Справа № 191/3882/23

Провадження № 2/191/1032/23

У Х В А Л А

іменем України

20 листопада 2023 року                                        м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді -Костеленко Я.Ю.,

за участю секретаря- Омельченко К.В.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4  – ОСОБА_3  заявив клопотання про надання сторонам строку для примирення, обґрунтовуючи тим, що позовні вимоги вони не визнають, тому і просять зупинити провадження та надати строк на примирення, оскільки сторони знаходяться в різних країнах і це унеможливлює їх спілкування. Вважає, що строку в один календарний місяць буде достатньо. Крім того, зазначив, що такого терміну достатньо для того, щоб іншим судом було вирішено питання про встановлення режиму окремого проживання подружжя.

       Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення клопотання категорично заперечувала та пояснила, що хоче розлучитися з відповідачем, оскільки між ними немає порозуміння, не має взаємоповаги. З відповідачем не підтримують відносин з липня 2022 року, це не пов`язано з її переїздом до Франції, у них дуже давно сварки. В червні 2022 року позивач говорила відповідачу, що хоче відновити відносини, але він не захотів змінюватись. Вони продовжували проживати разом, але було таке, що після сварки відповідач покинув дім на місяць, потім повернувся, але не було це сімейне життя, а просто проживання. Також зазначила, що вона виїхала з дитиною, бо на цьому наполягав сам відповідач. Зараз вони не спілкуються, він пересилає кошти дитини, але не спілкується ні з дитиною, ні з нею. Позивач просила його спілкуватись з дитиною, але він цього не робить  з невідомих причин. На їхні відносини не впливає те, що вони проживають в різних країнах, тому не бажає відновлювати стосунки з відповідачем. Просить не надавати строк на примирення, це не сприятиме збереженню шлюбу.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримала думку позивача, також просила звернути увагу на те, що їм з представником відповідача потрібно сприяти збереженню сім`ї, однак представник відповідача використовує незаконні методи. Якби відповідач хотів зберегти сім`ю, він би міг зробити це по іншому, але він ніяких дій не вчиняв та не вчиняє, а примушування позивача до шлюбу суперечить її інтересам. Стосовно позову про сепарацію зазначила, що це не доцільно, оскільки позивач вважає збереження сім`ї неможливим, це суперечить інтересам її та дитини.

Заслухавши клопотання представника відповідача про надання сторонам строку для примирення, пояснення позивача та представника позивача, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин чи примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

З цієї норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Пунктом 10 Постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що при визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.

У правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц зазначено, що тлумачення статті 111 СК України свідчить, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18, надання строку для примирення подружжя є лише правом суду, а не його обов`язком. Наявність наміру для примирення лише в одного подружжя без згоди на це іншого подружжя не є правовою підставою для надання строку для примирення.

Судом встановлено, що сторони разом не проживають тривалий час і позивач категорично не бажає зберігати шлюб з відповідачем, наполягає на розірванні шлюбу, при цьому відповідач ніяких дій щодо збереження сім`ї не вчиняє. Представником відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_3 не наведено суду обґрунтованих доводів щодо вжиття відповідачем ОСОБА_4 будь-яких заходів щодо примирення з позивачем, в обґрунтування заявленого клопотання не наведено переконливих обставин, які зумовлюють потребу у наданні відповідачу ОСОБА_4 строку для примирення з позивачем, та навіть не зазначено як підставу для надання строку на примирення що відповідач бажає зберегти сім`ю.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, а також позицію позивача, яка не має бажання збереження сім`ї, категорично заперечує щодо надання строку сторонам для примирення, суд проходить до висновку про відсутність підстав, які б свідчили про доцільність надання сторонам строку для примирення подружжя та відповідно зупинення провадження у справі, у зв`язку з чим клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про надання строку на примирення є необґрунтованим та не підлягає задоволенню. При цьому, суд звертає увагу, що поняття «моральні засади суспільства» діючим законодавством не визначено, а тому при вирішення питання чи не буде надання часу на примирення суперечити моральним засадам суспільства суд застосовує положення ст.24,56 Сімейного кодексу України, яке закріплює вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб та заборону примушування жінки та чоловіка до шлюбу.

Керуючись ст.258, 259, 260, 268  ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

       В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про надання сторонам строку для примирення - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                         Я. Ю. Костеленко