Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2009 р.                                                           Справа № 45/145-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В., судді Афанасьєв В.В. ,  Бухан А.І.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників:

позивача          -Коновалової О.В.

відповідача -не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДП "Немірофф Медіа" (вх.№ 20Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 14 листопада 2008 р. у справі № 45/145-08

за позовом ДП "Немірофф Медіа", м. Київ

до СПДФО ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 43213,31 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 14 листопада 2008 року у справі № 45/145-08 (суддя Ковальчук Л.В.) в позові відмовлено.

Позивач - ДП "Немірофф Медіа" з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 14 листопада 2008 року у справі № 45/145-08 в частині відмови в задоволенні клопотання позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 16665,00 грн. скасувати. При цьому він посилається на чисельні порушення судом норм матеріального та процесуального права, нібито допущені ним при розгляді справи.

У судове засідання 23.02.2009 року представник відповідача не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача за відсутністю представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що між сторонами був укладений договір №600/17-2007 від 20.05.07р. Предметом договору сторони визначили, що з метою популяризації найменування (компанія Nemiroff)  або знаків для товарів і послуг компанія Nemiroff. Спонсор зобов’язується надати Виконавцю фінансову підтримку в діяльності клубу, а виконавець зобов’язується надати спонсору послуги на умовах Договору та відповідних додатків. Виконання зобов’язань сторонами підтверджується Актами виконаних робіт, які підписуються повноважними представниками сторін (п.1.2 Договору). Згідно п. 2.2.5 вищезгаданого договору має право розірвати Договір в односторонньому порядку, попередивши виконавця не пізніше ніж за 10 днів до запланованої дати розірвання. Оплата послуг здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі виставленого рахунку (п.3.1 Договору). Сторонами визначено загальну вартість послуг в сумі 55550,03 грн. без урахування ПДВ в тому числі ПзР-276,37 грн. Пунктом 3.3 Договору встановлений графік оплат, а саме перший платіж 27775,04 грн. без ПДВ в тому числі ПзР - 138,18 грн. сплачується в порядку передоплати, в строк до 20.06.07р. і наступні платежі здійснюються трьома рівними частинами помісячно, починаючи з 01.07.07р. в розмірі 9258,33 грн. без ПДВ, в тому числі ПзР - 46,06 грн. на підставі виставлених рахунків та поданих виконавцем відповідно до п.2.1.3 звітів та підписання Актів про надані послуги. Спонсор не несе відповідальності за порушення умов щодо оплати у випадку ненадання (прострочення надання) виконавцем рахунку та звітів з матеріалами. Відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Наданими до матеріалів  справи актами здачі-прийняття (надання послуг) підписаних сторонами та затверджених керівником від 30 червня 2007 р. та 30 липня 2007 р. всього за двома актами підтверджено виконання робіт на суму 202200 грн. Укладаючи договір №600/17-2007 від 20 травня 2007р. сторони домовились, що договір набирає чинності з 01.06.07р. та діє до 30.04.08р., але в будь якому випадку до повного виконання сторонами, взятих на себе зобов’язань, тобто стосовно зобов’язань сторін договір не припинив свою дію та діє до повного його виконання. Доказів відмови позивача від договору як це передбачено п.2.2.5. вищезгаданого договору до суду не надано. Заперечення відповідача стосовно форс-мажорних обставин судом не можуть бути прийняті до уваги, так як відповідно п. 5.5 Договору виникнення дії та закінчення дії обставин надзвичайного характеру повинно бути підтверджено документом, який видає Торгово-промислова палата України, такого доказу до суду не надано. До того ж, наданий відповідачем акт про пожежу №31 від 19.08.07р. не підтверджує виникнення пожежі в разі непереборної сили, як вбачається з акту, пожежа виникла внаслідок підпалення, особа  яка скоїла це підпалення не встановлена.

У відповідності ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Відповідач наданими до матеріалів справи документами не довів обставин зазначених у ст. 617 ЦК України.  Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Наданими до матеріалів справи документами позивач не довів обов’язок відповідачем сплатити 26091,70 грн. основного боргу.

Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна  та належна  правова оцінка, через що відсутні  підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської області  забезпечив  додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об’єктивно дослідив  фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази  в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.  

Системний аналіз наведених  позивачем у обґрунтування своєї апеляційної скарги доводів свідчить про те, що вони не підтверджуються матеріалами справи та  ґрунтуються на власному довільному тлумаченні позивачем фактичних обставин  спору і норм  чинного цивільного та господарського  законодавства.  

Заявляючи свої позовні вимоги про стягнення  вказаних вище грошових сум штрафних санкцій та підтримуючи їх у апеляційній скарзі, позивач не врахував того, що в  результаті пожежі приміщень  дискоклубу «Робінзон»відповідач об’єктивно не мав можливості виконати у повному обсязі прийняті на себе договірні зобов’язання. Статтею 602 Цивільного кодексу України  передбачено припинення зобов’язання неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку  жодна із сторін не відповідає.  Статтею 617 цього кодексу  встановлені  правові підстави  звільнення від відповідальності за порушення  зобов’язання.  Статтями  651 та 652 цього ж кодексу  встановлені підстави для зміни або розірвання  договору та порядок їх застосування  в зв’язку з істотною зміною обставин Проте позивач ні в ході вирішення справи  господарським судом Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав доказів розірвання або припинення ним укладеного  з відповідачем   договору. Крім того колегія суддів приймає до відома інформацію представника  позивача про звернення  останнього до господарського суду з відповідним позовом та стягненням з відповідача суми основного боргу Тому правових підстав для задоволення  його позовних вимог немає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Рішення господарського суду  Харківської області від 14 листопада 2008 року у справі № 45/145-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Шевель О. В.  

                                 Судді                                                                    Афанасьєв В.В.  

                                                                                                               Бухан А.І.