Справа № 344/12019/15-ц

Провадження № 22-ц/779/825/2016

Категорія 20

Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л.В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Бойчука І.В., Ясеновенко Л.В.

секретаря Шемрай Н.Б.

з участю представника апелянта ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Х-Адванс» до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_5, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним договору та скасування рішення про державну реєстрацію переходу речових прав на нерухоме майно за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 18 листопада 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

В серпні 2014 року ТОВ «Х-Адванс» звернулося в суд з вищенаведеним позовом, в обґрунтування якого зазначило, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року, яка набрала законної сили 17.12.2014 року, визнано недійсним та скасовано рішення №2766445 від 31.05.2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_7 про проведення державної реєстрації права власності на гараж №17, що розташований в м. Івано-Франківську, гаражний кооператив «Соколи», за ОСОБА_4 та зобов’язано Реєстраційну службу Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області забезпечити внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно відповідний запис про скасування державної реєстрації права власності на вказаний гараж за ОСОБА_4 Після набрання постановою законної сили товариство звернулося до Реєстраційної служби із заявою про виконання вищевказаної постанови. Однак, рішенням №22062094 від 15.06.2015 року у внесенні відповідного запису було відмовлено з посиланням на те, що заяву подано щодо попереднього правонабувача після державної реєстрації права власності на відповідне майно за новим правонабувачем. Оскільки ОСОБА_4 18.12.2014 року неправомірно відчужив спірний гараж ОСОБА_5, не маючи права на його відчуження, так як вже не був його законним власником, а також приховавши як від покупця, так і від нотаріуса фактичні обставини справи, то у зв’язку з наведеним позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу гаражу від 18.12.2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №18128555, прийняте 18.12.2014 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 щодо вищевказаного об’єкта нерухомого майна.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 листопада 2015 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Х-Адванс». Визнано недійсним договір купівлі-продажу гаражу, що розташований в м. Івано-Франківську, гаражний кооператив «Соколи», гараж №17, укладений 18.12.2014 року між ОСОБА_8, що діяв від імені ОСОБА_4, та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 18.12.2014 року за №4389, та скасовано рішення про державну реєстрацію переходу речових прав та їх обтяжень №18128555, прийняте 18.12.2014 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з’ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт вказує, що ним до початку розгляду справи подавалося клопотання про відкладення розгляду справи, однак суд зазначене клопотання не задовольнив, розглянув справу без його участі, чим позбавив його права на доказування. Таким чином судом порушено вимоги ст. 10 ЦПК України, відповідно до якої суд сприяє сторонам у здійсненні цивільно-процесуальних прав, всебічному і повному з’ясуванню обставин справи.

Також зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні помилково посилається на положення ч. 3 ст. 61 ЦПК України щодо обставин, встановлених постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року, так як ні ОСОБА_5, ні приватний нотаріус ОСОБА_6 не брали участі в розгляді вищевказаної адміністравної справи.

Апелянт стверджує, що судом невірно оцінено письмові докази у справі. Зокрема, суд не взяв до уваги, що договір купівлі-продажу гаражу від 18.12.2014 року був підписаний зі сторони продавця не ним, а ОСОБА_8, який був уповноважений на продаж всього належного йому майна, в тому числі і спірного гаражу. ОСОБА_8 не був обізнаний про наявність судового спору щодо цього гаражу, а тому маючи розпорядження щодо його продажу діяв цілком правомірно. Більше того, на момент укладення договору купівлі-продажу гаражу реєстрація права власності на гараж не була скасована, як і не існувало жодних заборон щодо відчуження гаражу. Позивачем не надано доказів введення ним покупця ОСОБА_5 в оману, так як він взагалі не брав участі в підписанні договору купівлі-продажу. Крім того, тільки ОСОБА_5 як сторона договору, яка на думку суду діяла під впливом обману, повинен довести наявність умислу з боку відповідача, істотність значення обставин, щодо яких його введено в оману, і сам факт обману. Оскільки ОСОБА_5 не довів факту введення його в оману іншою стороною договору, то зазначена підстава для визнання його недійсним відсутня.

