ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2016 р.Справа № 922/561/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Терновій М.П.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківрегіонгаз", м. Харків

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

про визнання недійсним рішення

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, довіреність №116 від 04.02.2016 року;

відповідача - ОСОБА_3, довіреність №7 від 01.03.2016 року; ОСОБА_1, довіреність б/н від 18.03.2016 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківрегіонгаз" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 146-р/к від 22.12.2015 року у справі № 1/13-139-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (із урахуванням заяви про описку). Також до стягнення заявлені судові витрати по сплаті судового збору. Окрім того, у позовній заяві позивач просив суд зупинити виконання рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на час розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2016 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/561/16 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 16.03.2016 року о 10:45.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2016 року розгляд справи відкладено на 05.04.2016 року об 11:00год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

04.04.2016 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшло клопотання про долучення документів (вх. № 10853) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач у судове засідання 05.04.2016 року з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у судове засідання 05.04.2016 року з'явився, проти заявлених позовних вимог заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статей 4-3 та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 5.04.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, господарським судом встановлено наступне.

Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 22.12.2015 року прийнято рішення №146-р/к у справі № 1/13-139-15, яким визнано, що позивач -           ТОВ "Харківрегіонгаз", подавши інформацію, передбачену вимогою голови Відділення від 08.10.2015 р. № 02-26/1-4488, в неповному обсязі, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки, а також за вчинене порушення на позивача накладено штраф у розмірі 68 000 грн.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, ТОВ "Харківрегіонгаз" звернулось з даним позовом до господарського суду про визнання недійним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.12.2015 р. № 146-р/к у справі № 1/13-139-15.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 14 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

У п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 15 зазначено, що у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.

Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.

У абз. 5 п. 13.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 15 зазначено, що наявність підстав вимагати надання певної інформації входить до предмета доказування у справах зі спорів, пов'язаних з визнанням недійсними рішень органів названого Комітету. Відтак господарські суди у розгляді відповідних справ мають з'ясовувати, зокрема, чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки.

Так, у зв'язку з проведенням позапланової виїзної перевірки позивача на підставі статей 3, 7, 12, 17, 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітету України", пунктів 1, 3, 8, 9 Положення про територіальне відділення Відділенням направлена Позивачу вимога від 08.10.2015 № 02-26/1-4488 (надалі - Вимога) про надання інформації (т.с. І а.с. 14-15).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 19.10.2015 року надав інформацію, передбачену Вимогою, але в неповному обсязі, а саме: на пункт 9 Вимоги щодо обсягів поставок, реалізації та залишків скрапленого газу для побутових потреб населення (в балонах) протягом 2013-2014 років та січня - вересня 2015 року (помісячно) по кожному населеному пункту Харківської області інформація у запропонованій формі відсутня, а саме інформація надана по рокам та районам, відсутні залишки скрапленого газу на кінець періоду та обсяги реалізації скрапленого газу в грошовій формі по кожному району (т.с. І а.с. 16-20).

З наявної в матеріалах справи Вимоги вбачається, що позивача було попереджено про те, що неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі у встановлені головою територіального відділення строки або подання недостовірної інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України тягне за собою відповідальність згідно зі статтями 50, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначалось, що вимоги голови територіального відділення щодо надання інформації є обов’язковими для виконання у визначені ним строки (т.с. І а.с. 15).

Також, позивач, своїм листом від 09.12.2015 р. за вих. № 837 щодо причин подання інформації, передбаченої Вимогою, в неповному обсязі у встановлений строк повідомив Відділення про те, що зважаючи на великий обсяг інформації та отримання її серед значної кількості даних, позивач не має технічної можливості вибірки та узагальнення даних для надання відомостей, що запитуються у пункті 9 Вимоги (т.с. І а.с. 25).

Отже, позивач підтвердив наявність у останнього запитуваної у пункті 9 Вимоги інформації.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та з наданих під час розгляду справи пояснень представників відповідача, станом на 22.12.2015, тобто на момент винесення оскаржуваного рішення у справі, Відділення не отримано від позивача інформації на Вимогу в повному обсязі.

Таким чином, позивач, надавши інформацію, передбачену Вимогою, в не повному обсязі, не дотримався норм статей 22, 22-1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”.

Отже, дії позивач з подання інформації, передбаченої Вимогою, у неповному обсязі у встановлені головою Відділення строки, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Частиною 2 ст. 12 зазначеного Закону передбачено, що повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 3 ст. 7 цього Закону у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, між іншим, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Аналогічні повноваження закріплено й у Положенні про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України 23 лютого 2001 року № 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 291/5482, зокрема, п. 3 ч. 1, між іншим передбачає, що відділення АМК має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб'єктами господарювання та інших документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (ч. 2 ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно з вимог ч. 1 ст. 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Тобто виходячи зі змісту статей 22, 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб'єктами господарювання та інших документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.08.2012 з справи № 08/03/26/64/2011.

Таким чином, виходячи із положень вищезазначених норм чинного законодавства, а також встановлених судом фактичних обставин справи, Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у ТОВ "Харківрегіонгаз" відповідну інформацію, а ТОВ "Харківрегіонгаз" у свою чергу зобов'язане було надати таку інформацію у встановлені строки.

У зв'язку з тим, що невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, відповідно до частини другої статті 22 вищезазначеного Закону, тягне за собою передбачену законом відповідальність, а ТОВ "Харківрегіонгаз" зазначені вимоги не виконало, тому позивача правомірно, згідно з положеннями Закону України "Про захист економічної конкуренції", було притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Стосовно доводів позивача, щодо не існування Правил розгляду справ, які у своїй діяльності використовують органи Комітету, суд звертає увагу позивача на те, що вказані вище Правила розгляду справ належним чином оприлюднені та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06,05.1994 р. за № 90/299 (в ред. від 23.04.2012 внаслідок змін, внесених Розпорядженням АМК України від 14.03.2012 № 169-р, яке опубліковано в офіційному виданні - Офіційний вісник України - 23.04.2012).

Відносно доводів позивача про те, що           визначений Рішенням розмір штрафу порушує принцип пропорційності, який є складовою частиною принципу верховенства права, не відповідає принципу індивідуалізації юридичної відповідальності, передбачений частиною другою статті 61 Конституції України, господарський суд зазначає про наступне.

Згідно з пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 цього Закону, накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Згідно з частиною шостою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення про накладення штрафів у розмірах понад чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України на їх засіданнях.

Згідно з податковою декларацією, наданою Позивачем, дохід від реалізації товарів (робіт, послуг), отриманий ним у 2014 році, складає 198 489 240 (сто дев'яносто вісім мільйонів чотириста вісімдесят дев'ять тисяч двісті сорок) гривень.

Згідно з частиною шостою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", максимальний розмір штрафу, який могло накласти Відділення в даному випадку, становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень. Тому розмір штрафу, що був визначений оскаржуваним Позивачем рішенням Відділення, цілком відповідає положенням вказаного закону.

За таких підстав, господарський суд приходить до висновку, що рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.12.2015 р. № 146-р/к у справі № 1/13-139-15 прийнято відповідно до норм чинного законодавства України, а тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ТОВ "Харківрегіонгаз" повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судові витрати по сплаті судового збору покладаються в даному разі на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.04.2016 р.

Суддя ОСОБА_4