Справа180/556/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2016 рокуМарганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої - судді - БЕСПАЛЬОК О.А.

при секретарі - ГАНОЧЕНКО Л.В.

з участю прокурора - ОЛІЙНИКА А.О.

представника потерпілого - ОСОБА_1

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Марганці кримінальне провадження № 12016040330000142 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого по АДРЕСА_2 українця, громадянина України, з середньою освітою, машиніста електровоза в ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», одруженого, військовозобов'язаного, на обліку у Нікопольському ОМВК, б/п, раніше судимого вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2010 року за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі, ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2013 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 3 дня,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, військовозобов'язаного, на обліку у Нікопольському ОМВК, маючого на утриманні матір ОСОБА_4 інваліда ІІІ групи, офіційно не працюючого, раніше судимого вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 червня 2013 року за ч.1 ст. 309 КК України на 1 рік 6 місяців 14 днів позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, 27 лютого 2016 року близько 22 години 00 хвилин знаходився неподалік будинку № 15, що по Південному кварталу у м.Марганці Дніпропетровської області, де у нього виник умисел на таємне викрадення кабелю підземного зв'язку. Реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і, бажаючи їх настання, ОСОБА_2 27 лютого 2016 року біля 22 години, знаходячись неподалік будинку № 15, що по Південному кварталу у м.Марганці Дніпропетровської області, шляхом вільного доступу, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, з корисливих мотивів, за допомогою металевого лому пересунув металеву кришку колодязя підземної телекомунікації, побачивши кабель зв'язку, відтягнув до себе та перерізав його за допомогою садових ножиць, викравши належний ПАТ «Укртелеком» кабель зв'язку маркування ТПП 50х2х0,4, довжиною 36 метрів, вартістю 1.200 гривень 40 копійок, чим спричинив ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 19 березня 2016 року близько 04 години, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшли на територію дитячого грального майданчика «Рошен», розташованого у сквері, що по вул. Єдності, напроти будинку № 29 у м.Марганці. На виконання свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, переконавшись що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою металевого лома, пересунув кришку колодязя підземної телекомунікації, після чого, за допомогою садових ножиць перерізав фрагмент кабелю зв'язку маркування ТГ 50х2ї0,4, довжиною 91 метр, вартістю 49 грн. 13 коп. за 1 метр, на загальну суму 4.471 грн. 19 коп., однак не довели свого умислу до кінця, з причин, що не залежали від їх волі, так як не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, а саме, не мали можливості розпорядитися викраденим майном, так як в момент вчинення були затримані працівниками поліції, чим спричинили ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину у вчинених злочинах визнали повністю, дали пояснення, аналогічні пред'явленому обвинуваченню, щиро розкаялися. Просили суд суворо не карати, не позбавляти їх волі.

Суд з'ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз'яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст. 394 КПК України. З урахуванням думки усіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинувачених, представника потерпілого, дослідженням письмових доказів та документів, що стосуються особи обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні доведена повністю і їх дії слід кваліфікувати за ч.3 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб. Крім того, дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, те, що вони вчинили злочин проти власності, тобто вчинили злочин середньої тяжкості.

Суд також враховує особу обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які раніше судимі, на обліках у психо-, наркологічному диспансерах не перебувають, за місцем проживання характеризуються позитивно. Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинувачених, визнання ними своєї вини. Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що мірою покарання, необхідною і достатньою для перевиховання обвинувачених і попередження нових злочинів може бути міра покарання в межах санкцій статті, за якою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються. Однак, враховуючи, що обвинувачені визнали себе винними у вчинені злочинів, щиро розкаялися, суд приходить до висновку, що обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 доцільно на підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

З положень ч.2 ст. 65 КК України вбачається, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Саме такий вид покарання суд вважає достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення нових злочинів.

Представником позивача ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_1 заявлено цивільний позов до обвинувачених по епізоду вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України на суму 8.741 грн. 89 коп. Однак, до початку розгляду справи останній уточнив позов, збільшивши такий, просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 9.403 грн. 35 коп.

Обвинувачені - відповідачі позов визнали повністю, не заперечили про його задоволення.

Суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченими злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України (саме по даному епізоду пред'явлено цивільний позов), судом достовірно встановлено, що саме обвинуваченими заподіяно матеріальну шкоду ПАТ «Укртелеком», а тому цивільний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю, частково чи відмовляє в ньому.

Нормами ч.2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно доч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» № 3 від 31 березня 1989 року передбачено, що при розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, а також чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.

Суд вважає обгрунтовним суму завданої матеріальної шкоди обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у розмірі 9.403 грн. 35 коп., яка складається з 4.471 грн. 19 коп. (91 метр викраденого кабелю Х 49 грн. 13 коп. за 1 м), 4.270 грн. 70 коп. - вартості відновлювальних робіт, 661 грн. 46 коп. - упущеної вигоди (згідно п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України), тому така підлягає солідарному стягненню з обвинувачених.

Процесуальні витрати у розмірі 703 грн. 68 коп. за проведення експертизи № 9/4.2-195 від 30 березня 2016 року підлягають солідарному стягненню з обвинувачених.

Речові докази, а саме, 91 метр кабелю ТГ 50х2х0,4 мм підлягає поверненню ПАТ «Укртелеком» та залишенню у його користуванні, садові ножиці та монтіровка, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_6 - знищенню.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 118, 124, 127, 129, 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.3 ст.15 - ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі, за ч.3 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України у виді 1 року 3 місяці позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 1 року 1 місяць позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк на 1 рік 1 місяць.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- не змінювати місця проживання та праці без повідомлення органів кримінально-виконавчої інспекції;

- періодично з'являтись на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15 - ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- не змінювати місця проживання та праці без повідомлення органів кримінально-виконавчої інспекції;

- періодично з'являтись на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» 9.403 грн. 35 коп. завданої матеріальної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави 703 грн. 68 коп. процесуальних витрат за проведення експертизи.

Речові докази, а саме, 91 метр кабелю ТГ 50х2х0,4 мм повернуто ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» та залишити у його користуванні, садові ножиці та монтіровку, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2 - знищити.

Запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч.2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оскаржувалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим, представнику потерпілого та прокурору.

СУДДЯ О.А. БЕСПАЛЬОК