На думку апелянта, суд першої інстанції також не звернув увагу на те, що згідно матеріалів справи предметом позову є захист права власності ТОВ «Х-Адванс» на земельну ділянку по вул. Вовчинецькій, 225 в с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради. При цьому, суд визнав недійсним договір купівлі-продажу гаражу, який належить члену гаражного кооперативу «Соколи» та знаходиться за іншою адресою по вул. Вовчинецькій, 225 в м. Івано-Франківську. На даний час ТОВ «Х-Адванс» дійсно обмежене в здійсненні повноважень щодо відчуження земельної ділянки по вул. Вовчинецькій, 225 в с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради, однак не у зв’язку із укладенням спірного договору купівлі-продажу гаражу, а у зв’язку із постановленням 28.01.2015 року господарським судом Івано-Франківської області ухвали про забезпечення позову.

При цьому апелянт стверджує, що на момент побудови гаражу №17, реєстрація переходу права власності на який оскаржується, власником земельної ділянки була Івано-Франківська міська рада, а користування земельною ділянкою здійснювалось гаражним кооперативом «Соколи». У 2012 році внаслідок службової недбалості, шляхом службового підроблення та шахрайських дій власником земельної ділянки став позивач ТОВ «Х-Адванс». В даний час слідчим відділом МВ УМВС в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014090000000119 за фактами зловживання службовим становищем, шахрайських дій та самоуправства службових осіб ТОВ «Х-Адванс». А в рамках кримінального провадження №12013090020000075 за фактом службової недбалості ухвалами Івано-Франківського міського суду підтверджено факт вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у зв’язку з незаконним продажем земельної ділянки, на якій розміщений гаражний кооператив «Соколи».

В апеляційній скарзі апелянт посилається також на те, що ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову суд допустив порушення ст. 321 ЦК України, яка вказує на непорушність права власності, оскільки позбавив покупця ОСОБА_5 нерухомого майна, скасувавши його реєстрацію, при тому, що позивач не надав доказів приналежності зазначеного об’єкта нерухомості саме йому.

Неправильним, на думку апелянта, є твердження суду про неподання документів, які б підтверджували речове право власника гаража на земельну ділянку, оскільки стаття 377 ЦК України не зобов’язує продавця подавати такі документи, а лише вказує на необхідність зазначити інформацію про розмір та кадастровий номер земельної ділянки при оформленні договорів відчуження нерухомого майна.

Також апелянт зазначає, що суд при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував роз’яснень, які містяться в п. 25 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», згідно яких набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з’ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

Крім того апелянт стверджує, що судом в порушення вимог закону не було залучено до участі в справі гаражний кооператив «Соколи» та не з’ясовано чи являється ОСОБА_5 членом цього кооперативу, на території якого знаходиться гараж, що був предметом договору купівлі-продажу.

З цих підстав апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Х-Адванс» відмовити.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити. Рішення суду першої інстанції вважав законним та обґрунтованим.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 та приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 в засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомили.

З урахуванням положення ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції установлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 25.10.2012 року, ТОВ «Х-Адванс» є власником земельної ділянки площею 6,2207 га, що розташована по вул. Вовчинецькій, 225 в с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради (а.с. 5).

Відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №2766445 від 31.05.2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права власності на гараж №17, що розташований в м. Івано-Франківську, гаражний кооператив «Соколи», за ОСОБА_4 (а.с. 6).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року визнано недійсним та скасовано рішення №2766445 від 31.05.2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_7 про проведення державної реєстрації права власності на гараж №17, що розташований в м. Івано-Франківську, гаражний кооператив «Соколи», за ОСОБА_4 та зобов’язано Реєстраційну службу Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області забезпечити внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно відповідний запис про скасування державної реєстрації речових прав на вказаний гараж (а.с. 8-12).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 року апеляційні скарги Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області, гаражного кооперативу «Соколи» та ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року в адміністративній справі №809/2883/13-а – без змін (а.с. 13-16).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.03.2015 року касаційні скарги Гаражного кооперативу «Соколи» та ОСОБА_4 залишено без задоволення, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 року залишено без змін (а.с. 17-18).

Ухвалою Верховного Суду України від 27.05.2015 року відмовлено у допуску справи за позовом ТОВ «Х-Адванс» до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області, треті особи: гаражний кооператив «Соколи», ОСОБА_4 про визнання недійсним рішень та зобов’язання до вчинення дій до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.03.2015 року (а.с. 19).

