Справа № 182/4040/22

Провадження № 1-кп/0182/762/2023

У Х В А Л А

Іменем України

21.11.2023 року                                                        м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді                              ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання                 ОСОБА_2 ,        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022041340000975 від 31.08.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора (в режимі відеоконференції) – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого (в режимі відеоконференції) – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

1.В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), а саме: переховування від суду, вплив на свідків, оскільки останній обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, та він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти заявленого клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .

4.Захисник ОСОБА_5 заперечив проти заявленого клопотання прокурора. Зазначивши, що обвинувачений тримається під вартою 15 місяців, свідки до суду не доставляються, ОСОБА_3 має міцні соціальні зв`язки, а також у останнього є новонароджена дитина.

5.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив та підтримав раніше заявлене ним клопотання, вважаючи, що заявлені ризики продовжують існувати.

6.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд приходить до таких висновків.

7.В судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжувався, зокрема до 23 листопада 2023 року включно. Також судом визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

8.Згідно з вимогами ст.331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

9.Відповідно до вимог ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.

10.Згідно із вимогами ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

11.Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

12.Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (рішення ЄСПЛ «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України»).

13.«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти України»).

14.Стороною захисту не спростовується питання обґрунтованості підозри, а тому суд доходить висновку, що наявна підозра у вчиненні обвинуваченим вказаного кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.

15.Обґрунтовуючи клопотання прокурор послався на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків.

16.При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

17.У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia N 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

18.Суд враховує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років, його вік та стан здоров`я, соціальні зв`язки, тому суд вважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від суду.

19.Суд також враховує і відсутність законних джерел доходів та репутацію обвинуваченого, тому суд приходить до висновку, що ризики на які посилається прокурор не зменшились та продовжують існувати.

20.Оцінюючи можливість впливу обвинуваченого на свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1,2 ст. 23, ст.224 КПК України), в даному кримінальному провадженні свідки ще не допитані (допитано лише двох свідків). За таких обставин ризик впливу на свідків продовжує існувати.

21.Також судом враховується і та обставина, що під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу та заявленого клопотання стороною захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, стороною захисту не надано жодного належного доказу, який свідчив би про необхідність зміни вже обраного запобіжного заходу.

22.Посилання сторони захисту на те, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, новонароджену дитину, на думку суду не може бути самостійною підставою для зміни запобіжного заходу.

23.За сукупності таких обставин, на даний час, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

24.На підставі викладеного клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.

25.Також, враховуючи всі обставини справи, суд не вбачає підстав, для зміни розміру застави.

Керуючись статтями 177, 183, 331, 371, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

2.В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу – відмовити.

3.Продовжити щодо  ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 діб, до 18 січня 2024 року включно, із можливістю внесення застави в розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 268 400 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень 00 коп.

4.У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду,  ОСОБА_3 з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на нього покладаються такі обов`язки:

- прибувати до суду у визначений час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

5.Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

6.Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 24.11.2023.

Суддя: ОСОБА_1