Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44
У Х В А Л А
Іменем України
11 серпня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого - судді: Широкової Л.В.,
суддів : Старовойта Г.С., Снітка С.О..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира про визнання дій неправомірними та зобов’язання сплатити кошти, передбачені Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, -
встановила:
В листопаді 2007 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на неправильне нарахування та виплату надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закону). Просила суд стягнути з відповідача 1438,95 грн. недовиплаченої в повному обсязі в 2007 році підвищення до пенсії, як дитині війни.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 липня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м.Житомира на користь позивача 742,65грн. недоплаченої надбавки до пенсії за вказаний період.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м.Житомира просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Відповідач посилається на те, що кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, і, відповідно, до Пенсійного фонду України не надходили кошти для проведення зазначених виплат у стягнутому судом розмірі. Крім того, відповідач зазначає, що положення статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не можуть бути застосовані для визначення розмірів підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону.
Розглянувши справу в порядку ст.304-1 ЦПК України та в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є пенсіонером, має статус дитини війни, підвищення пенсії отримала в меншому розмірі, ніж передбачено законом.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року були визнані неконституційними положення п.12 ст71 та ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік „ щодо зупинення дії статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» та внесення змін до цієї статті Закону , а тому пенсійний орган мав діяти згідно ст. 6 Закону. Такий висновок суду є правильним.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» останнім пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 Закону на 2007 рік було зупинено статтею 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень пункту 12 статті 71 цього закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо такого зупинення дії статті 6 Закону.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Судом встановлено, що всупереч рішенням Конституційного Суду України, норм законодавства Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області вказані надбавки позивачу не виплачувало.
Доводи апеляційної скарги про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується дітей війни відповідно до статті 6 Закону, є непереконливими.
Положення статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті мінімального розміру пенсії за віком.
Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії не може братися до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов’язань, покладених на управління законодавством.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених в постанові.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування постанови немає.
Керуючись ст.ст. 303,304-1, 307, 308, 313 -315 ЦПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м.Житомира відхилити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді:
Справа № 22 ц -5195/10 Головуючий у 1 інст.: Попова О.Г.
Категорія 57 Суддя-доповідач: ОСОБА_2