Справа №2-2408/09

                ЗАОЧНЕ   Р І Ш Е Н Н Я

                І м е н е м   У к р а ї н и

               21 травня 2009 року   Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді   Грищенко І.О.

при секретарі          Дворніченко Г.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові  в залі суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до державного підприємства 48 завод залізничної техніки про стягнення суми заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди,

                                                                  ВСТАНОВИВ:

    27 січня 2009 року позивач  звернувся до  суду з позовом, в якому просить  стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 3 385,53 грн та компенсацію моральної шкоди в сумі 5 000 грн.

16 квітня 2009 року   позивач подав заяву   про збільшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його  користь  суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 4 983,35 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що  16.01.2006 року наказом № 5  його було прийнято різником металу абразивними кругами сухим способом 2 розряду цеху № 1 з роботою в шкідливих умовах на державне підприємство 48 завод залізничної техніки Державної спеціальної служби транспорту.  Наказом № 161 від 02.08.2006 року  його було звільнено з посади у зв»язку з  переведенням до ДП 48 завод залізничної техніки та прийнято різником металу 2 розряду ковально- термічної дільниці цеху № 1. Наказом № 63 від 16.05.2008 року його переведено  різником металу  абразивними кругами сухим способом 2 розряду ковально- термічної дільниці цеху № 1 з роботою в шкідливих та важких умовах.  За період роботи , йому не було виплачено заробітну плату за серпень- жовтень 2008 року. він неодноразово звертався до адміністрації з приводу виплати заборгованості, але його звернення залишилися без реагування. Неправомірними діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яка полягає в тім, що він несе аліментні зобов»язання по утриманню неповнолітньої дочки, але через невиплату заробітної плати позбавлений можливості виконувати свій обов»язок, що призводить до моральних страждань та хвилювань.

В судовому засіданні пощивач підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення, які долучено  до матеріалів справи.

Позивач  не заперечував проти вирішення справи при заочному розгляді у відповідності до вимог ст.. 224 ЦПК України та на підставі наявних у справі доказів.

           Суд, заслухавши пояснення  позивача, дослідивши письмові докази, надані позивачем  в обґрунтування своїх вимог , оцінивши їх у сукупності, встановив наступне.

    Судовим розглядом справи встановлено, що  позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем. На підставі наказу № 63 від 16.05.2008 року працює різником металу.

Згідно даних довідки  ДП 48 завод залізничної техніки  про заборгованість по заробітній платі № 18 від 11.02.2009 року, позивач працює з постійною формою працевлаштування   та за період з серпня 2008 року по грудень 2008 року йому було нараховано заробітну плату, яка своєчасно не виплачена, через що утворилася заборгованість в сумі 4 983,35 грн. Вказано довідка належним чином оформлена та завірена. Відповідно до  вимог ст.. 115 КЗпП України  заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

            Згідно  з вимогами ст. 60 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі, доказів.

 Відповідно до вимог ст.. 10 ЦПК України кожна сторона повинна  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.      

            Позивач надав суд достатні та належні докази, які не спростовано стороною відповідача, про наявність заборгованості по заробітній платі в сумі  4 983,35 грн.

    За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

    В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення суми компенсації моральної шкоди , позивач посилається  на той факт, що  по причині невиплати йому заробітної плати , він був позбавлений можливості надавати матеріальну допомогу та утриманні своїй неповнолітній дочки, виконувати свої батьківські обов»язки щодо виплати аліментів на її утримання, що негативно впливало на його емоційний стан та призвело до моральних страждань та хвилювань.

    Відповідно  до вимог ст.. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями  чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

    Судом встановлено, що дійсно по вині відповідача позивачу  своєчасно не виплачено заробітну плату. Доказів,  на спростування цього факту,  відповідачем надано  до суду не було.

    В якості компенсації моральної шкоди позивач зазначає суму 5 000 грн. Суд вважає, що позовні вимоги позивача в цій частині  завищено, а тому вони підлягають частковому задоволенню, тому що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження та обґрунтування вказаної ним суми.

            У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України  якщо позивача , на користь якого ухвалено рішення, звільнено від оплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

             На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88,  209, 212-215, 224-226 ЦПК України,  ст.. 115 КЗпП України,  ст.. 1167 ЦК України,  Постановою Пленуму Верховного Суду України  від 31.03.1995 року № 4 з послідуючими змінами  «Про судову практику  в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди», суд,

                                                          ВИРІШИВ:

             Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства 48 завод залізничної техніки  на користь ОСОБА_1  суму заборгованості по заробітній платі в розмірі  4 983, 35 ( чотири тисячі дев»ятсот вісімдесят три) грн.

    Стягнути з   державного підприємства 48 завод залізничної техніки  на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в сумі 2 500   ( дві тисячі п»ятсот) грн..  

            Стягнути з державного підприємства 48 завод залізничної техніки    на користь держави державне мито в розмірі 51 грн та витрати  по оплаті інформаційно- технічного  забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

              Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області  шляхом подачі через суд 1 інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачею після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя