Справа № 309/3495/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

07 квітня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого: Павліченка С.В.

суддів: Бондаренка Ю.О., Куцина М.М.

при секретарі: Чонка Д.М.

розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Хустського районного суду від 03 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на нежилі будівлі та споруду ,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на нежилі будівлі та споруду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ним та ОСОБА_6 23.05.2011 року було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд, які складаються з пункту штучного осіменіння, молочарні, насосної та водонапірної башти, що розташовані в урочищі «Рогода», б/н смт. Вишково. На підтвердження укладеного договору ОСОБА_6 видав позивачу розписку від 23.05.2011 року, де вказано, що останній отримав кошти за частину ферми в урочищі «Рогода» згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.02.2004 року. Даний договір у нотаріальній формі не укладався, оскільки потрібно було виготовити державний акт на землю під будівлями.

31.08.2012 року ОСОБА_6 помер. Бажаючи оформити вказане майно позивач звернувся із пропозицією до відповідача ОСОБА_3, дружини померлого, однак остання повідомила, що їй не відомо про такі дії її покійного чоловіка. Доказом того, що ОСОБА_6 дійсно продав позивачу вказане майно є наявність оригінала свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.02.2004 року на руках у позивача, яке він отримав разом із розпискою.      

У зв’язку з наведеним просив визнати за ним право власності на нежилі будівлі та споруду: пункт штучного осіменіння, молочарню, насосну та водонапірну башти, які розташовані в урочищі «Рогода», б/н смт. Вишково Хустського району Закарпатської області.

Рішенням Хустського районного суду від 03 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 ставить питання про скасування даного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 є власником нерухомого майна від 16.02.2004 року, розташованого в смт. Вишково, урочище Рогода, б/н Хустського району.

Позивачем надано розписку від 23 травня 2011 року в якій вказано, що ОСОБА_6 отримав 15 тисяч американських доларів за частину ферми в урочищі Рогода згідно свідоцтва про право власності та земельної ділянки площею 1,14 гектарів згідно рішення Вишківської селищної ради від 17 лютого 2006 року. Однак у кого саме ОСОБА_6 отримав кошти у розписці жодним чином не вказано.

Крім того, з наданої розписки неможливо ідентифікувати особу позикодавця, оскільки у розписці відсутні його паспортні дані, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, підпис, тобто жодної відомості про особу позикодавця.

З відповіді завідуючої Хустською ДНК ОСОБА_7 від 13.10.2015 року вбачається, що у провадженні Хустської державної нотаріальної контори знаходиться спадкова справа до майна померлого ОСОБА_6, який помер 30 серпня 2012 року. Згідно даної спадкової справи, спадкоємцею є дружина ОСОБА_3, яка подала заяву про прийняття спадщини. На даний час свідоцтво про право на спадщину на майно померлого ОСОБА_6 не видавалося. Інформація щодо інших спадкоємців відсутня.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Зважаючи на наведене, сама по собі розписка про отримані кошти не може бути підставою для набуття права власності на нерухоме майно.

Суд першої інстанції повно й всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про те, що позивач не довів суду, що в нього наявні достатні підстави для визнання за ним права власності на нежилі будівлі та споруду.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.  

Керуючись ст. 307, 308, 313 – 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області , -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 – відхилити.

Рішення Хустського районного суду від 03 грудня 2015 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді