 29 грудня 2005 р. в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 штрафу у розмірі 12012 грн. скасувати. Відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову про стягнення з ОСОБА_3 на її користь штрафу у розмірі 12012 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України в двомісячний термін з дня набрання ним законної сили.