Рішенням про відмову у скасуванні №22062094 від 15.06.2015 року відмовлено у внесенні запису про скасування державної реєстрації розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об’єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 72375726101 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, мотивуючи тим, що речове право на гараж №17, розташований в гаражному кооперативі «Соколи», зареєстровано уже не за попереднім правонабувачем, котрим був ОСОБА_4, а за новим правонабувачем ОСОБА_9Р.(а.с. 20).

Судом також встановлено, що 18.12.2014 року між ОСОБА_8, що діяв від імені ОСОБА_4, та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу гаражу, відповідно до якого продавець зобов’язався передати у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти у власність (купив) гараж №17, що знаходиться на території гаражного кооперативу «Соколи» в м. Івано-Франківську і сплатити за нього обговорену грошову суму (а.с. 54).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, перехід права власності на гараж №17 було зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №18128555, прийнятого 18.12.2014 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (а.с. 21).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ТОВ «Х-Адванс», суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу гаражу від 18.12.2014 року постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 року, визнано недійсним та скасовано рішення №2766445 від 31.05.2013 року про проведення державної реєстрації права власності на гараж №17, що розташований в м. Івано-Франківську, гаражний кооператив «Соколи», за ОСОБА_4 Оскільки ОСОБА_4 приймав участь у розгляді адміністративної справи як третя особа, то йому було відомо про наявність судового спору щодо гаражу. При цьому, згідно п. 8 договору купівлі-продажу гаражу від 18.12.2014 року продавець, яким в даному випадку є ОСОБА_10, свідчить, що гараж на момент укладення договору нікому іншому не проданий, іншим способом не відчужений, не наданий в найм (оренду), під заставою, забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо нього немає. Таким чином, ОСОБА_4 ввів в оману іншу сторону правочину – ОСОБА_5 щодо обставин, які впливають на вчинення правочину, у зв’язку з чим є всі підстави для визнання договору купівлі-продажу гаражу від 18.12.2014 року недійсним. Позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію переходу речових прав на нерухоме майно є похідною від визнання недійсним договору, а тому також підлягає задоволенню.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для його скасування.

За змістом ст. 30 ЦПК України, якою визначено хто є сторонами в цивільному процесі, відповідач - це особа, на яку вказує позивач як на порушника своїх прав.

Згідно позовної заяви позивач визначив відповідачем ОСОБА_4, хоча просить про захист порушеного права у спосіб: визнання недійсним договору купівлі-продажу гаражу, укладеного 18.12.2014 року між продавцем ОСОБА_4 і покупцем ОСОБА_5, та скасування рішення про державну реєстрацію переходу речових прав на нерухоме майно від ОСОБА_4 до ОСОБА_5 на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу.

Судом установлено, що відповідно до рішення про державну реєстрацію речових прав на гараж №17 в гаражному кооперативі «Соколи», прийнятого 18.12.2014 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (а.с. 21) на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу, речове право ОСОБА_4 на цей гараж припинилось, а набув його ОСОБА_5

Проте наведена обставина залишилась поза увагою суду. Суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 10, 33 ЦПК України не сприяв повному та всебічному з’ясуванню обставин справи, не роз’яснив особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, не попередив про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, а саме: про залучення до участі в справі у якості відповідача ОСОБА_5

Так, суд визнав недійсним договір купівлі-продажу гаражу та скасував рішення про реєстрацію права власності на гараж за ОСОБА_5, тобто позбавив останнього права власності на гараж, не залучивши його до участі в справі в якості відповідача, чим позбавив ОСОБА_5 можливості подавати свої заперечення та докази на їх обґрунтування.

Отже, суд не встановив фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та неправильно визначив суб’єктний склад сторін спору, а тому дійшов передчасного висновку по справі про задоволення позову, вирішивши питання про права та обов’язки не сторони у спорі щодо питань, які стосуються права власності третьої особи.

Апеляційний суд не має повноважень щодо розширення кола осіб, які беруть участь у справі (заміни неналежного відповідача, залучення до участі у справі співвідповідачів чи третіх осіб). Тому, допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, є обов'язковими підставами для скасування рішення.

В силу ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову з вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 18 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Х-Адванс» до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_5, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу гаражу, укладеного 18.12.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та скасування рішення про державну реєстрацію переходу речових прав та їх обтяжень №18128555, прийнятого 18.12.2014 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, відмовити.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Бойчук І.В.

ОСОБА_11