ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
26.03.07 Справа № 5/3223-18/174А
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Дубник О.П.,
Орищин Г.В.
при секретарі Горбач Ю.Б.,
з участю представників:
від скаржника (відповідача) –Феденьків І.М.
від позивача – не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі від 30.01.2007 року вих..№979/9/10
на постанову господарського суду Львівської області від 19.01.2007 року, суддя Мартинюк В.Я.
у справі № 5/3223-18/174А,
за позовом Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Львів
до відповідача Державної податкової інспекції у Жидачівському районі (правонаступник Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції), м.Жидачів
про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2006 року №0002161500, №0002151500, №0002061500/318, №0002031500/317, №0002141500, №0002121500/328, №0002171500/329, №0002131500/330, №0002181500/327, №0002191500/326, №0002201500/324, №0002111500/323, №0002101500/322, №0002091500/321, №0002081500/320, №0002071500/319.
Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.
Постановою господарського суду Львівської області від 19.01.2007 року по справі №5/3223-18/174А позов ДП «Львівський облавтодор»ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення №0002121500/328 в частині зобов’язання позивача сплатити штраф в сумі 1841,92 грн., №0002131500/330 в частині зобов’язання позивача сплатити штраф в сумі 3601,65 грн., №0002181500/327 в частині зобов’язання позивача сплатити штраф в сумі 400 грн. В іншій частині в позові відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що органом державної податкової служби несвоєчасно, тобто з порушення розумного строку –1095 днів, застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції оспореними податковими повідомленнями-рішеннями: №0002121500/328 (застосовано штраф у розмірі 10% за платежем податок на додану вартість) в сумі 1841 грн. 92 коп.; №0002131500/330 (застосовано штраф у розмірі 20% за платежем податок на додану вартість) в сумі 3601 грн. 65 коп.; №0002181500/327 (застосовано штраф у розмірі 20% за платежем податок на прибуток) в сумі 400 грн. 00 коп., оскільки судом взято до уваги те, що у відповідності до вимог п.17.3 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум, та те, що з моменту сплати позивачем податкового боргу та виникнення права у податкового органу на застосування штрафу пройшло понад 1095 днів.
А тому, господарський суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог в частині неправомірності нарахування органом державної податкової служби зазначених штрафів в податкових повідомленнях-рішеннях, які наведені вище.
Що стосується сум штрафів, які визначені органом державної податкової служби без пропуску строків давності визначених підп.15.1.1 п.15.1 ст.15 згаданого Закону, то такі визначені органом державної податкової служби правомірно, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Жидачівському районі Львівської області подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Львівської області від 19.01.2007 року по справі №5/3223-18/174А скасувати в частині задоволених позовних вимог
Зокрема скаржник зазначає про те, що відповідно до пп.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181-ІІІ визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.
Представник скаржника (відповідача) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задоволити.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:
Миколаївською МДПІ (Жидачівське відділення) проведено перевірку позивача на предмет своєчасності розрахунків з бюджетом, за наслідками якої 11.03.2007 року складено акт за №90-15-0-26231317.
Перевіркою встановлено факти несвоєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов’язань, чим порушено пп.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та відповідно до ст.11 Закону України «Про систему оподаткування та п.п.17.1.7 п.7.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до ДП „Львівський облавтодор” застосовано штрафні (фінансові) санкції.
На підставі вищезазначеного акту Жидачівським відділенням Миколаївської МДПІ Львівської області 13.03.2006 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №0002161500, №0002151500, №0002061500/318, №0002031500/317, №0002141500, №0002121500/328, №0002171500/329, №0002131500/330, №0002181500/327, №0002191500/326, №0002201500/324, №0002111500/323, №0002101500/322, №0002091500/321, №0002081500/320, №0002071500/319.
Скаржник просить скасувати постанову від 19.01.2007 року по справі №5/3223-18/174А в частині задоволених позовних вимог і прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю.
Суд, заслухавши представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно п.п.5.1 ст.5 Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” - податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.3 Закону України №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Зазначений Закон дає визначення штрафної санкції як плату у фіксованій формі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Відповідно до абз.1 преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Пунктом 17.1 статті 17 якого визначено штрафні санкції за порушення податкового законодавства. Так, підпунктом 17.1.7 пунктом 17.1 статті 17 цього Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Слід зазначити про те, що в даному випадку податковий орган не визначав податкове зобов’язання позивача (збільшував чи зменшував його), яке було самостійно визначено позивачем при поданні ним податкової декларації і є узгодженим, а застосовував штраф за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.
Як зазначалось вище в постанові суду апеляційної інстанції, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.
Зазначене дає підстави стверджувати, що штрафні санкції застосовані до позивача спірними податковими повідомленнями-рішеннями, не є податковим зобов’язанням, а відтак, на них не розповсюджуються положення ст.15 Закону України №2181-ІІІ.
Таким чином, п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідно до якого податковий орган за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках зазначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання, застосовується лише при визначенні податкових зобов’язань, а не штрафних санкцій.
Згідно з наведеним вище, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції, визначені у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню
Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі від 30.01.2007 року вих. №979/9/10 задоволити.
Постанову господарського суду Львівської області від 19.01.2007 року по справі №5/3223-18/174А - скасувати, прийняти нову постанову.
В позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Дубник О.П.
Орищин Г.В.