РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

14 квітня 2016 року                                                                                    Справа № 903/1090/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Бучинська Г.Б.

судді                                                   Петухов М.Г. ,
 судді                                                   Мельник О.В.   

розглянувши апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Волинської області від 10.03.16 р. у справі № 903/1090/14

за позовом Житомирського обласного центру зайнятості

до  Товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство - Перша Волинська фінансово-будівельна компанія "Траст-Інвест-Буд"

про стягнення 1 390 752, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 10.03.16 р. у справі № 903/1090/14 позов Житомирського обласного центру зайнятості до ТДВ "Довірче товариство - Перша Волинська фінансово-будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд" про стягнення 1772037,82 грн. збитків, задоволено.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в Рівненський апеляційний господарський суд, в якій просив його скасувати та відмовити в задоволенні позову. До апеляційної скарги скаржником додано клопотання про поновлення  строку подання апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаргу підлягає поверненню апелянту з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Всупереч наведеному, апелянтом не додано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги, натомість до скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору через арешт грошових коштів на рахунках в банківських установах.

Відповідно до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд своєю ухвалою може звільнити від сплати судового збору.

Отже, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі (п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

На підтвердження свого майнового стану та неможливості сплати апелянтом судового збору за подання скарги у встановленому порядку і розмірі, відповідачем подано копію постанови старшого державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 19.12.13 р., виконавчий лист від 10.09.13 р., постанову про арешт коштів боржника від 31.01.14 р.

Однак, позивачем не доведено суду, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі, оскільки як вбачається з постанови про арешт коштів боржника від 31.01.14 р. арешт накладено на грошові кошти, які знаходяться виключно на певних рахунках, тоді як пояснень та доказів на підтвердження відсутності у відповідача інших банківських рахунків, так само як і доказів накладення арешту на кошти, які знаходяться на інших рахунках, а також відсутності у відповідача будь-якого іншого майна, відповідачем апеляційному суду не надано.

Апеляційний господарський суд вважає, що такі обставини як накладення арешту на окремі рахунки відповідача є тими обставинами, які б мали виключний характер та свідчили про наявність належних підстав для звільнення від сплати судового збору.

Інших обґрунтованих обставин та доказів, що підтверджують важкий матеріальний стан, відповідачем суду не надано, з огляду на що колегія суду дійшла висновку, що відповідачем  не надано доказів, які б підтверджували факт існування обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати відповідачем судового збору.

Крім цього, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з накладенням арешту на окремі рахунки відповідача, не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, обґрунтування причин звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги є недостатніми та непереконливими, в зв'язку з чим в задоволенні такого клопотання слід відмовити.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, враховуючи ненадання відповідачем доказів сплати судового збору, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається скаржнику.

Відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України, після усунення обставин, встановлених п.п. 1, 2 і 3 ч. 1 цієї статті, апеляційну скаргу може бути подано повторно.

У разі пропуску строку оскарження апеляційна скарга має бути подана повторно лише з мотивованим клопотаннями про його відновлення.

Керуючись ст. 86, ч. 3 ст. 97  Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з додатковою відповідальністю "Довірче товариство - Перша Волинська фінансово-будівельна компанія "Траст-Інвест-Буд" в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу на рішення господарського суду Волинської області від 10.03.16 р. у справі № 903/1090/14 повернути Товариству з додатковою відповідальністю "Довірче товариство - Перша Волинська фінансово-будівельна компанія "Траст-Інвест-Буд".

Головуючий суддя                                                                       Бучинська Г.Б.  

Суддя                                                                                              Петухов М.Г.  

Суддя                                                                                              Мельник О.В.